Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України

0 48

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

12.03.2009 N 01-08/163 Господарські суди України

Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України

(витяг)

На підставі вивчення доповідних записок про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року Вищий господарський суд України здійснив узагальнення порушених у доповідних записках питань щодо застосування у вирішенні спорів деяких норм Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) і вважає за доцільне довести відповіді на зазначені питання до відома господарських судів України.

VIII. Інші питання, пов’язані із застосуванням норм процесуального права

42. Які судові акти повинні прийматися господарським судом, у разі:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду або повернення такої заяви;

2) прийняття господарським судом зазначеної заяви;

3) витребування господарським судом справи з третейського суду?

Якими мають бути реквізити таких судових актів?

Відповіді на зазначені питання вміщено в підпунктах 1.9-1.13 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди”. Згадані ухвали господарського суду повинні за своїм змістом відповідати вимогам частини другої статті 86 ГПК з урахуванням тих особливостей, які передбачено Законом України “Про третейські суди”, а також наведено у названих рекомендаціях.

43. Чи підлягає розглядові у господарському суді позовна заява про визнання недійсною третейської угоди, якщо таку заяву подано особою, яка не є стороною у третейському розгляді?

Чи підлягає розглядові відповідна заява, подана після закінчення строку, передбаченого частиною четвертою статті 51 Закону України “Про третейські суди”?

Третя особа, яка не є стороною третейської угоди, не позбавлена права на звернення, зокрема, до господарського суду з позовом про визнання такої угоди недійсною, якщо вважає, що ця угода порушує її права або охоронювані законом інтереси.

Підсудність відповідної справи визначається за загальними правилами статті 15 ГПК.

Передбачений частиною четвертою статті 51 Закону України “Про третейські суди” строк у такому разі не застосовується, оскільки його встановлено для подання сторонами третейської угоди заяв про скасування рішення третейського суду, а не для звернення з позовом.

44. На які законодавчі норми слід посилатися господарському суду у разі відмови у прийнятті заяви або повернення заяви про скасування рішення третейського суду, повернення заяви про видачу виконавчого документа? Чи можливе застосування у зв’язку з цим положень статей 62 і 63 ГПК? У рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” зазначено, зокрема, що:

– недодержання умов подання заяви про скасування рішення третейського суду тягне за собою наслідки у вигляді відмови у прийнятті заяви або повернення заяви (підпункт 1.9 пункту 1);

– у разі невідповідності заяви про видачу виконавчого документа зазначеним вимогам вона повертається особі, яка її подала (останній абзац підпункту 2.2 пункту 2).

Зазначені відмова або повернення не можуть здійснюватися з посиланням на норми ГПК. Відповідні процесуальні дії мають вчинятися із застосуванням норм Закону України “Про третейські суди”, які передбачають оскарження рішення третейського суду та порядок видачі виконавчого документа (статті відповідно 51 і 56 цього Закону) і з посиланням на них, а також з урахуванням названих рекомендацій президії Вищого господарського суду України.

45. Чи може бути залишено господарським судом без розгляду заяву про скасування рішення третейського суду, якщо строк розгляду такої заяви закінчився, а справа з третейського суду не надійшла?

Ненадання третейським судом на вимогу господарського суду матеріалів справи не є підставою для залишення господарським судом без розгляду заяви про скасування рішення третейського суду.

У підпункті 31 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” зазначено також, що ухвала господарського суду про витребування справи з третейського суду, в якому вона зберігається в силу пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, частини другої статті 11 Закону України “Про судоустрій України” та статті 115 ГПК є обов’язковою на всій території України, в тому числі для третейського суду, і її невиконання останнім тягне за собою загальні наслідки невиконання судових рішень згідно із законодавством України. Господарський суд може, зокрема, реагувати на відповідну бездіяльність третейського суду в порядку, передбаченому статтею 90 ГПК.

46. Яким чином повинен діяти господарський суд у разі якщо після прийняття ним до розгляду заяви про скасування рішення третейського суду заявник відмовся від неї?

В абзаці першому підпункту 1.14 пункту 1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” зазначено, що строк і порядок розгляду заяви про скасування рішення третейського суду визначаються відповідно до вимог розділу XI ГПК.Отже, у разі відмови заявника від зазначеної заяви господарський суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 названого Кодексу.

47. Чи є можливим передбачене статтею 122 ГПК здійснення повороту виконання рішення в разі скасування рішення третейського суду, згідно з яким було видано виконавчий документ?

У статті 122 ГПК йдеться про рішення та постанови виключно господарського суду, а не третейських судів, тому застосування її до відповідних правовідносин неможливе.Водночас якщо господарським судом згідно з рішенням третейського суду було видано наказ, а в подальшому таке рішення було скасовано або існують інші обставини, які свідчать про відсутність обов’язку боржника, господарський суд на підставі частини четвертої статті 117 ГПК визнає виданий ним наказ таким, що не підлягає виконанню; якщо ж стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

48. Чи підлягають розглядові в господарському суді, який видав наказ на виконання рішення третейського суду, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням такого наказу?

