Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Президент підписав закон, який позбавляє наглядовий орган частини повноважень

511

Замах на святая святих

Цей закон — лише перший етап перетворень, через які повинна пройти українська прокуратура в результаті системної реформи. Хоча, за великим рахунком, перший крок у цьому напрямі зробив новий КПК, що позбавив наглядовий орган слідства

(правда, поки що тільки в п’ятирічній перспективі). При цьому розслідування деяких категорій злочинів уже тепер передається у відан­ня МВС і СБУ.

Новий закон замірився на святая святих радянської прокуратури — загальний нагляд. Звичайно, повністю цю функцію українські «наглядачі за законами» не втратять, але їхні повноваження в цій частині суттєво звузяться. Якщо раніше прокурор мав право втручатися в роботу будь-якої комерційної структури, на свій розсуд призначати перевірки (це спочатку припускали його повноваження), то з ухваленням нового закону для їх проведення необхідна обгрунтована постанова, копія якої в обов’язковому порядку надається керівникові організації або підприємства та яке може бути оскаржена вищестоящому прокуророві або в суді.

Крім того, проведення прокурорської перевірки за заявами та зверненнями фізичних і юридичних осіб (що зараз активно практикується) заборонено до їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого

самоврядування. Виняток становлять тільки ті повідомлення, які містять інформацію про скоєння злочину.

Істотно зменшуються важелі впливу прокурора: з трьох так званих актів реагування залишається один — подання. Прокурорський протест і припис законодавцями виключені. Самі автори пояснюють це тим, що такі акти повинні бути тільки своєрідною рекомендацією про усунення тих чи інших порушень, а будь-які негативні наслідки повинні виникати тільки після рішення суду. Це, мовляв, захистить бізнесменів від безпідставного блокування їхньої комерційної діяльності. «Підписаний главою держави закон позбавляє прокуратуру права вносити приписи та протести, прийняття яких вимагало від фізичних і юридичних осіб безумовного й невідкладного виконання вимог прокурора. Після набуття чинності положеннями цього акта припинення підприємницької діяльності за ініціативою прокурора може бути здійснене тільки за рішенням суду. Така процедура дозволить увести змагальний судовий порядок у відносинах між прокурором і суб’єктом підприємницької діяльності.

Запропонований підхід матиме позитивні економічні наслідки, оскільки зменшить вплив органів прокуратури на ведення господарської діяльності», — вважає радник Президента, керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов.

Ще одне нововведення, передбачене законодавцями, — обмеження переліку підстав для представництва прокуратурою інтересів громадянина в суді. У законі, зокрема, прописано, що підставою для здійснення цієї функції стане лише нездатність громадянина захистити себе через фізичний стан або матеріальне становище, літній вік, недієздатність або обмежену дієздатність. Раніше в цьому списку були присутні також «інші поважні причини», а це істотно розширювало можливості прокуратури представляти чиї-небудь інтереси. До речі, тепер наявність перерахованих підстав повинна бути обгрунтована прокурором за допомогою надання відповідних доказів, чого раніше не передбачалося.

На думку авторів закону, участь прокурора в процесі на боці одного з учасників створює ризик зовнішньопроцесуального впливу на суд, надає тій

чи іншій стороні невиправдані переваги й таким чином порушує принцип рівноправності учасників процесу.

Закон уносить зміни до 18 законодавчих актів України, які так чи інакше стосуються діяльності прокуратури.

Між Сциллою та Харибдою

Нагадаємо, що реформування кримінальної юстиції та прокуратури є однією з головних вимог Євросоюзу для подальшого наближення України до асоціації з ЄС. Правда, незабаром після ухвалення закону представники Євросоюзу нарікали на те, що автори не провели попередніх консультацій з Радою Європи й Венеціанською комісією. І нагадали, що Україна взяла на себе зобов’язання провести протягом одного року з моменту набуття чинності новим КПК всеосяжний перегляд акта про функціонування прокуратури. «Це має об’єднати необхідні заходи щодо створення правової системи, яка включає баланс між правоохоронними органами і судовою владою, презумпцією невинуватості й повагою до основних свобод», — наголошується в

заяві прес-секретаря верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон і єврокомісара з питань розширення ЄС Штефана Фюле.

Про це в Україні знають і не збираються зупинятися на досягнутому. «Президент уважає, що даний крок є важливим, але недостатнім для завершення реформи прокуратури, — так прокоментував ухвалення закону А.Портнов. — Тому під керівництвом глави держави продовжує свою діяльність робоча група, яка повинна подати на розгляд парламенту пропозиції, що дозволяють системно й докорінно реформувати прокуратуру. Подальші напрацювання обов’язково будуть направлені на експертизу в європейські інститути». Отже, європейцям турбуватися не варто: новий закон — лише один з етапів глобальної реформи.

Виявляли невдоволення і в Україні. Деякі політсили навіть закликали В.Януковича не підписувати закон у цій редакції, оскільки він позбавляє прокуратуру права вносити протест на незаконні дії суб’єктів владних повноважень і посадових осіб. Мовляв,

завдяки застосуванню прокурорського протесту вдалося зберігати в державній власності землю або зупиняти незаконне будівництво. Що ж, це досить спірне питання. По-перше, протести прокуратури далеко не завжди зупиняють тих же забудовників, що вже неодноразово доводив досвід. По-друге, якщо уважно прочитати текст закону, то в одному акті реагування — поданні — частково об’єднані функції двох ліквідованих. Наприклад, своїм поданням прокурор тепер теж може вимагати «скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом», «припинення незаконних дій або бездіяльності посадових або службових осіб». Отже, прокурори не залишаться зовсім безправними й безпорадними.

* * *

Очевидно, при реформуванні будь-якого органу, а особливо такого багатопрофільного й багатофункціонального, як прокуратура, практично неможливо кардинально змінити все й відразу. Будь-який законодавець, по суті, опиняється між Сциллою

та Харибдою: доводиться йти на компроміси, дотримувати певний баланс, ураховуючи інтереси сторін, і діяти поступово. Як відомо, при підготовці нового КПК (що отримав, до речі, схвалення європейських інституцій) найбільший опір чинили саме представники правоохоронних органів, які позбувалися повноважень. Але поступово прокуратура усвідомила необхідність реформування й тепер уже не так болісно сприймає прийдешні зміни. «На мою думку, в першу чергу ми повинні враховувати державний і системний підхід до проблеми реформування прокуратури, а не кількість повноважень того чи іншого органу. І якщо сьогодні є об’єктивна необхідність у коригуванні повноважень у сфері нагляду за дотриманням і застосуванням законів та представництва громадян і держави в суді, то ми це робитимемо», — заявив недавно Генпрокурор Віктор Пшонка. Отже, схоже, крига скресла і в прокуратурі…

Джерело: zib.com.ua

Комментарии