Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Слідчі підрозділи органів прокуратури не є органом досудового розслідування та позбавлені повноважень здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях (Апеляційний суд Дніпропетровської області № 201/1405/18 від 16.03.2018)

19

Фабула судового акту: Зволікання із створення Державного бюро розслідувань створило певну правову невизначеність щодо органів які мають повноваження проведення досудового розслідування зокрема у провадженнях, які були підслідні слідчим органів прокуратури.

Так, статтею 216 Кримінального процесуального кодексу наявність такого суб’єкта кримінального процесу як слідчий органу прокуратури взагалі не передбачена.

Проте, п. 1 Розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу визначено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

До дня введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п’ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування.

У даній справі слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого прокуратури про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя вказав, що 8 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих після введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК України, проте незважаючи на такі норми досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до ЄРДР 26.01.2018 проводиться слідчим прокуратури. Отже таке клопотання про обрання запобіжного заходу не може бути обґрунтованим як таке, що внесено неповноважною особою.

На вказану ухвалу прокурором було внесено апеляцію ,яку обґрунтовано тим, що дане провадження виділено із іншого кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР 27.10.2017 року, тобто в момент фактичного здійснення повноважень слідчими прокуратури.

З такими доводами прокурора апеляційний суд не погодився і вказав, що з огляду на положення Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих після 19.11.2017, оскільки розслідування злочинів, підслідність яких визначена ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, повинні здійснювати слідчі органи Державного бюро розслідувань.

Водночас матеріали досудового розслідування, виділені із іншого кримінального провадження слід вважати новим та окремим кримінальним провадженням здійснювати досудове розслідування у якому має орган, наділений такими повноваження процесуальним законом, інших застережень КПК України не містить.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Хоча КПК і не встановлює чіткий перелік осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна, адвокат власника цього майна має таке право (ВККС у справі № 487/5688/16-к від 3 липня 2018р.)

Відстоювання правової позиції адвоката, щодо невнесення відомостей до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань (Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 12.07.2018р. (Справа № 761/25701/18)

ВС/КЦС: Залишення судом не перевіреними заяв засудженого про застосування щодо нього фізичного та психологічного тиску є істотним порушенням закону та підставою для нового розгляду (ВС/КЦС від 21 червня 2018р. у справі № 532/47/16-к)

ВС/ККС: Ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження та повернення скарги на бездіяльність слідчого може бути оскаржена в апеляційному порядку (ВС/ККС від 15 лютого 2018р. у справі № 565/1747/17)

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/264/18 Справа № 201/1405/18

Головуючий у 1 й інстанції –         Доповідач – Піскун О.П.

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 березня 2018 року                                                                                                                                                                     м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача         Піскун О.П.

суддів                         Слоквенка Г.П., Крот С.І.

за участю секретаря судового засідання     Чміль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Сакоренка Ігоря Олександровича на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2018 року у кримінальному провадженні № 42018040000000056 про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 дня народження, яка народилась у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрована та фактично проживає за адресою:     АДРЕСА_1

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК,

за участю:

прокурора                     Сакоренка І.О.

підозрюваної                 ОСОБА_2

захисника                     Павленка О.Г.

ВСТАНОВИЛА :

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та застосувати до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі дев’ятсот дванадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Геня П.М., погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Сакоренком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що слідчий відділ прокуратури Дніпропетровської області після 28 листопада 2017 року втратив повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих після введення в дію положень ч. 4 ст. 216 КПК України, за винятком здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, зареєстрованих до внесення вказаних змін до КПК, у зв’язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність повноважень у слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області щодо проведення досудового розслідування кримінального провадження №42018040000000056, яке було розпочато 26 січня 2018 року після втрати слідчими органів прокуратури повноважень слідчих, визначеним КПК, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді, оскільки слідчий суддя не врахував фактичні обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти власності, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Також, зазначає, що у провадженні не встановлено всіх осіб причетних до вчинення злочину та є необхідність призначити ряд судових експертиз, тому стверджує, що існує ризик впливу на свідків і експертів. Вказані обставини, на думку прокурора, унеможливлюють застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів і просить застосувати до підозрюваної тримання під вартою, з визначенням застави.

В доповненнях до апеляційної скарги прокурор посилається на безпідставність висновків слідчого судді щодо відсутності повноважень у слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000056 від 26.01.2018 року, оскільки дане провадження виділено із кримінального провадження № 42017040000001361 від 27.10.2017 року, тобто в момент фактичного здійснення повноважень слідчими СУ прокуратури Дніпропетровської області.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу і з підстав, зазначених в скарзі та її доповненнях просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

26.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                         № 42018040000000056 внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Органом досудового розслідування зазначено прокуратура Дніпропетровської області /а.п. 1,2/.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК , який набрав чинності 19.11.2012, слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених, у тому числі, працівником правоохоронного органу.

Згідно п. 1Розділу X «Прикінцеві положення» КПК положення ч. 4ст. 216 цього Кодексувводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.

Абзацом 2 пункту 1Розділу XI «Перехідні положення» КПК визначено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

Тобто, з огляду на вищевказані положення кримінального процесуального закону, слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих після 19.11.2017, оскільки розслідування злочинів, підслідність яких визначена ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, повинні здійснювати слідчі органи Державного бюро розслідувань.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…

Частинами першою та другою статті 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, висновок слідчого судді про відсутність повноважень у слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області щодо проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42018040000000056, яке було розпочато 26 січня 2018 року після втрати слідчими органів прокуратури повноважень слідчих, визначеним КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд вважає обґрунтованим, а прийняте рішення таким, що постановлене у відповідності до вказаних вище положень кримінального процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставність висновків слідчого судді щодо відсутності повноважень у слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000056 від 26.01.2018 року, оскільки дане провадження виділено із кримінального провадження № 42017040000001361 від 27.10.2017 року, тобто в момент фактичного здійснення повноважень слідчими СУ прокуратури Дніпропетровської області, колегія суддів вважає неприйнятними, у зв’язку з тим, що виділені матеріали слід вважати новим та окремим кримінальним провадженням здійснювати досудове розслідування у якому має орган, наділений такими повноваження процесуальним законом, інших застережень КПК не містить.

Посилання прокурора, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, на неврахування слідчим суддею наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 в інкримінованих їй злочинах, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та неможливості запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, апеляційний судом не перевіряються, оскільки слідчий суддя не постановив рішення щодо вказаних обставин, а відмовив в задоволенні клопотання через істотні порушення вимог КПК, тому такі доводи прокурора, в даному випадку, не можуть бути предметом апеляційної перевірки.

З огляду на вищевикладене, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, постановлена слідчим суддею ухвала є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та не підлягає скасуванню, а відтак в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 216, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Сакоренка Ігоря Олександровича – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2018 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

https://protocol.ua/ru/sud_slidchi_pidrozdili/

Комментарии