Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Хто повинен відшкодувати потерпілій шкоду, завдану військовослужбовцем, який порушив правила водіння транспортної машини

1

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційні скарги потерпілої та представника цивільного відповідача − військової частини Національної гвардії України на судові рішення щодо засудженого за порушення правил водіння транспортної машини (ч. 2 ст. 415 КК України).

Як установили суди, військовослужбовець, керуючи транспортною машиною, яка належить військовій частині, допустив зіткнення з автомобілем, внаслідок чого двоє осіб були смертельно травмовані, а інша особа отримала тяжкі тілесні ушкодження. У вироку, який апеляційний суд залишив без змін, постановлено стягнути із засудженого та військової частини кошти на відшкодування завданої шкоди, а також щомісячно стягувати з військової частини на користь потерпілої – дружини одного із загиблих, кошти на утримання сина.

У касаційний скарзі потерпіла зазначила, що оскільки шкода була завдана незаконними діями службової особи органу державної влади під час здійснення нею своїх повноважень, то така шкода повинна відшкодовуватися державою. Тому, на думку скаржниці, відповідачами за її позовом також мають бути ГУ Національної гвардії України та ГУ Державної казначейської служби України у Львівській області. Крім того, вона вважає, що суд оцінив лише її моральні страждання, не врахувавши, що її син є окремим субʼєктом отримання відшкодування моральної шкоди, а тому розмір моральної шкоди (100 тис. грн) підлягає збільшенню із визначенням частки сина.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача – військової частини зазначив, що суд мав би покласти обовʼязок з відшкодування заподіяної шкоди безпосередньо на винну особу – засудженого.

Касаційний суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що шкоду, завдану потерпілій військовослужбовцем, має відшкодовувати військова частина Нацгвардії України, на обліку та в оперативному управлінні якої перебуває джерело підвищеної небезпеки − транспортний засіб.

Як зазначено в постанові касаційного суду, з аналізу змісту гл. 82 ЦК України «Відшкодування шкоди» вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». Статтями 1187, 1188 ЦК України обов’язок з відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану в законі особу − власника джерела підвищеної небезпеки. Ці норми встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У контексті справи, що розглядалася, діяльність із використання, зберігання й утримання транспортної машини має ознаки джерела підвищеної небезпеки. Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними ГУ Нацгвардії України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Водночас стосовно визначеного місцевим судом розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів зазначила таке. Як видно з матеріалів провадження, позов про відшкодування моральної шкоди було подано в інтересах не тільки дружини загиблого, а й його неповнолітнього сина, законним представником якого є потерпіла. Проте суд залишив поза увагою цю вимогу.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 1168 ЦК України неповнолітній є окремим суб’єктом відшкодування моральної шкоди. Дитині на час загибелі батька виповнилося майже 9 років, і в такому віці вона здатна відчувати моральні страждання та переживання, усвідомлюючи втрату рідного батька, розуміючи те, що вона втратила його назавжди та позбавлена можливості відчути батьківську любов і турботу, проживати й виховуватись у повноцінній сім’ї.

Суд повинен з’ясувати всі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості й справедливості.

На думку касаційного суду, рішення місцевого суду про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн на користь як потерпілої, так і її неповнолітнього сина, без урахування зазначених обставин, є необгрунтованим.

ККС ВС частково скасував вирок місцевого й ухвалу апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Детальніше з постановою у справі № 570/1531/17 (провадження № 51-6229км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90254186

Комментарии