Господарськы операції не вимагали обов’язкового зазначення такого реквізиту, як його «місце складення»
Законодавчо встановленим мінімумом обов’язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів передбачено наявність інформації про: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Твердження скаржника про обов’язковість зазначення у первинних документах (у межах зазначеної справи — в актах приймання-передачі) такого реквізиту, як «місце складення», є помилковими, оскільки Законом України від 03.11.2016 р. № 1724-VIII внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У результаті законодавство станом на час вчинення позивачем спірних господарських операцій не вимагало обов’язкового зазначення такого реквізиту, як його «місце складення».
Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на ненадання позивачем документів про повноваження осіб, якими отримувався товар, колегія суддів зауважила, що відповідно до наявних у матеріалах справи актів прийому-передачі уповноваженою від покупця особою виступав директор позивача, який відповідно до змісту договорів діє на підставі статуту.
Отже, сукупність наданих позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів, що стосуються поставки товару, свідчить про реальний характер правочинів.