Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Постанова “Про порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари”

0 32

Адміністративне судочинство

Про порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари

Верховний Суд України

П О С Т А Н О В А

від 7 лютого 2011 року

Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2007 року № 1222 не пов’язує обов’язок суб’єкта господарювання декларувати зміни оптово-відпускних цін на перелічені у пункті 1 Порядку продовольчі товари (серед яких і яйця курячі) із подальшим використанням такого товару покупцем, зокрема, як сировини для подальшої переробки чи як готової продукції.

Верховний Суд України, розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Богодухівська птахофабрика” (далі – Товариство) до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області (далі – Інспекція) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2008 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції від 19 вересня 2008 року № 120 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Оскаржуване рішення прийняте на підставі акта від 10 липня 2008 року № 00463 про результати перевірки позивача з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства, у якому вказано на порушення Товариством вимог розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 8 травня 2008 року № 277 “Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари” (далі – Розпорядження), прийнятого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 ” Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари ” (далі – Постанова КМ № 1222). Так, Товариство, збільшуючи протягом місяця на 1 відсоток оптово-відпускні ціни на реалізовувані ним яйця курячі, такі зміни цін у порядку, встановленому пунктом 3 згаданого Розпорядження не декларувало, внаслідок чого необґрунтовано одержало виручку в сумі 577 756 грн.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 жовтня 2010 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, Товариство просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 жовтня 2010 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 серпня 2010 року у справі за позовом споживчого товариства “Леховіцер” до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення. У цій ухвалі касаційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем у названій справі яловичину реалізовано переробним підприємствам у якості сировини для подальшого виготовлення готової продукції, то вона не є продовольчим товаром у розумінні пункту 1 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари , затвердженого Постановою КМ № 1222. А тому, зміна цін на неї не підлягає обов’язковому декларуванню.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до абзацу тридцять восьмого пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

Механізм декларування зміни оптово-відпускних цін на перелічені вище продовольчі товари визначено Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари , затвердженого Постановою КМ № 1222.

За правилами пунктів 2, 3 зазначеного Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток. Суб’єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій декларацію за встановленою формою згідно з додатком і такі документи: пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з економічним аналізом фактичних витрат; калькуляцію собівартості продовольчих товарів (послуг з реалізації) із зазначенням обсягу матеріальних та трудових витрат; довідку про фактичну та декларовану рентабельність від реалізації продовольчих товарів. Зазначені документи підписуються керівником суб’єкта господарювання та завіряються печаткою. Декларація та документи, зазначені у цьому пункті, подаються не пізніше ніж за 10 днів до запровадження оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що позивачем реалізовувався продовольчий товар, зміна оптово-відпускних цін на який, згідно з Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари , затвердженим Постановою КМ № 1222, підлягає обов’язковому декларуванню. Однак всупереч вимог названого Порядку та Розпорядження збільшення такої ціни протягом місяця на 1 відсоток Товариством не задекларовано, що відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519, є порушенням порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами, та призвело до отримання позивачем необґрунтованої виручки.

У заяві про перегляд судових рішень Товариство посилається на те, що зміна цін на реалізовані ним яйця курячі не підлягає декларуванню, у зв’язку з тим, що вони продавались не як продовольчий товар, а як сировина для подальшої переробки. Такі доводи позивача є безпідставними, оскільки згаданий вище нормативно-правовий акт не пов’язує обов’язок суб’єкта господарювання декларувати зміни оптово-відпускних цін на перелічені у пункті 1 Порядку продовольчі товари (серед яких і яйця курячі) із подальшим використанням такого товару покупцем, зокрема, як сировини для подальшої переробки чи як готової продукції.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оскаржуваного рішення Інспекції щодо застосування до Товариства економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, з яким погодився і касаційний суд, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Богодухівська птахофабрика” відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Залиште коментар