Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Оприлюднено двадцять сьомий огляд рішень ЄСПЛ від Верховного Суду

9

Прес-служба Верховного Суду опублікувала двадцять сьомий огляд практики Європейського суду з прав людини, який охоплює 15 рішень, які ухвалені за період з 22 по 26 липня 2019 року.

У справі “BRZEZINSKI v. POLAND” ЄСПЛ констатував порушення ст. 10 Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод(право на свободу вираження поглядів).

Заявник у цій справі балотувався на посаду муніципального радника під час місцевих виборів. Він стверджував, що відбулося порушення його права на свободу вираження поглядів у зв’язку із коментарями про діяльність місцевих органів влади та їх посадових осіб, зробленими в агітаційній листівці на його підтримку в період виборчої кампанії. Примітно, що цю листівку розповсюджували спільно заявник та А. Б. Мер та його радник подали до суду позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти заявника та А. Б., вимагаючи публічних вибачень та спростування інформації. Заявника 27 жовтня 2006 року було телефоном повідомлено про час судового засідання, яке мало відбутися того ж дня. Заявник не був присутній під час слухання. Суд рішенням від 27 жовтня 2006 року припинив провадження у справі проти А. Б., проте заборонив заявникові розповсюджувати листівки та зобов’язав вибачитися перед позивачами і усунути неточності інформації. Суд також зобов’язав заявника сплатити 5000 польських злотих на користь благодійної організації та судові витрати. Апеляція на це рішення суду була відхилена.

У справі “SVANIDZE v. GEORGIA” ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).

Згідно з обставинами справи заявниця на час подій обіймалапосаду завідувачки гінекологічним відділенням лікарні. У справі, яка була предметом розгляду в ЄСПЛ, заявниця була обвинувачена у лікарській недбалості, в результаті якої померла пацієнтка. Після завершення стадії дослідження доказів судом першої інстанції суддю, який одноособово розглядав цю справу, було замінено на іншого суддю, а розгляд справи при цьому продовжився. Заявниця була визнана винною і їй було призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі та 15 000 грузинських ларі штрафу. Заявниця подала апеляційну скаргу на вирок суду, в якій, окрім оскарження обставин справи, стверджувала про процесуальні помилки під час розгляду справи судом першої інстанції з причини недослідження доказів новим суддею. Апеляційна та касаційна скарги заявниці на вирок суду були залишені без задоволення.

У справі “JAFAROV AND OTHERS v. AZERBAIJAN” ЄСПЛ констатував порушення ст. 11 Конвенції (право на свободу зібрань та об’єднань).

Заявники у цій справі вирішили заснувати громадську організацію – the Human Rights Club (HRC), діяльність якої була б спрямована на захист прав людини в Азербайджані. Планувалося, що головою HRC буде перший заявник. Перші два рази їм було відмовлено у реєстрації HRC з формальних підстав; третій і остаточний раз їм було відмовлено з причин незазначення засновниками HRC повноважень її «законного представника» в установчих документах. Засновники HRC оскаржили відмовуорганів влади у реєстрації з тієї підстави, що законом не передбачена вказівка обирати «законного представника», а оскільки засновники вирішили не обирати його, це не є підставою для відмови у реєстрації організації. Окрім цього, заявники скаржилися, що органи влади повинні були відразу під час першої відмови зазначити всі помилки та неточності, допущені заявниками при подачі документів для реєстрації, а не поступово, як це було в їхньому випадку. Зрештою, національні суди відмову органів влади у реєстрації HRC визнали такою, що відповідає закону.

Комментарии