Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Ухвала “Про закриття провадження у кримінальній справі за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України”

0 1 001

Кримінальне судочинство

Про закриття провадження у кримінальній справі за відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

У Х В А Л А

від 23 грудня 2010 року

Враховуючи те, що в складених засудженою офіційних документах, а саме актах про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичними особами – підприємцями і протоколах про адміністративне правопорушення щодо цих осіб доказова інформація щодо фактів відповідає дійсності, а також те, що вказані недоліки при виготовленні офіційних документів не вплинули на зміст фактів, які мають юридичне значення і правильність прийнятого рішення, тому в діянні засудженої ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 23 грудня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року, яким ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 510 гривень з позбавленням права обіймати посади державного службовця в органах податкової інспекції строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від покарання.

 у с т а н о в и л а:

 вироком Баштанського району суду Миколаївської області від 09 липня 2010 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не судиму, за ч. 1 ст. 366 КК України виправдано за відсутністю в її діях складу злочину за пред’явленим обвинуваченням у вчиненні службового підроблення, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих документів за наступних обставин.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, скасував вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2010 року та постановив свій вирок від 07 жовтня 2010 року.

Цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 510 гривень з позбавленням права обіймати посади державного службовця в органах податкової інспекції строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнено від покарання.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватою і засуджено за те, що вона будучи службовою особою, умисно внесла в офіційні документи – акти про результати перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_6 від 06 лютого 2009 року, ОСОБА_7 від 12 лютого 2009 року та ОСОБА_8 від 13 квітня 2009 року завідомо неправдиві відомості, зазначивши про проведення перевірки в присутності цих осіб та виконала в них машинописний запис з обов’язками, правами, відповідальністю платника податків та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів ознайомлений, один примірник акту з додатками на аркушах отримав”, при тому, що ці особи при проведенні перевірки не були присутні, не були поінформовані про її проведення і копії актів не отримували. Також умисно в порушення вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесла за результатами проведених комплексних позапланових невиїзних документальних перевірок на припинення підприємницької діяльності в офіційні документи – протоколи про адміністративне правопорушення щодо приватного підприємця ОСОБА_6 від 06 лютого 2009 року, ОСОБА_7 від 12 лютого 2009 року та ОСОБА_8 від 13 квітня 2009 року завідомо неправдиві відомості про їх складання в присутності правопорушників, про роз’яснення їм процесуальних прав за ст. 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення, про надання власноруч пояснень та виконання підпису, що фактично було здійснено іншими особами, а не ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що за своїм змістом та результатами перевірки в цих офіційних документах міститься достовірна інформація стосовно суті встановлених порушень та виключив з пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України кваліфікуючу ознаку вчинення нею складання і видачу завідомо неправдивих документів.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 порушує питання про скасування постановленого щодо неї обвинувального вироку за відсутністю в її діянні складу злочину. Стверджує, що умислу на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей у неї не було і завідомо неправдивих відомостей у складених нею актах та протоколах про адміністративне правопорушення немає, оскільки за своїм змістом результати перевірки містять достовірну інформацію щодо суті встановлених порушень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої на підтримання касаційної скарги, яка уточнила свої вимоги і просила скасувати обвинувальний вирок за відсутністю в її діянні складу злочину та провадження у кримінальній справі закрити, думку прокурора, яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 – без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів уважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивуючи висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину апеляційний суд послався як на доказ вини на показання самої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, на дані актів про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства та дані протоколів про адміністративне правопорушення.

