Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

КАС ВС розглянув справу про оскарження кінцевим бенефіціарним власником ППР, накладеного на юрособу

0 2

Акціонер господарського товариства, який не був учасником справи, предметом спору в якій є правомірність податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошових (податкових) зобов’язань господарському товариству, не має права на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі, якщо тільки в рішенні суд не зробив прямого висновку про права, інтереси та обов’язки цього акціонера.

Таким є висновок Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги акціонерного товариства на рішення апеляційного суду, який закрив провадження за апеляційною скаргою цього акціонера, оскільки останній не є суб’єктом оскарження в розумінні норми ч. 1 ст. 293 КАС України. Скаржник не був учасником справи, мотивувальна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містили висновку про права та обов’язки кінцевого бенефіціарного власника, а доводи про те, що рішення суду безпосередньо вплинуло на його інтереси як акціонера, були необґрунтованими.

Для забезпечення єдності судової практики колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянула спір щодо права засновника (акціонера) юридичної особи на оскарження судового рішення, прийнятого за результатами розгляду позову юрособи про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якщо акціонер не брав участі у справі, та вказала на таке.

Рішення суду, яким був вирішений спір щодо податкового обов’язку платника податків – господарського товариства, не є рішенням про права, законний інтерес чи обов’язок засновника (засновників) товариства з огляду на визначений Конституцією України (ст. 67) і ПК України (статті 36, 38, п. 87.7 ст. 87) персоніфікований характер податкового обов’язку, якщо тільки в самому рішенні прямо не зроблений такий висновок. Оскільки акціонер не є учасником (суб’єктом) правовідносин щодо збільшення суми грошового зобов’язання згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а прийняте за наслідками його перегляду в судовому порядку рішення суду першої інстанції не містило прямого висновку про права та/або обов’язки компанії, її засновник не має права на апеляційне оскарження зазначеного рішення.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідає правильному застосуванню норми ч. 1 ст. 293 КАС України. Отже, суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою компанії-акціонера на підставі п. 3 ч. 1 ст. 305 цього Кодексу. Тому Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційної інстанції – без змін.

Постанова Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93170381.

[Показана часть сообщения]  Показать полностью

Залиште коментар