Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Чи можливі альтернативи у пошуках сучасних шляхів вирішення проблем утримання багатоквартирних будинків?

39

Про сучасне бачення владою шляхів вирішення наявних проблем утримання житла

На сьогодні в Україні впроваджується політика, спрямована на максимальне усунення від утримання житла ЖЕКів та передача цих функцій до об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (надалі – ОСББ). Наприклад, Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки передбачає, що до 2014 року частка загальної площі багатоквартирного житлового фонду, в якому мають бути створені і діяти ОСББ, повинна зрости з 7,3% до 70%. Водночас, для прикладу, в Програмі реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Рівного на 2011-2014 роки як очікувані результати вказується доведення до кінця 2014 року кількості багатоквартирних будинків, у яких створено ОСББ, до більш ніж 50% від усіх будинків багатоквартирного житлового фонду міста. Та, як відомо, створення ОСББ – справа добровільна і без підтримки мешканців – приречена на крах.

Як «прокладається дорога» до мети

Для досягнення цілей, передбачених вищезазначеними програмами, здійснюється співпраця місцевої влади з людьми та ОСББ. У її рамках працівники відділу реформування і тарифної політики управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі – управління ЖКГ):

– консультують та супроводжують ОСББ на всіх етапах діяльності;

– надають методичні поради і роз‘яснення законодавства;

– беруть участь у заходах (зборах), інформуванні мешканців;

– надають допомогу в підготовці установчих документів при створенні об’єднань;

– навчають лідерів та активістів, які бажають створювати у своїх будинках ОСББ;

– проводять спостереження за дотриманням процедури й правомірності дій ОСББ і їх активістів у процесі заснування та діяльності;

– виконують організаційну та координаційну функції для кращого залучення ОСББ до програм і заходів з розвитку їх потенціалу.

Так, на місцевому рівні організовуються і проводяться навчання представників діючих ОСББ та ініціативних груп, які планують створювати такі об’єднання. Наприклад, упродовж листопада-грудня 2010 року пройшли 2 навчальні курси по 66 годин кожен для 65 осіб (представники діючих ОСББ, ініціативних груп). За інформацією управління ЖКГ, усі без винятку представники ініціативних груп, що взяли участь у навчанні, створили й зареєстрували ОСББ. Проте частка житлового фонду, який обслуговують ОСББ суттєво так і не зросла: за І півріччя 2011 року в Рівному було створено лише 9 ОСББ.

Крім того, програмами реформування передбачено таке стимулювання, за яким перед передачею багатоквартирних будинків від ЖЕКів до ОСББ відповідне житло ремонтують. Однак і це не є достатнім стимулом для людей. При цьому, якщо б в одну мить мешканці хоча б сотні багатоквартирних будинків міста вирішили створити ОСББ, то у бюджеті не вистачило б коштів на ремонт їх будинків. Також програмами реформ у 2011 та найближчі роки планується створення системи управителів на ринку житлових послуг.

Про окремі перешкоди на «шляху» реформування

Не намагаючись довести чи спростувати тези про те, приведе чи не приведе існуюча політика влади до поліпшення якості послуг з утримання житла, хочеться зупинити увагу на одних з ключових перешкод на «шляху» реформування: недостатність коштів на реалізацію заходів реформи та ставлення до реформи і її напрямів з боку пересічних громадян. Подолання як однієї, так і другої вимагає значних зусиль. Проте, якщо подолання першої потребує покращення стану економіки і підвищення інвестиційної привабливості України в цілому, то для вирішення другої – скоріше потрібні не фінансові ресурси бюджету, а механізм, який сприятиме зміні ставлення людей до реформи «комуналки». Адже саме від ставлення людей і їх активного долучення до впроваджуваних заходів реформи залежить її реалізація в нинішньому варіанті.

У згаданому контексті слід пригадати, що за останні 20 років суттєво знизилась довіра українців одне до одного, а будь-які впроваджувані керівництвом держави зміни викликають якщо не відверте обурення, то просто страх потрапити в чергову пастку. То ж наразі актуальними є цілий ряд запитань, а саме: Чи спроможні активні мешканці переконати своїх сусідів у необхідності створення ОСББ і в тому, що вони будуть їх ефективними керівниками? Наскільки люди довіряють таким активістам? Чи часто доводиться бачити ситуації, коли мешканці багатоповерхівки збираються і гуртом (толокою) прибирають подвір’я біля неї? Чи довірятимуть люди управителям на ринку житла, яких вони особисто не знатимуть «у дії» як господарників?

Про альтернативні шляхи вирішення проблем

У будь-якій демократичній країні завжди існує багатоманітність поглядів і думок на вирішення тих чи інших питань. При цьому, жоден з підходів ніколи не претендує на безальтернативність. Завжди є й інші варіанти, які поряд з впроваджуваними варто розглядати і за можливості теж намагатися запроваджувати. Так і в ситуації з реформуванням вітчизняної «комуналки». Україна, якщо «вірити» ст. 1 Конституції, є демократичною державою. Не факт, що існуюча політика реформ у цьому напрямі є єдино правильною. Тому слід запроваджувати в життя й інші альтернативні їй варіанти.

Однією з таких альтернатив є можливість застосування системи взаємозаліку. Її суть полягає у наданні можливості ЖЕКу враховувати в оплату за послуги з утримання житла витрати, понесені мешканцями на придбання матеріалів для виконання працівниками цього підприємства окремих ремонтно-відновлювальних робіт. Такий механізм має давати можливість мешканцям багатоквартирного житла офіційно вносити кошти ЖЕКу на цільові витрати – усунення конкретної проблеми, яка хвилює людей, а ЖЕКу зараховувати зазначені кошти в рахунок оплати поточних та майбутніх послуг чи погашення наявних боргів.