Разом з тим із показань ОСОБА_5, у ході всього слідства убачається, що комплексні позапланові невиїзні документальні перевірки на припинення підприємницької діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і дотримання ними вимог законодавства про оподаткування вона проводила згідно заяв цих фізичних осіб – підприємців про припинення підприємницької діяльності, які надійшли до неї від державного реєстратора. За результатами перевірки вона склала акти про встановлені факти порушення вимог податкового законодавства та протоколи про адміністративне правопорушення. Стосовно зазначення у вступній частині актів даних про те, що перевірка проведена в присутності підприємця, діяльність якого перевірялась, а фактично цієї особи під час перевірки не було, ОСОБА_5 вказувала, що на той період часу в ДПІ використовувався титульний бланк оформлення актів виїзних планових чи позапланових перевірок, який вона й використала при оформленні результатів невиїзної документальної перевірки в яких вона виконала друкованим шрифтом про проведення перевірки в присутності цих осіб. Хоча, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10 серпня 2005 року № 327, присутність зазначених осіб не є обов’язковою, оскільки перевірялись лише документи обліку суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі й ті документи, що веде і зберігає сам підприємець і які їй були надані. У зв’язку з надходженням зазначених заяв від підприємців для проведення перевірки до її провадження, до неї звернулась ОСОБА_10, як представник підприємців і повідомила, що діє за усною домовленістю з підприємцями ОСОБА_6 і ОСОБА_7. Також в податкову інспекцію прибула ОСОБА_11, яка на підставі довіреності представляла інтереси підприємця ОСОБА_8. За результатами проведеної документальної перевірки і встановлення порушення податкового законодавства вона склала акти, в яких, крім фактів проведеної невиїзної документальної позапланової перевірки діяльності суб’єкта господарювання, вона виконала машинописний запис: “З обов’язками, правами, відповідальністю платника податків та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів ознайомлений, один примірник акту з додатками на аркушах отримав”. Протоколи про адміністративне правопорушення вона склала на підставі актів перевірки та даних особових справ підприємців. Своїм підписом в протоколі вона засвідчила факти порушення податкового законодавства та відповідність цих порушень статтям закону. Акти перевірок та складені протоколи відносно підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вона, ОСОБА_5, надавала ОСОБА_10, а документи складені відносно підприємця ОСОБА_8 – ОСОБА_11 для передачі на ознайомлення і підписання особами, яких вони стосувались. Після повернення цих документів, вона не пересвідчилась про підписання цих документів особисто ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

З показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 убачається, що під час проведення перевірок пов’язаних з процедурою припинення їх підприємницької діяльності вони особисто присутніми не були та офіційні документи особисто не підписували, оскільки ними були подані заяви про припинення підприємницької діяльності та для вирішення відповідних питань у податковій інспекції були уповноважені інші особи, відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_11. В подальшому вони через своїх представників, відповідно ОСОБА_10, ОСОБА_12, були поінформовані про виявлені порушення податкового законодавства. Встановлені суми штрафів були сплачені.

За результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції установив, вказавши про це у вироку, що зміст актів стосовно результатів перевірки дотримання вимог податкового законодавства відповідає дійсності і не оспорюється учасниками процесу. Відповідають дійсності і обставини вчинення адміністративного правопорушення, викладені у відповідних протоколах, складених ОСОБА_5.

Проте, правильно встановивши фактичні обставини, апеляційний суд не дав їм належної юридичної оцінки та внаслідок цього неправильно застосував кримінальний закон.

Так, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно–небезпечного діяння, яке містить склад передбаченого КК України злочину, тобто наступні елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт суб’єктивна сторона.

Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України є внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які повністю чи частково не відповідають дійсності, тим самим перекручують, спотворюють зміст фактів, які мають юридичну силу і посвідчуються цими документами.

Між тим, при постановленні вироку апеляційним судом залишено поза увагою, що згідно з диспозицією ч. 1 ст. 366 КК України предметом службового підроблення є офіційні документи, тобто такі, що складаються й видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки у виді виникнення, зміни або припинення правовідносин.

Як видно з матеріалів справи, показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 встановлені допущені порушення з боку ОСОБА_5 при складанні нею офіційних документів, а саме: складання актів та протоколів про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, недотримання процедури щодо особистого їх ознайомлення, підписання, вручення копій актів і протоколів не погіршило їх становище і не вплинуло на суть і правильність прийнятого щодо них рішення.

Отже, враховуючи те, що в складених засудженою офіційних документах, а саме: актах № 57/17-2391411721/22 від 06 лютого 2009 року № 57/17-31248088185/28 від 16 лютого 2009 року та № 365/17-2992606701/65 від 13 квітня 2009 року про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичними особами – підприємцями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і протоколах про адміністративне правопорушення щодо цих осіб доказова інформація щодо фактів відповідає дійсності, а також те, що вказані недоліки при виготовленні офіційних документів не вплинули на зміст фактів, які мають юридичне значення і правильність прийнятого рішення, тому в діянні засудженої ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

У зв’язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, вирок апеляційного суду Миколаївської області підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі ч.1 п. 2 ст. 6 КПК України.

 Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

 у х в а л и л а:

 касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок апеляційного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а провадження у кримінальній справі закрити на підставі ч. 1 п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Залиште коментар