У монографії досліджено проблематику застосування довірчої власності як способу забезпечення виконання кредитних зобов’язань. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні підходи до розуміння інституту довірчої власності з позицій її забезпечувальних властивостей, встановлено місце довірчої власності у системі способів забезпечення виконання зобов’язань. Проведено комплексний аналіз правової природи забезпечувальних довірчих правовідносин, зокрема, досліджено підстави їх виникнення, особливості суб’єктного складу та об’єкта. Досліджено особливості звернення стягнення на об’єкт довірчої власності як правового наслідку невиконання кредитних зобов’язань. Визначено особливості припинення довірчої власності як правового наслідку припинення кредитних зобов’язань.
Особлива практична цінність роботи полягає у проведеному автором аналізі практики судів України щодо застосування цього способу забезпечення виконання кредитних зобов’язань.