Частиною першою статті 121-2 ГПК передбачено можливість подання скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, але не стосовно виконання рішень третейських судів, так само як і наказів господарського суду, виданих згідно з рішеннями третейських судів. Тому згадані скарги розглядові в господарському суді не підлягають.

49. Чи застосовуються положення статей 117, 119, 120 ГПК до виконавчих документів (наказів), виданих господарським судом на виконання рішення третейського суду?

Законом не визначено якогось особливого правового режиму щодо виконавчих документів (наказів), виданих господарським судом на виконання рішень третейських судів, порівняно з такими ж документами, виданими господарськими судами на виконання власних рішень. Відтак до наказу господарського суду, виданого на виконання рішення третейського суду, застосовуються на загальних підставах правила, наведені у статтях 117, 119, 120 ГПК.

50. Яким чином повинен діяти господарський суд у разі якщо після прийняття ним до розгляду заяви про видачу виконавчого документа (стаття 56 Закону України “Про третейські суди”):

1) установлено, що боржник добровільно виконав рішення третейського суду?

2) заявник відмовився від відповідної заяви чи просить залишити її без розгляду?

В абзаці першому підпункту 2.3 пункту 2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди” зазначено, зокрема, що розгляд заяви про видачу виконавчого документа здійснюється господарським судом за правилами розділу XI ГПК.

Отже, у наведених ситуаціях господарський суд припиняє провадження у справі за заявою про видачу виконавчого документа:

– у першому випадку – на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК (якщо між сторонами не залишилося спірних, неврегульованих ними питань);

– у другому випадку – на підставі пункту 4 частини першої статті 80 названого Кодексу.

51. Яким чином повинен діяти господарський суд, якщо після прийняття ним до розгляду заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду:

1) стороною подано докази звернення до компетентного суду з заявою про скасування відповідного рішення третейського суду?

2) подано позов про визнання недійсною третейської угоди згідно з якою було прийнято рішення третейського суду?

Першу з наведених ситуацій відображено в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України “Про третейські суди”, де зазначено: “Господарському суду слід відкладати розгляд заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду у разі надходження до господарського суду одночасно й заяви іншої сторони про скасування цього ж рішення і коли підстави для розгляду останньої заяви по суті. У цих випадках господарський суд може відкласти розгляд заяви про видачу наказу до розгляду по суті заяви про скасування відповідного рішення третейського суду, але в межах строків, встановлених частинами першою та другою статті 56 Закону України “Про третейські суди”.

У другій із зазначених ситуацій господарський суд з урахуванням правової позиції, викладеної в абзаці першому підпункту 2.3 пункту 2 названих рекомендацій, на підставі частини першої статті 79 ГПК зупиняє провадження у справі за заявою про скасування рішення третейського суду.

52. Чи може господарський суд відмовити у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо останнім справа розглядалася колегіально, а рішення підписано лише головуючим у судовому засіданні?

З урахуванням обставин конкретної справи у задоволенні відповідної заяви може бути відмовлено на підставі пункту 6 частини шостої статті 56 Закону України “Про третейські суди” у зв’язку з невідповідністю складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам статей 16, 17 названого Закону щодо складу третейського суду й формування цього складу.

53. Чи повинен господарський суд, розглядаючи заяву про видачу виконавчого документа згідно з рішенням третейського суду, здійснювати перевірку відповідності складу третейського суду вимогам статей 16-19 Закону України “Про третейські суди”?

Частина шоста статті 56 Закону України “Про третейські суди” визначає як одну з підстав відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа невідповідність складу третейського суду, яким прийнято рішення, вимогам статей 16-19 цього Закону (щодо складу третейського суду, формування його складу в постійно діючому третейському суді, вимог до третейських суддів, підстав відводу чи самовідводу цих суддів).

Якщо одна із сторін провадження за заявою про видачу виконавчого документа (боржник) в обґрунтування своїх заперечень посилається на невідповідність складу суду вимогам статей 16-19 Закону України “Про третейські суди”, господарський суд повинен перевірити обґрунтованість відповідних заперечень шляхом дослідження як доказів, поданих сторонами, так і в разі необхідності додатково витребуваних господарським судом у сторін або у третейського суду. Склад і характер таких доказів визначаються залежно від конкретних обставин справи та змісту доводів сторін, зокрема боржника, на якого покладається обов’язок з доведення його заперечень.

Неподання третейським судом без поважних причин додатково витребуваних у нього господарським судом документів і матеріалів тягне за собою загальні передбачені законом наслідки невиконання судових рішень (в даному разі – відповідної ухвали господарського суду).

Залиште коментар