Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Рішення “Про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно, придбане на аукціоні”

0 215

Цивільне судочинство

 

Про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно,

придбане на аукціоні

 

Р І Ш Е Н Н Я

 від 21 березня 2012 року

 

Оскільки в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 не наведено обставин, якими підтверджується порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів щодо спірного майна, не встановлено юридичної заінтересованості в позові й судами попередніх інстанцій, позов ОСОБА_6 з урахуванням вимог ст. ст. 3, 4, 11, 15 ЦПК України не може бути задоволений.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ», треті особи: відділ державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, Одеська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Мультсервіс», про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно, придбане на аукціоні, за скаргою ОСОБА_6 про перегляд у зв’язку з винятковими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року та ухвали судді Верховного Суду України від 5 березня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 31 травня 2008 року Одеською філією товариства з обмеженою відповідальністю «Мультсервіс» (далі ТОВ «Мультсервіс») проведено аукціон із реалізації рухомого майна, належного державному підприємству «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» (далі – ДП «МТП «Усть-Дунайськ»). На вказаному аукціоні було виставлено лот № 6, що складався з двох секцій пасажирського понтона, які вона придбала, про що було складено протокол № 8151019/6 про проведення аукціону з реалізації майна від 31 травня 2008 року. 10 червня 2008 року нею сплачено кошти за придбане майно в повному обсязі.

Посилаючись на ст. ст. 204, 328, 388 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5 (далі – Порядок реалізації арештованого майна), позивачка просила визнати аукціон законним і визнати права власності на майно, придбане на аукціоні.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 29 серпня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою судді Верховного суду України від 5 березня 2009 року на підставі п. 5 ч. 3 ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) відмовлено у відкриті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6.

У поданій скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року та ухвали судді Верховного Суду України від 5 березня 2009 року у зв’язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судами одного й того самого положення закону.

Зокрема, в аналогічній справі за позовом ОСОБА_6 до ДП «МТП «Усть-Дунайськ», треті особи: відділ державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області (далі – ВДВС Кілійського РУЮ Одеської області), ТОВ «Мультсервіс», про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно, придбане на аукціоні, ухвалою Верховного Суду України від 28 жовтня 2009 року рішення апеляційного суду скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У запереченнях на скаргу ДП «МТП «Усть-Дунайськ» просить її відхилити та залишити без змін рішення апеляційного суду, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року №3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України».

Відповідно до абз. 4 п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» допущенні до розгляду за винятковими обставинами до набрання чинності цим Законом цивільні справи, розглядаються Верховним Судом України в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Ураховуючи наведені положення Закону, скарга розглядається в порядку ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв’язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України.

Як убачається з матеріалів справи, 31 травня 2008 року ТОВ «Мультсервіс» проведено аукціон із реалізації рухомого майна, належного ДП «МТП «Усть-Дунайськ». На вказаному аукціоні було виставлено лот № 6, що складався з двох секцій пасажирського понтона, які придбала ОСОБА_6, про що було складено протокол № 8151019/6 про проведення аукціону з реалізації майна від 31 травня 2008 року. ОСОБА_6 сплачено кошти за придбане майно в повному обсязі. 23 червня 2008 року державним виконавцем ВДВС Кілійського РУЮ Одеської області видано акт, згідно з яким позивач є переможцем аукціону та законним власником придбаного майна.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що публічні торги проведені з порушенням вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі – Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5, щодо письмового повідомлення боржника ДП «МТП «Усть-Дунайськ» про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

З указаними висновками апеляційного та касаційного судів повністю погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як убачається з апеляційної скарги, ДП «МТП «Усть-Дунайськ», зокрема, посилалося на порушення норми Закону України «Про виконавче провадження» щодо проведення прилюдних торгів із реалізації нерухомого майна на підставі Тимчасового положення, а саме на те, що про намір проведення прилюдних торгів порт не сповіщався.

