Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Державне бюро розслідувань проти традиції безкарності чиновників: хто переможе?

53

Борис МАЛИШЕВ, 

експерт з правових питань, доктор юридичних наук

На фоні новин про запровадження воєнного стану та традиційно запеклих політичних баталій пройшло непоміченим повідомлення про початок роботи Державного бюро розслідувань . Тим часом 102 слідчих центрального апарату та 193 слідчих територіальних управлінь ДБР після успішного проходження конкурсу склали присягу і приступили до своїх обов’язків із розслідування злочинів.

Державне бюро розслідувань є останнім елементом у системі нових органів досудового розслідування. Нагадаю, перша згадка про ДБР з’явилася у новому Кримінальному процесуальному кодексі України від 2012 року. Там вказувалося, що ДБР має запрацювати не пізніше листопада 2017 року.

Сам закон про ДБР був ухвалений у 2015 році, після чого розпочалася процедура конкурсного відбору керівного складу цього органу. Вона була ознаменована численними скандалами та кулуарною боротьбою представників владних та правоохоронних еліт між собою за контроль над цим органом. Усі ці не дуже гарні, з точки зору демократії, події істотно затягнули процес, що й призвело до того, що оголошення про початок роботи ДБР було зроблено на цілий рік пізніше.

ДБР не просто ще один орган досудового розслідування. Його створення – це передусім складова частина реформи прокуратури. ДБР створювалося для виконання зобов’язання України перед Радою Європи, взяте ще в 1995 році, а саме: позбавити органи прокуратури функції досудового розслідування, бо поєднання функції з розслідування із функцією підтримання державного обвинувачення в суді не відповідає світовим стандартам та рекомендаціям міжнародних організацій. Зрозуміло, що всі ці роки прокуратура не горіла бажанням розставатися зі слідством, проте тиск наших міжнародних партнерів примусили таки народних депутатів та Президента зробити необхідні законодавчі та організаційні кроки для завершення цього довгого шляху до побудови в Україні прокуратури європейської моделі.

Отже, простіше кажучи, всі злочини, які нещодавно розслідувалися органами прокуратури, перейшли до компетенції ДБР. Відповідно бюро стало надзвичайно важливим суб’єктом боротьби із злочинністю в країні. Адже впливовість органу визначається його компетенцією. Давайте поглянемо, які злочини уповноважені розслідувати слідчі ДБР:

— усі злочини (крім так званої «великої корупції», яку розслідує НАБУ), вчинених високопосадовцями: Прем’єр-міністром України, членом КМУ, першим заступником та заступником міністра, членами колегіальних органів виконавчої влади (зокрема, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, АМКУ тощо), головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом ЦВК, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, директором НАБУ, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, головою НБУ, його першим заступником та заступником, Ссекретарем РНБО, його першим заступником та заступником, суддею, працівником правоохоронного органу тощо;

— злочини, вчинені службовими особами НАБУ, заступником Генерального прокурора — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами САП, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБУ;

— проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).

Як випливає з наведеного, ДБР уповноважене розслідувати майже всі злочини, які вчиняються вищими посадовими особами країни, а також суддями і правоохоронцями.

При тому всім нам відома сумна традиція вітчизняної правової системи, що полягає в тотальній безкарності чиновників за скоєння злочинів — від смертельних ДТП та корупції до побиття громадян та махінацій з майном або грошовими коштами. Те ж саме стосується і злочинів, скоєних правоохоронцями та суддями — від відповідальності їх регулярно «рятує» кругова порука, яка особливо поширена в середовищі вітчизняних «служителів права та справедливості».

Тому на слідчих ДБР покладена висока місія поламати вказану традицію та зруйнувати замкнене коло. Виконати її вони можуть лише в тому випадку, якщо будуть об’єктивно, професійно, керуючись законом, а також оперативно розслідувати відповідні злочини. Зрозуміло, що розслідування в Україні злочинів, вчинених посадовцями вищого рангу, є доволі ризикованим зайняттям, передусім через те, що на слідчих ДБР та їх керівників будуть численні спроби чинити політичний тиск як шляхом погроз, так і шляхом пропозицій неправомірної вигоди за «злиття» справи.

Далі читайте у 48 номері газети ЮВУ 

Комментарии