Водночас, відповідні процедури повинні передбачати залучення до них представника від мешканців будинку, який би здійснював контроль за цільовим витрачанням коштів та якістю вирішення проблеми. Впровадження такого механізму сприятиме, з одного боку, появі у багатоквартирних житлових будинках лідерів та, в разі ефективного виконання ними функцій контролю, – формуванню до них довіри з боку мешканців. З іншого, люди бачитимуть конкретні приклади того, за що вони ЖЕКу сплатили кошти. Як результат, може поліпшитись дисципліна оплати, а також виділяться активні мешканці, які зможуть організовувати людей на створення ОСББ. При цьому, той безнадійний борг, який утворився за період минулих років у мешканців багатоквартирного житла з оплати за послуги ЖЕКів, можна буде надати людям можливість погасити через внесення коштів на вирішення конкретної проблеми в їхньому будинку. Він є безнадійним, оскільки поза межами останніх трьох років, у разі суперечки щодо стягнення боргів з оплати за послуги комунального підприємства, судом може бути застосована загальна позовна давність. Тобто тут може бути взаємний інтерес як у громадян, так і керівників комунальних підприємств.

Іншим альтернативним варіантом є розробка механізму розрахунків, за якого можна буде працю мешканців з прибирання будинку і прибудинкової території, проведення поточного ремонту, благоустрою території тощо враховувати як у рахунок плати за послуги ЖЕКу, так і в рахунок спільних витрат на утримання житла, які несуть члени ОСББ. Тобто можна передбачити такий спосіб розрахунків як праця мешканців (відпрацьовані години, прибрані квадратні метри території тощо.).

Дещо про ставлення мешканців до проблеми та альтернативних варіантів її вирішення

З 10 по 14 липня 2011 року експертами-соціологами, на замовлення Рівненського КВУ, було проведене соціологічне дослідження. Під час нього було опитано 250 респондентів у віці від 18 до понад 60 років з різних районів міста Рівне. Досліджувалась готовність мешканців-власників житла у 5-поверхівках (т.зв. хрущовках) та 9-10 поверхових будинках (панельних та цегляних) докласти додаткові зусилля (фізичні, фінансові) для покращення умов проживання свого будинку та навколишньої території. Всього опитуванням охоплено 53 будинки (частину обслуговують ЖЕКи, а в частині вже створені ОСББ). У скринінговому відборі значилось питання «Хто у Вашій сім’ї приймає основні рішення?», відповідно опитувалась та людина, яка є главою сім’ї.

Результати опитування засвідчили, що респондентів турбують такі питання, як чистота, стан освітлення, проблеми з підвалами, невідремонтовані під’їзди, стики панелей та стан стін, проблеми з внутрішньобудинковими мережами, протікаючі дахи, ситуація з ліфтами, проблеми з балконами, встановленням або ремонтом дитячих майданчиків і лавочок біля будинків, впорядкування клумб, косіння трави та ін.

При цьому, до вирішення проблем своїх будинків рівняни готові особисто долучатися – 55,73%, не готові особисто долучатися – 39,13%, не визначились – 5,14%. Зокрема, долучитись до вирішення проблем будинку готові: серед жителів 5-поверхівок – 65,05% мешканців, а серед жителів 9-10 поверхових будинків – 49,33%.

На запитання «Чи зацікавила б вас можливість внесення додаткових коштів (комунальних платежів) у бухгалтерію ЖЕКу для цільового їх використання конкретно на цілі вашого будинку (наприклад, придбання матеріалів чи інструментів для проведення поточного ремонту під’їзду, дитячого майданчика, лавочок тощо) за умови їх суворого контролю з використання з боку одного з жителів вашого будинку», кожен четвертий (26,48%) готовий вносити такі кошти (44,66% респондентів 5–поверхівок, 14,00% респондентів 9-10-поверхівок).

В іншому питанні, яке стосувалось шляхів вирішення проблем будинку, 27,67% респондентів вибрали альтернативу — «визначити уповноважену особу з будинку, яка буде збирати кошти і самостійно купляти витратні матеріали». Більше половини опитаних (50,99%) готові особисто виконувати певні роботи для покращення благоустрою свого будинку та прибудинкової території, а 47,83% – не готові цього робити.

Детальніше дізнатися про результати опитування, а також про ситуацію із станом системи утримання житла у Рівному можна із Зеленої книги «Проблеми утримання багатоквартирних будинків і прибудинкових територій ЖЕКами: стан та шляхи їх вирішення», яку буде презентовано у місті в серпні 2011 року під час проведення “круглого столу” на тему «Житловий фонд Рівного: стан і перспективи».

Зазначене видання та захід є частиною проекту «Шляхи покращення стану ЖКГ. Пропозиції громадськості», який Рівненське КВУ реалізує за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та при консультаційному супроводі Українського інституту публічної політики. Також ці результати й книга будуть розміщені на веб-сайті організації: www.cvu.com.ua.

Замість висновку

На наше переконання, навчання осіб щодо створення ОСББ є вторинним, а первинне – активізація людей до участі в процесах спільного утримання житла. Адже наші громадяни, як засвідчило проведене дослідження, відкриті до сприйняття різних альтернатив існуючій політиці реформування вітчизняної «комуналки». Справа лишається за представниками влади. А час покаже: спроможні чи ні чиновники сприймати альтернативні погляди на вирішення існуючих проблем з утриманням багатоквартирного житла та прибудинкових територій і впроваджувати їх у життя.

Микола ГЛОТОВ,
адвокат в м. Рівне

Комментарии