Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника

3

Поняття «грубе порушення суб’єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у ст. 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер, а тому для з’ясування характеру порушення потрібно досліджувати допущене порушення в сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків.

Про це зазначено в постанові, ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатом перегляду в касаційному порядку адміністративної справи за позовом фізичної особи, яка є інженером-землевпорядником, до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним і скасування наказу про анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача.

Суть справи полягає в тому, що відділ Держгеокадастру надав негативний висновок на виконаний позивачем проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки він розроблений із порушенням вимог законодавства. Цей факт, а також скарга замовника документації із землеустрою з вимогою покарання винних у безпідставному затягуванні виготовлення такої документації стали підставою для звернення відділу Держгеокадастру до Кваліфікаційної комісії про анулювання кваліфікаційного свідоцтва інженера-землевпорядника. За результатом розгляду висновку щодо розробленого позивачем проєкту землеустрою Кваліфікаційна комісія прийняла рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника. Розглянувши це подання, відповідач прийняв рішення про анулювання кваліфікаційного свідоцтва позивача.

Позивач вважає це рішення незаконним, мотивуючи тим, що згідно з чинним законодавством підставою для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката може бути лише те подання Кваліфікаційної комісії, яке готується на підставі відповідного рішення, оформленого протоколом засідання, за наявності вичерпних підстав, зокрема щодо грубого порушення законодавства, та за наслідками розгляду акта, складеного за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром, та інших матеріалів.

У ході судового розгляду, зокрема, з’ясовано, що розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність виготовлялося на підставі заяви замовника та рішення міської ради, однак згодом міськрада попросила призупинити ці роботи у зв’язку з виявленою помилкою у своєму ж рішенні щодо визначення категорії земель.

Суди вказали, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подань щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром (ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій»), та за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, зокрема замовників документації із землеустрою (ст. 68 цього Закону).

Отже, законодавством не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади, як і не встановлено імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Таким чином, КАС ВС погодився з рішенням суду першої інстанції, яким позов задоволено, але вказав на помилковість висновків про обов’язкове проведення перевірки та можливість скасування кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника тільки за результатами такої перевірки. Водночас касаційний суд скасував рішення суду апеляційної інстанції, яким було задоволено апеляційну скаргу Держгеокадастру, і зазначив, що висновки відповідача про наявність підстав для анулювання кваліфікаційного свідоцтва є передчасними з огляду на таке.

У кожному конкретному випадку поняття «грубе порушення» слід встановлювати, виходячи з об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого діяння. Визнання порушення грубим залежить від оцінки критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характер порушення; категорія виконавця; об’єктивні та суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення.

Зважаючи на те, що підготовка позивачем документів не мала фактичних негативних наслідків, а також на те, що помилка допущена внаслідок неправильного визначення міськрадою категорії земель, за рахунок яких відводиться земельна ділянка, та її відповідності містобудівній документації, Верховний Суд вказав, що негативний висновок на проєкт землеустрою не може свідчити про грубе порушення інженером-землевпорядником зазначених вимог.

Верховний Суд також звернувся до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої припинення дії ліцензії на здійснення господарської діяльності (у контексті цієї справи – прийняття рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника) фактично є позбавленням особи права власності (втручання в право на мирне володіння майном) у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України»), а тому прийняття такого рішення має здійснюватися з урахуванням кількох критеріїв: позбавлення такого права має бути законним, переслідувати «суспільний інтерес» та бути пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Постанова Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 824/755/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42775/18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/90985485.

Комментарии