Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Наказ “Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення”

48

Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення

Наказ Генерального прокурора України

від 19 вересня 2005 року № 5гн

(Із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 11 грудня 2009 року № 10гн-1)

З метою ефективної реалізації конституційної функції прокуратури — підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення якості та ефективності реагування прокурорів на незаконні судові рішення у кримінальних справах, підвищення відповідальності державних обвинувачів і керівників прокуратур за стан цієї роботи, керуючись п. 7 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»,

наказую:

1. Заступникам Генерального прокурора України, керівникам прокуратур усіх рівнів та галузевих підрозділів:

1.1. Відповідно до положень кримінально-процесуального закону забезпечити обов’язкову участь прокурора у судовому розгляді усіх кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, ефективну реалізацію повноважень щодо всебічного, повного, об’єктивного та неупередженого дослідження обставин кожної справи, своєчасне вжиття заходів до реального поновлення порушених прав людини та усунення причин і умов вчинення злочинів.

1.2. Підтримання державного обвинувачення в суді вважати службовим обов’язком кожного керівника прокуратури та його заступника.

1.3. Призначати державних обвинувачів з урахуванням їх кваліфікації, досвіду роботи, характеру, обсягу та складності справи. Доручати державним обвинувачам вивчення кримінальних справ перед затвердженням обвинувального висновку.

1.4. У справах, розслідуваних органами прокуратури, призначати державних обвинувачів з моменту пред’явлення обвинувачення, а в разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадії досудового слідства — перед розглядом карг судом.

1.5. У складних, багатоепізодних справах та стосовно кількох обвинувачених за необхідності доручати підтримання державного обвинувачення групі прокурорів, визначаючи її керівника відповідним розпорядженням.

1.6. Допускати заміну державних обвинувачів тільки у виняткових випадках.

У разі незгоди з позицією державного обвинувача призначати іншого обвинувача або особисто підтримувати обвинувачення.

2. Участь у розгляді судами подань про взяття під варту, продовження строків тримання під вартою або виконання оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій забезпечувати прокурорам, які дали згоду на внесення чи самі внесли до суду подання або здійснюють нагляд за досудовим слідством. Цим же прокурорам забезпечувати участь у судовому розгляді скарг на рішення чи дії органу дізнання, слідчого, прокурора.

До судового розгляду таких скарг у справах, які розслідуються прокуратурами обласного рівня та Генеральною прокуратурою України, залучати також; працівників підрозділів, на які покладено обов’язок щодо підтримання державного обвинувачення.

Участь у розгляді справ, направлених до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та їх закриття з нереабілітуючих підстав, а також; справ стосовно юридичних осіб про вчинення корупційних правопорушень і в розгляді всіх справ в апеляційному та касаційному порядку брати працівникам прокуратури, на яких покладено обов’язок щодо підтримання державного обвинувачення.

(До пункту 2 внесено зміни відповідно до наказу Генерального прокурора України від 11.12.2009 року № 10гн-1)

3. У судах першої інстанції державне обвинувачення, як правило, підтримувати працівникам прокуратур відповідного судам рівня.

3.1. Транспортним, природоохоронним прокурорам та прокурорам з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах підтримувати державне обвинувачення чи брати участь у передбачених законом випадках:

— у всіх справах, направлених ними до суду в населеному пункті за місцем розташування прокуратури;

— у справах своєї спеціалізації, визначеної відповідним галузевим наказом, направлених до суду в інші населені пункти.

У справах інших категорій направляти наглядове провадження відповідному територіальному прокурору для забезпе¬чення участі в їх судовому розгляді та подальшого повідомлення про результати судового розгляду справ прокурорів, які напра¬вили їх до суду.

3.2. Другому відділу Генеральної прокуратури України та відповідним підрозділам на місцях забезпечити підтримання державного обвинувачення у справах про злочини, вчинені на об’єктах оборонно-промислової галузі.

3.3. Обов’язок щодо підтримання державного обвинувачення у справах про злочини, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, покласти на відділи нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, прокуратур обласного рівня або на інших прокурорів за вказівкою керівників цих прокуратур.

3.4. Кримінальні справи, розслідувані та направлені до суду військовими прокурорами, розглядати за їхньою участю. У разі засудження військовослужбовців територіальними судами територіальним прокурорам повідомляти відповідних військових прокурорів про результати судового розгляду таких справ.

