Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

ЯК ЗБАНКРУТІТИ ПО-НОВОМУ

42

ДЛЯ ЧОГО СТАРОМУ ЗАКОНУ НОВА ВЕРСІЯ

Сам Закон, у початковому своєму вигляді, було прийнято ще у 1992 році. З того часу приймалися нові редакції, вносились численні зміни та доповнення. І, от, нарешті маємо поки що остаточний варіант, що діятиме з наступного року.

Автори нового Закону зазначили, що за даними Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації, позиція України у рейтингу “Ведення бізнесу” за індикатором “закриття бізнесу” є низькою, ситуація постійно погіршується. Це часові та фінансові витрати, пов’язані з процедурами банкрутства, низький показник індексу стягнення у вказаних процедурах. Середня тривалість процедури банкрутства у 2011 році в Україні становила 2,9 роки; фінансові витрати на провадження справи про банкрутство – 42% від вартості майна.

Надмірна тривалість процедур банкрутства зумовлена тим, що встановлені строки для проведення цих процедур не дотримуються; діють численні мораторії. Передбачані старим законом процедури є вкрай неефективними, а рівень підготовки арбітражних керуючих – незадовільним.

Встановлюючи загальні строки для проведення судових дії по банкрутству старий Закон не передбачає конкретні строки для реалізації окремих прав та обов’язків учасників процесу, затягує процес, на практиці, до п’яти років.

Законодавчі зміни мають зробити процедури банкрутства більш ефективними, зменшити корупцію, збільшити інвестиційну привабливість економіки України, підвищити рівень виконання контрактів та судових рішень, рівень захисту прав власності.

 ЯК І КОЛИ ПОЧНЕ ДІЯТИ НОВИЙ ЗАКОН

За загальним правилом, встановленим у п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування. Публікація у «Голосі України» відбулась 18.01.2012. От і маємо першу проблему. Через рік з дня опублікування, тобто з 18.01.2013 чи з наступного дня, тобто з 19.01.2013? Кожен з варіантів має своїх прихильників і опонентів серед експертів. Чекаємо на офіційні роз’яснення.

Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти старі ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Втім, протягом вищевказаного строку ці ліцензії мають бути замінені і втрачають чинність.

У п.5 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Звідси виникає традиційне, але самим Законом прямо не вирішене питання про порядок судового розгляду справ, розпочатих за старим Законом, тобто до 19.01.2013, але до вказаної дати не вирішених. Досі суди виходили з того, що справи розпочаті відповідно до певного законодавства мають бути за цим самим законодавством і закінчені, попри можливі зміни. Інше має бути спеціально обумовлено у зміненому законодавстві. Такого у новому Законі немає.

ГОЛОВНЕ НЕ БАНКРУТСТВО, А ЯК ЙОМУ ЗАПОБІГТИ

Законом значно розширено можливості для ранньої діагностики загрози настання неплатоспроможності боржника, а також заходів із проведення позасудових заходів відновлення платоспроможності.

У наведеному контексті ст.5 нової редакції Закону покладає на керівництво боржника нові обов’язки, відсутні у поки що чинній редакції Закону. Так, у разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Наслідком може стати надання на певних умовах фінансової допомоги.

Ініціювати досудову санацію мають право боржник або кредитор. Важлива новела нового Закону – досудова санація може бути передбачено правочином (договором), на підставі якого виникло відповідне грошове зобов’язання боржника.

Усе це потребує відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку. Досудова санація значно права кредиторів обмежує – протягом її дії не можна порушувати справу про банкрутство, діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які голосували за схвалення плану санації. Умови плану досудової санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

Та це ще не все. Хоча ми і назвали санацію умовно досудовою – без суду тут аж ніяк.  Боржник або представник кредиторів ще до порушення провадження у справі про банкрутство все одно повинен подати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про затвердження плану вищезгаданої досудової санації.

Строк дії затвердженої судом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня такого затвердження.

ЯКЩО ВСЕ Ж ТАКИ БАНКРУТСТВО – ЩО НОВОГО ?

Новел багато, стисло наведемо деякі з них.

  • Змінено і розширено поняття грошових зобов’язань, як предмету процедур банкрутства. За старою редакцією – це зобов’язання боржника заплатити
    кредитору певну  грошову  суму. За новим Законом – крім зобов’язання заплатити певну грошову суму, до грошових також включаються і зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання договорів зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях, тобто усе, що має грошовий еквівалент. Таким чином, новий Закон вирішив стару проблему – що робити з тими зобов’язаннями боржника, які мають виконуватись у натурі і полягають, наприклад, у обов’язку виконати певну роботу, а не сплатити гроши.

Відповідно до п.4 ст.9 – суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

  • Нова категорія кредиторів. Забезпечені кредитори – кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Не є стороною у справі про банкрутство. Втім, на підставі ст.23 їх вимоги окремо вносяться до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, як і відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
  • За старою редакцією п.2 ст.14 – вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,  встановленого для їх подання,  або не заявлені взагалі, – не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає  в  ухвалі,  якою  затверджує  реєстр  вимог  кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На підставі п.4 ст.23 нової редакції Закону – особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

  • Істотно змінено порядок продажу майна банкрута, що досі викликало чи не найбільше нарікань і породжувало численні зловживання.

За старою редакцією ст.30  після проведення інвентаризації та оцінки  майна  банкрута ліквідатор  розпочинає  продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не  встановлено  інший  порядок  продажу майна банкрута. З останнім положенням виникала колізія, у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна, в цьому випадку ліквідатор мав проводити конкурс  (аукціон).  Порядок проведення  конкурсу  (аукціону)  визначається  згідно  із Законом України “Про приватизацію невеликих  державних  підприємств  (малу приватизацію)”.

Пункт 6 ст.44 тепер чітко обмежує можливості продажу майна ліквідатором поза аукціоном або біржевими торгами – лише те, що не продано на аукціоні або на біржевих торгах через товарну біржу, основні засоби, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень тощо. Перелік такого майна є вичерпним. Порядок проведення самого аукціону тепер регламентується розділом 1У нової редакції Закону.

Важлива новела. За новою редакцією п.5 ст.44 – ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Лише у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Це має запобігти розтягуванню майна банкрута між недобросовісними кредиторами.

  • Відповідно до старої редакції п.11 ст.17 – угода  боржника,  у  тому  числі  та,  що  укладена  до винесення  господарським  судом  ухвали  про  санацію,  може  бути визнана   господарським   судом   за   заявою  керуючого  санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною.

Нова редакція ст.20 більш юридично коректно замінює вищевказані угоди боржника на правочини (договори), але вводить додаткове поняття  майнових дій боржника, які можуть бути судом спростовані. Що таке вказані майнові дії, чим вони відрізняються від правочинів – з тексту нового Закону не зрозуміло. Як і те, що означає їх спростування судом на відміну від визнання правочину недійсним.

Змінено і можливі наслідки для кредитора. Кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов’язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство.

Зрозуміло, що зміни та новели нового Закону викладеним не вичерпується і стане темою для наступних публікацій.

 

Джерело: ЮВУ №42

Автор: Сергій ТЕНЬКОВ

Комментарии