У монографії на основі аналізу чинного цивільного законодавства, матеріалів судової практики і доктринальних положень науки цивільного права з’ясовуються поняття і правова сутність строків і термінів у цивільному праві, дана їх класифікація, аналізуються місце і роль часових категорій в окремих інститутах цивільного права (права власності та інших речових прав, права інтелектуальної власності, у договірних та недоговірних зобов’язаннях, корпоративних правовідносинах, спадковому праві тощо).
Питання щодо строків і термінів здебільшого побічно розглядаються у працях цивілістів при аналізі конкретних правовідносин у складі того чи іншого інституту цивільного права. Однак дискусійним у вітчизняній юридичній науці залишаються питання щодо поняття і правової сутності строків і термінів, їх класифікація, ролі строків у окремих інститутах цивільного права та наслідків їх недотримання. Неоднозначно іноді вирішуються спори щодо тлумачення і застосування положень про строки окремими судовими інстанціями. Неоднакове застосування у судовій практиці норм закону у подібних правовідносинах обумовлюється часто неузгодженістю між собою норм Цивільного і Господарського кодексів та інших нормативно-правових актів.
Окремо розглядаються правові наслідки недотримання (порушення) строків і термінів у цивільних правовідносинах. Книга розрахована на викладачів, аспірантів і студентів вищих навчальних юридичних закладів, науковців, працівників правоохоронних органів та усіх тих, кого цікавлять проблеми правового регулювання строків у цивільному праві.