3.5. У справах, у яких обвинувальні висновки затверджувалися прокурором вищого рівня або іншим територіальним прокурором, при зміні підсудності державне обвинувачення підтримувати прокурорам за місцем розгляду кримінальної справи,якщо прокурором вищого рівня не буде прийнято інше рішення. У цих випадках своєчасне надіслання відповідному прокурору наглядового провадження є обов’язковим.

Доручення про підтримання державного обвинувачення підлеглим прокурорам давати письмово.

3.6. У справах з обвинувальним висновком, затвердженим Генеральним прокурором України або його заступниками, державних обвинувачів призначати за дорученням керівництва Генеральної прокуратури України.

4. Контроль за якістю підтримання державного обвинувачення чи іншої участі прокурорів у розгляді справ судами покласти на заступників Генерального прокурора України, заступників прокурорів областей та прирівняних до них, які за розподілом обов’язків відповідають за відповідну ділянку роботи, на місцях — на міськрайпрокурорів.

5. Державним обвинувачам:

5.1. При підготовці до судових процесів ретельно вивчати матеріали справ.

5.2. При попередньому розгляді справи доповідь прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду і його думка щодо клопотань інших учасників процесу повинні бути об’єктивними, ґрунтуватися на матеріалах справи та нормах закону. У разі повернення справи на додаткове розслідування чи її закриття прокурору протягом строку на оскарження судових рішень знайомитися з постановою (ухвалою) суду і за наявності підстав подавати апеляцію, а якщо справа розглядалася у пер¬шій інстанції апеляційним судом — касаційне подання.

5.3. Брати активну участь у дослідженні доказів судом, об’єктивно і неупереджено оцінювати їх. Клопотати про виклик до суду додаткових свідків або долучення додаткових доказів, про надання судових доручень, контролювати хід їх виконання. При виконанні своїх процесуальних функцій реагувати на будь-які порушення закону, що обмежують права учасників процесу,шляхом подання до суду мотивованих клопотань і заперечень та висловлення ґрунтовних міркувань з питань, які виникають при розгляді справ.

5.4. При визначенні позиції щодо покарання суворо додержуватися вимог закону про його відповідність і справедливість з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки злочину, особи винного, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також; особи і поведінки потерпілого. У всіх передбачених законом випадках ставити питання перед судом про призначення додаткового покарання, відшкодування завданих злочином матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди.

5.5. При судовому слідстві виявляти обставини і причини, які сприяли вчиненню злочину. За наявності підстав вносити пропозиції суду щодо винесення окремої ухвали.

5.6. Готуючись до судових дебатів, обов’язково складати письмові промови, у яких викладати міркування щодо обсягу обвинувачення, оцінки доказів, застосування кримінального закону, призначення покарання та вирішення інших питань, передбачених ст. 324 КПК України. Заявляти клопотання про долучення текстів промов до матеріалів справи.

5.7. За результатами судового слідства за наявності підстав для зміни в суді пред’явленого обвинувачення обов’язково складати постанову з формулюванням нового обвинувачення і мо¬тивів прийнятого рішення. Нове обвинувачення викладати з урахуванням вимог ст. 132 КПК України щодо місця, часу та інших обставин вчинення злочину з посиланням на відповідні статті Кримінального кодексу.

Якщо дані судового слідства повністю не підтверджують обвинувачення підсудного, відмовлятися від обвинувачення та викладати у постанові мотиви відмови з посиланням залежно від встановленого на пункти 1, 2 ст. 6 КПК України.

Завчасно доповідати про необхідність зміни в суді пред’явленого обвинувачення чи відмови від нього керівнику прокуратури відповідного рівня або його заступнику, на якого покладено обов’язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді. Копію постанови з їхньою відміткою про узгодження позиції долучати до наглядового провадження. У справі, що надійшла з іншої прокуратури, про необхідність прийняття та кого рішення заздалегідь повідомляти керівника прокуратури, який затвердив обвинувальний висновок у справі.

5.8. Не пізніше ніж; наступного дня після розгляду судом кримінальної справи надавати керівнику прокуратури чи його заступнику, на якого покладено обов’язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді, довідку про результати її розгляду для визначення питання про оскарження судового рішення. Копію довідки з рішенням керівника направляти до прокуратури вищого рівня.

