Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

ВС пояснив, чи є отримання керівником зарплати підлеглої, за умови виконання її роботи, заволодінням чужим майном

0 0

Якщо керівник отримав зарплату за працівницю очолюваної ним установи, виконавши при цьому покладені на неї обов’язки, він допустив зловживання службовим становищем, яке, проте, не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди. В такому разі в діянні керівника немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Адже обов’язковими суб’єктивними ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета − збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на судові рішення щодо начальника метеостанції, визнаного винуватим у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України) та виправданого у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, яке полягає в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України).

Прокурор вважав, що в діянні особи наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Але колегія суддів ККС ВС погодилася з судами попередніх інстанцій, що надані стороною обвинувачення докази всупереч доводам прокурора не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях особи прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При цьому, зазначено в постанові ККС ВС, суди перевірили і взяли до уваги показання начальника метеостанції, зокрема те, що він частково визнає винуватість, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. У заволодінні чужим майном винуватості не визнав, пояснивши, що до нього звернулася технік-метеоролог, яка через скрутне матеріальне становище вирішила тимчасово виїхати за кордон з метою заробити грошей.

На час відсутності підлеглої начальник у вільний від основної роботи час виконував відповідно до її посадових обов’язків всю покладену на неї роботу. Робота метеоролога включає спостереження за погодними умовами й  датчиками температури та передачу результатів цих спостережень. Усі ці дані він особисто заносив до журналу в ті дні, в які технік-метеоролог повинна була працювати. Начальник виконував її обов’язки з 2016 по 2018 роки. Заробітну плату, нараховану працівниці, він отримував сам, оскільки вважав, що правомірно заробив ці гроші. Показання начальника узгоджуються з показаннями свідків, яких допитав суд першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення, виключивши з мотивувальної частини вироку в формулюванні фабули злочину вказівку про вчинення кримінального правопорушення «з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення».

Крім того, апеляційний суд правильно встановив, що виконувана начальником робота фактично мала ознаки сумісництва, оскільки була виконана у вільний від основної роботи час на тому самому підприємстві. Однак з огляду на те, що начальник метеостанції – керівник структурного підрозділу державної організації, а згідно із законодавством працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ, організацій і їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів таких підприємств, установ, організацій і їх заступникам заборонено, то він допустив зловживання службовим становищем. Але воно не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди, що і підтвердив представник потерпілого, який пояснив, що збитків обласному центру з гідрометеорології діями особи не спричинено, оскільки начальник у повному обсязі, без жодних пропусків виконав роботу, яку мала виконувати технік-метеоролог. Це підтверджено журналами вихідних синоптичних телеграм за 2016−2018 роки, службовими документами.

Детальніше з постановою ККС ВC у справі № 433/383/19 (провадження № 51-965км20) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90906061

Залиште коментар