Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Рішення ” Судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в позові.”

0 452

Про стягнення страхової виплати

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

від 28 вересня 2011 року

Судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа – відрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення страхової виплати, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі – ТДВ «СК «Провіта»), третя особа – відрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), про стягнення страхової виплати. Позивач зазначав, що в період дії укладеного з відповідачем договору страхування належного йому автомобіля LEXUS GX-470 автомобіль було викрадено. Визнавши цей випадок страховим, відповідач разом з тим страхову виплату здійснив не у повному розмірі. За таких обставин, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 293 652 грн. 89 коп. страхової виплати.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СК «Провіта» на користь ОСОБА_6 201 302 грн. 96 грн. страхової виплати.

У касаційній скарзі ТДВ «СК «Провіта», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що виплаті на користь позивача підлягає вся вказана в договорі страхування страхова сума за вирахуванням франшизи, відтак, відповідач помилково виплатив лише суму, яка становить дійсну вартість застрахованого автомобіля на момент його викрадення.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 979 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов‘язується виплатити страхувальнику страхову виплату.

Судом установлено, що 24 травня 2007 року ОСОБА_6 уклав з ТДВ «СК «Провіта» договір добровільного страхування автомобіля LEXUS GX-470. Згідно з умовами договору страхова сума дорівнює дійсній вартості автомобіля на момент укладення договору і становить 565 600 грн. Пунктом 12.3 договору встановлено, що у разі настання страхового випадку розмір страхової виплати не може перевищувати дійсної ринкової вартості транспортного засобу на момент його настання.

Згідно з висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження ринкова вартість застрахованого автомобіля на момент його викрадення становить 364 297 грн. 04 коп.

Також, судом установлено, що саме таку суму страхової виплати за вирахуванням франшизи відповідач здійснив у зв’язку з настанням страхового випадку.

Суд на зазначені вище положення договору страхування та обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову через неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, судом не взято до уваги, що відповідно до укладеного сторонами договору страхування вигодонабувачем є не позивач, а ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», тобто позивач у справі є неналежним.

Таким чином, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2009 року скасувати.

У позові ОСОБА_6 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа – відрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про стягнення страхової виплати відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Теги:

«Страхова компанія «Провіта», «Райффайзен Банк Аваль», автомобіль LEXUS GX-470, Цивільний кодекс України, Цивільно-процесуальний кодекс України, Колегія суддів Верховного Суду України, Приморський районний суд м.Одеси

Джерело:

ЮВУ №51 (860)

Залиште коментар