5.9. Протягом строків на оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, знайомитися з ними і матеріалами судового слідства, апеляціями та касаційними скаргами інших учасників процесу, подавати письмові зауваження та заперечення на них. Своєчасно вносити документи прокурорського реагування на кожне незаконне судове рішення.

6. У наглядовому провадженні у справі в ході досудового слідства накопичувати копії опису її матеріалів, прийнятих під час дізнання та досудового слідства процесуальних рішень, копії чи виписки з документів, що містять основні докази, на яких ґрунтується обвинувачення. Прокурорам перевіряти наявність цих матеріалів перед затвердженням обвинувального висновку.

Державним обвинувачам у наглядових провадженнях в обо¬в’язковому порядку зосереджувати записи вивчення справи з посиланням на аркуші справи, необхідні для підтримання державного обвинувачення дані, план судового слідства, записи про його хід із зазначенням змісту досліджених доказів, промову в судових дебатах, довідки про результати розгляду справи судом, про ознайомлення з протоколом судового засідання та з апеляціями інших учасників процесу, а також копії документів прокурорського реагування на судові рішення та копії судових рішень.

7. Керівникам прокуратур протягом трьох днів з моменту закінчення строку на оскарження надсилати до галузевих підрозділів прокуратур вищого рівня інформації про справи, за результатами розгляду яких постановлено виправдувальні вироки або які закрито судами за реабілітуючими підставами (крім декриміналізації), та про реагування на ці судові рішення. У подальшому інформувати про результати апеляційного та касаційного розгляду таких справ.

Вживати заходів реагування щодо службових осіб, винних у незаконному притягненні громадян до кримінальної відповідальності або невжитті заходів щодо відновлення їх прав.

7.1. Прокурорам областей та прирівняним до них прокуро¬рам у місячний строк з дня набрання чинності вищезазначеними рішеннями доручати галузевим підрозділам складати та особисто затверджувати мотивовані висновки щодо якості досудового слідства, здійснення нагляду і підтримання державного обвинувачення, які з копіями судових рішень та документів реа¬гування надсилати до управління підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України. У разі розслідування та судового розгляду справи у різних регіонах висновок складати відповідними прокурорами окремо з ужиттям заходів реагування до винних службових осіб.

7.2. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах та іншим відповідним підрозділам Генеральної прокуратури України щорічно аналізувати стан додержання конституційних прав громадян у кримінальному судочинстві.

8. Керівникам прокуратур і галузевих підрозділів своєчасно забезпечувати обов’язкову перевірку законності та обґрунтованості судових рішень і відповідно до чинного законодавства застосовувати право подачі апеляцій, касаційних подань, а також подань і клопотань у порядку виключного провадження.

8.1.Нереагування прокурора та державного обвинувача наявно незаконні судові рішення розцінювати як неналежне виконання ними службових обов’язків, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.

8.2.Забезпечувати якісну підготовку апеляцій, касаційних подань, а також; подань і клопотань у порядку виключного провадження з додержанням вимог ст. 350 КПК України. Копії цих документів надсилати до прокуратур, які забезпечують участь прокурорів у розгляді справ в апеляційному чи касаційному порядку, а також до відповідної прокуратури області чи прирівняної до неї для здійснення контролю за їх якістю.

Застосовувати передбачене законом право щодо зміни, до¬повнення і відкликання документів реагування з обов’язковим надсиланням копій відповідних документів до зазначених прокуратур.

9. Заступникам Генерального прокурора України, прокуро¬рам областей і прирівняним до них прокурорам, керівникам галузевих підрозділів прокуратур у межах своїх повноважень забезпечувати належне вивчення кримінальних справ та участь прокурорів у розгляді всіх справ в апеляційній та касаційній інстанціях.

У складних справах за необхідності залучати до участі у тако¬му розгляді державного обвинувача чи прокурора, який брав участь у розгляді справи в апеляційній інстанції.

