Монографія присвячена концептуальним основам доступу до правосуддя як правового явища в унікальному значенні sui generis, що є невід’ємним елементом правової системи, конституційною засадою судочинства та гарантією справедливого суду. Авторка сформулювала фундаментальне розуміння сутності, ознак, форм реалізації, змісту права на доступ до правосуддя та критеріїв оцінки стану доступу до правосуддя в Україні в умовах особливих правових режимів: пандемії, євроінтеграції та воєнного стану.
Акцент зроблено на соціальній цінності феномена доступу до правосуддя, гарантіях забезпечення доступу до правосуддя як основоположного права, що виникло в результаті телеологічного тлумачення Європейським судом з прав людини, Судом справедливості Європейського Союзу, Конституційним Судом України положень про право на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту. На основі аналітичних досліджень, статистичних даних, проведеного опитування молоді та в контексті особливих правових режимів, які діяли в Україні протягом 2020–2024 років, визначено пріоритетні напрями забезпечення доступу до правосуддя, в тому числі щодо розширення предмета конституційної скарги та нагальності відновлення військових судів у судовій системі України.
Для здобувачів вищої освіти, науковців, викладачів закладів вищої освіти, суддів, адвокатів, законодавців та кожного, хто цікавиться теорією та практикою доступу до правосуддя.