Апеляційний суд установив, що після проведення оцінки арештованого майна було призначено прилюдні торги, про день, час та місце проведення яких державний виконавець сповістив лише через засоби масової інформації в газеті «Ринки регіону» від 15 травня 2008 року. Проте боржник ДП «МТП «Усть-Дунайськ» про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, а також про ціну реалізації майна всупереч п. 3.11 Тимчасового положення повідомлений не був, що позбавило його можливості взяти в них участь та захистити свої права.

За викладених обставин апеляційний суд дійшов висновку про незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції та вважав за необхідне ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Погодившись із таким рішенням апеляційного суду, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_6.

Тимчасове положення визначає умови та порядок проведення прилюдних торгів із продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства (п. 1.1. Тимчасового положення).

Однак, як убачається з матеріалів справи, 31 травня 2008 року ТОВ «Мультисервіс» був проведений аукціон із реалізації рухомого майна двох секцій пасажирського понтона.

Оскільки Порядок реалізації арештованого майна регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, і така реалізація здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні, апеляційний та касаційний суди неправильно застосували норми матеріального права, підмінивши поняття «аукціон» поняттям «прилюдні торги».

Таких самих правових висновків дійшов і суд касаційної інстанції у справі №6-3806 св09 в ухвалі Верховного Суду України від 28 жовтня 2009 року, на яку посилається в скарзі ОСОБА_6 як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону.

Наведене свідчить про те, що, погодившись із висновками, які містяться в рішенні апеляційного суду, суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що відповідно до ст. 353, п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України дає підстави для перегляду Верховним Судом України судових рішень у цивільній справі у зв’язку з винятковими обставинами.

Разом з тим, приписами ст. 3 ЦПК України визначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (чч. 1 та 2 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Даний висновок знайшов своє відображення в абз. 2 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 650, 656 ЦК України особливості укладення договорів на аукціонах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. До договору купівлі-продажу на аукціонах застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За правилами ст. ст. 328, 204 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Порядок реалізації арештованого майна регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, шляхом його продажу на аукціоні.

Відповідно до п. 7.1 зазначеного Порядку право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Місцевим судом установлено, що 31 травня 2008 року ТОВ «Мультсервіс» проведено аукціон із реалізації рухомого майна, належного ДП «МТП «Усть-Дунайськ». На вказаному аукціоні було виставлено лот № 6, що складався з двох секцій пасажирського понтона, які придбала ОСОБА_6, про що було складено протокол № 8151019/6 про проведення аукціону з реалізації майна від 31 травня 2008 року. ОСОБА_6 сплачено кошти за придбане майно в повному обсязі.

Звертаючись до суду з позовом про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно, придбане на аукціоні, ОСОБА_6 не вказала про порушення, невизнання або оспорювання її права на придбане майно. Водночас ДП МТП «Усть-Дунайськ» не заявлялось зустрічних позовних вимог про визнання аукціону незаконним.

Оскільки в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 не наведено обставин, якими підтверджується порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів щодо спірного майна, не встановлено юридичної заінтересованості в позові й судами попередніх інстанцій, позов ОСОБА_6 з урахуванням вимог ст. ст. 3, 4, 11, 15 ЦПК України не може бути задоволений.

Відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 5 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин рішення апеляційного суду та ухвала суду касаційної інстанції в частині ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 з тих мотивів, що публічні торги проведені з порушенням вимог Тимчасового положення, підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення по суті справи про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 з тих мотивів, що позивачкою не наведено обставин, якими підтверджується порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів щодо придбаного нею на аукціоні майна, тобто відсутність у ОСОБА_6 права на позов.

Керуючись ст. ст. 354, 357 359 ЦПК України (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 7 липня 2010 року №2453-VI), колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а:

Скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2008 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 5 березня 2009 року скасувати в частині ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 та ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ», треті особи: відділ державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, Одеська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Мультсервіс», про визнання аукціону законним і визнання права власності на майно, придбане на аукціоні.

Рішення оскарженню не підлягає.

Теги:

Цивільний процесуальний кодекс, Цивільний кодекс України, Закон України від 20 жовтня 2011 року №3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України», Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» , Закон України «Про виконавче провадження»

Джерело:

ЮВУ №25

Залиште коментар