Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Медична реформа: від хвороби до… хвороби?

0 50

Медична реформа: від хвороби до… хвороби?

Ольга КОНДРАТЬЄВА

Розмови про медичну реформу вже досить тривалий час ведуться в Україні. Проте відчутних кроків у цьому напрямі так і не було зроблено. Тому нинішня влада після низки реформ у судовій та економічній сферах вирішила взятися і за систему охорони здоров’я, яку планує осучаснювати за рахунок державних коштів. Після чого на черзі – перехід до соціального медстрахування, запланований на 2015 – 2016 роки. Про що свідчить низка законів, підписаних нещодавно Президентом.

Закон і експеримент

Так, перший з них – «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги», спрямований на вдосконалення правової бази у сфері охорони здоров’я, створення ефективної системи організації надання медичної допомоги населенню із чітким поділом на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану).

Новелою є введення на законодавчому рівні поняття паліативної допомоги, яка надається пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань і включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення їх фізичних та емоційних страждань, а також надання психосоціальної і моральної підтримки сім’ї таких пацієнтів. Визначення порядку організації та надання названих видів медичної допомоги покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. У цьому законі, який набирає чинності з 1 січня 2012 року, також прописано, що медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я.

Цікаво, що він був прийнятий у парі з іншим законом – під назвою “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві”. У такий спосіб влада не лише у законодавчому порядку декларує проведення реформування системи охорони здоров’я, а й у експериментальний спосіб намагається перевірити запропоновані ідеї. Задля цього впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, що спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення, планується провести у вигляді пілотного проекту у трьох областях та столиці України.

Пілотні регіони

Законом “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві” встановлюється, що пілотний проект щодо реформування системи охорони здоров’я передбачає проведення протягом 2011 – 2014 років структурно-організаційної та функціональної перебудови системи медичного обслуговування у визначених регіонах. Його учасниками є заклади охорони здоров’я незалежно від виду і типу, які здійснюють медичне обслуговування на території пілотних регіонів згідно з вимогами цього Закону, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Окрім того, передбачається створення центрів первинної медико-санітарної допомоги та госпітальних округів. Також заплановано оптимізацію мережі лікарняних закладів. У законі запропоновані нові механізми фінансування праці медиків, що спрямовані на мотивування їхньої діяльності.

Необхідність проведення пілотного проекту у чотирьох регіонах країни міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко пояснює бажанням перевірити основні етапи медичної реформи. “Ми спробуємо механізм реалізації реформування з кількох регіонів, щоб потім не робити помилок і не ставити на голову всю систему охорони здоров’я… Так чи інакше будемо помилятись, бо програма була написана “в кабінеті”. Тому обрані регіони, щоб у процесі реформування були виявлені слабкі та сильні сторони реформи. Проаналізувавши це, можна буде створити систему для всієї країни”, – зазначив пан Аніщенко.

На його думку, першим напрямом реформування охорони здоров’я має стати не лише матеріальна база, а й те, щоб меддопомога стала більш доступною громадянам. Результати реалізації цих пілотних проектів, за словами міністра охорони здоров’я, будуть проаналізовані в 2013 – на початку 2014 року, після чого з їх урахуванням реформи розпочнуться на території усієї України.

Фінансова складова

Як же відбуватиметься проведення зазначеного експерименту? Так, у першому кварталі наступного року у чотирьох експериментальних регіонах мають бути створені центри первинної допомоги, в середині 2012-го – центри екстреної медичної допомоги, а з другої його половини почнеться створення госпітальних округів.

Олександр Аніщенко також повідомив, що МОЗ зараз готує проект постанови про те, щоб з 2012 року збільшити фінансування екстреної допомоги. Передбачається, що вартість одного виклику зросте до 40 – 60 грн при нинішній 5 грн. Він зазначив, що у поточному році для чотирьох регіонів будуть закуплені нові автомобілі для надання медичної допомоги. Для цієї мети вже виділені 200 млн грн.

У цілому, після реформи на фінансування першої ланки — первинній медичній допомозі спрямовуватиметься від 20 до 30% загального фінансування охорони здоров’я, при нинішніх 12%, екстреній допомозі – до 10% і на фінансування спеціалізованої медичної допомоги – 65 – 70%. У той же час, за словами міністра, МОЗ готує законопроект про введення державного медичного страхування. Передбачається, що закон буде ухвалений у 2012 році, а запровадження соціального медичного страхування планується у 2015 – 2016 роках.

Однак, опозиційні депутати менш оптимістично налаштовані з приводу провладних експериментів у сфері медицини. Зокрема, лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк вважає, що без виділення на проведення пілотного проекту додаткових коштів із держбюджету про жодне реформування не може йти і мови. «Коли я вносив поправку про те, щоб для Дніпропетровської області, як і для Донецька, і для Вінниці в державному бюджеті був передбачений окремий рядок на проведення так званого медичного експерименту, мені нардепи з провладної більшості сказали: знаєте, цього не потрібно. А як ви збираєтесь проводити експеримент, не даючи ні копійки грошей, не змінюючи формат фінансування, не даючи області змоги приймати будь-які рішення?» – дивується він. На думку Арсенія Яценюка, прийняття цього закону спрямоване тільки на одне – дати право органам влади ліквідовувати лікарні й скорочувати медперсонал, хоча це й порушує статтю 49 Конституції.

