Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Постанова КГС ВС щодо перебігу позовної давності за вимогами ліквідатора банкрута про витребування майна в порядку ст.388 ЦК України

2

Господарський суд Тернопільської області ухвалою, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду, у справі № 10/Б-743 про банкрутство ДП «Струсівський комбінат продтоварів», яке перебуває на стадії ліквідації, відмовив у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про витребування у фізичних осіб майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на це майно.

Судові рішення мотивовані тим, що за наявності преюдиціальних обставин, встановлених іншими рішеннями господарських судів щодо недійсності результатів аукціону з продажу майна банкрута та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, заявлені ліквідатором банкрута вимоги є доведеними. Водночас вони не підлягають задоволенню у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску.

За результатами касаційного перегляду оскаржуваних у цій справі судових рішень КГС ВС дійшов висновку про залишення їх без змін як таких, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність порушення права банкрута, за захистом якого звернувся ліквідатор до суду, оскільки здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння. Це дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Визнавши правомірними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог ліквідатора банкрута через сплив позовної давності, про застосування якої заявили відповідачі, Верховний Суд вказав на таке.

✔️ Щодо позовної давності за вимогами ліквідатора банкрута та початку перебігу позовної давності.

Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов’язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Закон також не пов’язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України обчислюється з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна у володіння іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно.

Оскільки право власності боржника на спірне майно було порушено в момент його вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для подання позову про захист порушеного права пов’язується з моментом, коли ДП «Струсівський комбінат продтоварів» довідалося або могло довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи.

Про порушення своїх прав позивачу було відомо принаймні 13 липня 2011 року, на момент розгляду справи про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного Західноукраїнською товарною біржею 10 березня 2010 року, а не у 2014 році, коли судовим рішенням було визнано недійсними укладені за результатами аукціону договори купівлі-продажу.

✔️ Щодо переривання позовної давності.

Позовна давність переривається шляхом пред’явлення позову саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред’явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається. Обов’язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред’явлення позову також є дотримання вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної і суб’єктної юрисдикції та інших, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

З матеріалів справи, яка переглядалася у касаційному порядку, вбачається, що позов, який мав би наслідком переривання строків позовної давності, не був поданий.

✔️ Щодо поважності причин пропущення позовної давності.

Під час первісного й нового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій ані позивач, ані прокурор не заявляли про поважність причин пропуску позовної давності для звернення до суду із заявою, що є предметом цього розгляду. Навпаки, вони послідовно висловлювали позицію про відсутність факту пропущення позовної давності. Про обставини поважності пропущення позовної давності позивач, прокурор та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначили під час розгляду справи судом касаційної інстанції.

Водночас визнання поважними причин пропущення позовної давності належить до процесуальних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції з огляду на приписи ст. 300 ГПК України позбавлений процесуальної можливості під час звернення ліквідатора із заявою до суду надавати оцінку обставинам щодо поважності причин пропущення позовної давності, які не були заявлені та наведені заявником під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 9 квітня 2020 року у справі № 10/Б-743 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88868235.

Комментарии