Судова практика Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ухвала “Про підстави для повернення справи на додаткове розслідування”

Автор Редактор в Сер 25, 2018

Про підстави для повернення справи на додаткове розслідування

Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

У Х В А Л А

від 25 січня 2011

Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК України). Про це зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування”.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_5 апеляційний суд не дотримався цих вимог закону та рекомендацій Пленуму Верховного Суду України, якими регламентовано повернення справи на додаткове розслідування.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 січня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2010 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, – за ч. 4 ст. 187; п. 6 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України направлена прокурору Чернігівської області на додаткове розслідування.

Як убачається із обвинувачення, що пред’явлено ОСОБА_5, він на початку червня 2009 року на смітнику біля дороги між селами Одинці та Волевачі Козелецького району Чернігівської області знайшов 17 патронів, що є боєприпасами придатними до стрільби, які приніс в будинок за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, де зберігав їх без передбаченого законом дозволу, і які 14 вересня 2009 року працівниками міліції було виявлено та вилучено.

Крім того, 08 вересня 2009 року близько 20 години ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном прийшов у будинок АДРЕСА_2, де застосовуючи небезпечне для життя насильство, напав на ОСОБА_6, 1927 року народження, завдавши їй декілька ударів табуретом по голові, чим заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.

Під час учинення розбійного нападу ОСОБА_5 з метою умисного вбивства з корисливих мотивів наніс ОСОБА_6 численні удари табуретом по голові, позбавивши потерпілу життя.

За клопотанням підсудного Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 12 жовтня 2010 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187; п.6 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК України повернуто прокурору на додаткове розслідування.

У касаційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушується питання про скасування цієї ухвали і направлення справи на новий судовий розгляд з тих підстав, що досудове слідство проведено з достатньою повнотою, а у разі необхідності додаткове дослідження окремих обставин справи суд може провести в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу і надавати переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Так, в ухвалі суд зазначив, що органам досудового слідства необхідно усунути допущені недоліки, зокрема: на необхідність призначення комісійної судово-медичної експертизи з метою усунення протиріч між попередніми висновками судово-медичних експертиз і всіх показань підсудного щодо обставин нанесення потерпілій тілесних ушкоджень.

Також зазначив на потребу у перевірці тверджень ОСОБА_5 щодо його обізнаності помешкання потерпілої і як наслідок – малювання схеми будинку при допиті його як обвинуваченого шляхом встановлення осіб, які виносили труп ОСОБА_7 після проведення оперативно-слідчих дій та їх допиту.

Крім того, провести по справі відповідну експертизу з метою встановлення природи виявлених на одязі ОСОБА_5 плям бурого кольору.

З метою перевірки версії причетності інших осіб до вбивства ОСОБА_7 розширити коло свідків.

Більш ретельно перевірити твердження ОСОБА_5 про застосування щодо нього з боку працівників міліції незаконних методів впливу з метою дачі ним показань про причетність до вбивства ОСОБА_7.

Однак, всі ці та інші процесуальні дії, вказані в ухвалі суду (якщо буде визнано необхідним їх проведення), суд може виконати і без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування шляхом усунення певних недоліків безпосередньо у судовому засіданні (проведення відповідних експертиз або доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії).

Щодо встановлення кола осіб, які разом з ОСОБА_5 виносили труп ОСОБА_6 на прохання дільничного інспектора, то суд з метою перевірки та уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства, має право в порядку ст. 315№ КПК України надати судове доручення органу, який проводив досудове слідство, щодо встановлення цих осіб та їх допиту.

Відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред’явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених в ст. ст. 276, 277, 278 КПК України.

А тому направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав розширення кола свідків задля перевірки версії причетності інших осіб до вбивства ОСОБА_7 є необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Під час досудового слідства прокуратурою Козелецького району проводилась перевірка скарги ОСОБА_5, за результатами якої винесена постанова від 16 листопада 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших працівників міліції складу злочину, за фактом застосування до ОСОБА_5 незаконних методів дізнання. У судовому засіданні працівники міліції ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також заперечували застосування фізичного та психологічного впливу до ОСОБА_5 та стверджували, що покази він давав добровільно.

Тому посилання суду на те, що потрібно більш ретельно перевірити твердження підсудного ОСОБА_5 про застосування щодо нього незаконних методів впливу з метою дачі ним показань про причетність до вбивства ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суд мав реальну можливість більш ретельно допитати з цього приводу як самого підсудного ОСОБА_5, так і осіб, які, за його твердженням, застосовували до нього недозволені методи ведення досудового слідства. Крім того, суд конкретно не зазначив, які додаткові слідчі дії потрібно провести, на що слідству звернути увагу для більш ретельної перевірки показань ОСОБА_5 щодо застосування відносно нього недозволених методів досудового слідства.

Не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування і зазначена в ухвалі необхідність проведення відповідної експертизи з метою встановлення природи виявлених на одязі ОСОБА_5 плям бурого кольору, оскільки одяг підсудного долучено до справи як речовий доказ і суд має право призначити необхідну експертизу.

Крім того, суд фактично визнав, що зазначений в обвинуваченні ОСОБА_5 корисливий мотив не ґрунтується на наявних в справі доказах. Такі посилання в ухвалі про направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Виходячи з наведеного, колегія суддів уважає, що Апеляційним судом Чернігівської області при поверненні кримінальної справи на додаткове розслідування допущені такі порушення чинного кримінально-процесуального законодавства, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою для скасування ухвали, постановленої у справі по обвинуваченню ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді апеляційному суду необхідно розглянути дану кримінальну справу з дотриманням чинного законодавства та постановити законне рішення.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити у той же суд на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 залишити попередній – тримання під вартою.