На підтвердження цього він наводить сумнозвісну практику минулих років, коли з 3,8 тисячі лікувальних закладів через 20 років лишилося тільки 2,7 тис. «Куди поділося 1 тис. 100 медичних закладів за 20 років?» — запитує він і додає, що у Дніпропетровську така ж ситуація, якщо в 1995 році там на 10 тис. населення було 46 лікарів, то сьогодні їх практично вдвічі менше. За його словами, у результаті такого медексперименту буде скорочена сфера надання медичних послуг, через що люди не зможуть отримувати медичну допомогу.

Кадри і медикаменти

Після такої заяви ректор Національного медичного університету імені Богомольця, академік Віталій Москаленко у відповідь на прес-конференції запевнив громадськість у тому, що нікого у системі охорони здоров’я скорочувати не будуть, навпаки, планують доукомплектовувати молодими спеціалістами медперсонал лікарень. Адже в Україні відчутним є брак лікарів у розмірі 46 тис. чоловік. Крім цього, 24% працюючих лікарів – це люди пенсійного віку. 10 років тому цей показник складав 20%, а за часів СРСР – 15%. Таким чином, ситуація складається загрозливо, особливо, з огляду на кадрову еміграцію серед лікарів. При цьому, пан Москаленко повідомив, що щорічно ВНЗ України випускають 11 тис. лікарів, тому покрити дефіцит за їх рахунок досить проблематично.

У той же час, він зазначив, що розроблені шляхи подолання цієї проблеми. Зокрема, передбачається зменшити кількість койко-місць, збільшити навантаження на первинну допомогу. Крім того, планується укласти договори з місцевими органами влади на навчання медиків за контрактом, а також проводити прискорений курс навчання у ВНЗ найкращих випускників медучилищ. Завдяки цим заходам планується вдвічі збільшити кількість випускників медінститутів найближчими роками.

Однак, чи допоможуть такі ініціативи уряду змінити ситуацію із медобслуговування в українських лікарнях на краще? Спрогнозувати важко, оскільки експерти від медицини стверджують, що проблема у цій сфері не лише із кваліфікованим штатом лікарів, але й, у першу чергу, з доступністю медикаментів, продаж яких нині – у руках приватного бізнесу, що на власний розсуд встановлює ціни на ліки. Це розуміло колишнє керівництво Управління охорони здоров’я Житомирської обладміністрації, яке досить тривалий очолював відомий онкохірург Зіновій Парамонов. За його каденції область посідала перші місця в Україні за рівнем надання медобслуговування. Адже саме на Житомирщині ліки у лікарні видавалися пацієнтам безкоштовно. Це стало можливим завдяки запровадженню так званої лікарняної каси, до якої усі бажаючі щомісяця вносили по 20 грн. Адже така сума є цілком прийнятною навіть для пенсіонера.

Ставши членом лікарняної каси, можна було отримати ліки на лікування, не замислюючись про їхню вартість. За 10 років існування такої системи медичного обслуговування кількість охочих нею скористатися збільшилася до 200 тис. осіб. Щомісяця до лікарняної каси надходило 200 млн грн, за якими наглядав не лише спеціальний експерт, що підтверджував реєстрацію, проводив усі розрахунки, але й перші особи обладміністрації, адже її створення було затверджено сесією депутатів облради.

Свідченням дієвості такого принципу є бажання голови Київської міської держадміністрації Олександр Попова запровадити його основні ідеї у київському регіоні. Проте у реформаційних законах вони так і не знайшли свого відображення, що може створювати певні перешкоди у процесі реалізації пілотних проектів з проведення реформи системи охорони здоров’я.

Закордонний досвід:

У США, Канаді та країнах Західної Європи давно утвердилася соціальна система медичного страхування. На відміну від державної, її фінансування здійснюється на тристоронній основі – за рахунок бюджетних надходжень, внесків роботодавців і самих працівників. При цьому люди з низьким рівнем доходів, соціально незахищені страхових внесків не сплачують (Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Японія). Одним із основних принципів соціальної системи медстрахування – соціальна солідарність: здоровий платить за хворого, молодий – за старого, багатий – за бідного.

Загалом, фінансування охорони здоров’я у США здійснюється за рахунок федеральних і регіональних податків, страхових внесків і особистих виплат громадян. Витрати на охорону здоров’я щороку збільшуються приблизно на 10% від суми видатків, асигнованих попереднього року. Крім того, у США з 1965 року діють програми державного фінансування медичного забезпечення: «Medicare» – для пенсіонерів; «Мadicaid» — для безробітних, які надають право на пільгову медичну допомогу з профілактики, лікування гострих захворювань, а також на довготривалі медичні послуги для бідних прошарків населення з прибутками нижче офіційної «межі бідності». Вони фінансується як за рахунок держбюджету США, так і за рахунок бюджетів окремих штатів. Причому держава доплачує штатам від 50 до 83% їхніх витрат на цю програму. Бідніші регіони отримують більшу фінансову допомогу з держбюджету. Загалом, програма «Мadicaid» охоплює майже 50 млн осіб! Стільки ж, скільки проживає в Україні.

Теги:

медична реформа, низка реформ у судовій та економічній сферах, система охорони здоров’я, державні кошти, перехід до соціального медстрахування, університет імені Богомольця, Закон України “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві” вітчизняна правова система, аналітика, аналітична юриспруденція

Джерело:

ЮВУ №32 (840)

Аналітична юриспруденція

    Джерело:

    ЮВУ №32 (840)

    Залиште коментар