9.1. Прокурорам, які беруть участь в апеляційній та касацій¬ній інстанціях, доповідати про результати вивчення справ і думку щодо законності оскаржуваних рішень заступнику прокурора області, на якого покладено обов’язок щодо організації роботи з підтримання державного обвинувачення в суді, а в Генеральній прокуратурі України — начальнику відділу участі прокурорів у розгляді Верховним Судом України кримінальних справ. Складати висновки з цих питань. Доповідати керівникам прокуратур про наслідки розгляду актуальних і резонансних справ.

9.2. Керівникам галузевих підрозділів, які забезпечують участь прокурорів у розгляді справ в апеляційній та касаційній інстанціях, надсилати повідомлення про результати їх розгляду та листи-зауваження щодо якості підтримання державного обвинувачення підпорядкованим прокурорам.

10. Прокурорам усіх рівнів забезпечувати участь у розгляді судом справ про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру та застосування примусових заходів виховного характеру, вирішення питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у кримінальних справах, про застосування амністії. Вживати передбачених законом заходів щодо повного і об’єктивного дослідження обставин у справах такої категорії, постановлення законних рішень.

11. При розгляді клопотань щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами витребовувати у судах кримінальні справи для перевірки відповідності прийнятих рішень закону. За наявності підстав призначати розслідування і контролювати його хід. При підтвердженні нововиявлених обставин відповідно до наданих законом повноважень вносити до суду подання про перегляд судових рішень або складати і направляти прокурору вищого рівня висновок за результатами розслідування.

12. Прокурорам областей та прирівняним до них прокурорам забезпечувати належний розгляд скарг громадян на судовірішення.

12.1. Доручати прокурорам за місцем розгляду оскаржуваних рішень вивчення справ з урахуванням викладених у скаргах доводів і за відсутності підстав для реагування складати мотивовані висновки щодо законності судових рішень, направляючи їх з копіями судових рішень до прокуратур, від яких отримали доручення.

12.2. Приймати рішення за результатами розгляду скарг і звернень громадян, надсилати обґрунтовані відповіді заявникам у порядку і строки, передбачені чинним законодавством.

13. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України, прокурорам областей і прирівняним до них прокурорам забезпечувати вивчення кримінальних справ про репресії з політичних мотивів і висновків,а в разі необхідності — підготовку клопотань про перегляд судових рішень, довідок про реабілітацію.

14. Налагодити співпрацю з судами щодо узгодження часу призначення кримінальних справ до розгляду та спільного вивчення судової й прокурорської практики розгляду кримінальних справ у судах. Сприяти явці до суду підсудних, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів.

Взаємовідносини із судами будувати в межах визначених по¬вноважень на основі чинного законодавства, пріоритету поваги до незалежності суду при здійсненні правосуддя. Своєчасно і ґрунтовно розглядати окремі ухвали та постанови судів, вживати за ними принципові заходи реагування.

14.1. У разі виявлення достатніх даних про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушення ним присяги звертатися з клопотанням щодо ініціювання питання про дис¬циплінарну відповідальність судді до осіб, які відповідно до Закону України «Про судоустрій України» мають таке право, та Вищої ради юстиції.

15. Управлінню підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України, прокурорам областей і прирівняним до них прокурорам:

15.1. Перевіряти у підпорядкованих прокуратурах стан участі прокурорів у судових процесах і підтримання ними державного обвинувачення, надавати їм практичну допомогу в організації роботи.

15.2. Результати роботи державних обвинувачів оцінювати,виходячи з обсягу, складності та категорії кримінальних справ і реального вкладу у дослідження обставин справи, враховуючи при цьому активність і професійну майстерність, об’єктивність і вплив на прийняття судом законного і обґрунтованого рішення у справі, а також реагування на неправосудні рішення.

Роботу керівників прокуратур оцінювати з урахуванням рівня організації роботи з підтримання державного обвинувачення; їх особистої участі у цій діяльності; надання ними методичної допомоги державним обвинувачам; стану реагування в апеляційному та касаційному порядку на незаконні судові рішення; якості внесених апеляцій, касаційних подань та клопотань у порядку виключного провадження.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступни¬ків Генерального прокурора України згідно з розподілом обов’язків, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України.

Наказ Генерального прокурора України від ЗО березня 2004 року № Згн «Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ» вважати таким, що втратив чинність.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них прокурорам, Академії прокуратури України при Генеральній прокуратурі України та довести до відома прокурорсько-слідчих працівників.

Комментарии