Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Конституційні перегони: польський приклад

0 37

Конституційні перегони: польський приклад

Олена МИХАЙЛЕНКО,
спец. кор. «ЮВУ»,
Опоки, Польща

Напередодні та після Дня Конституції кожного свідомого українця повинно турбувати майбутнє своєї країни. І хай вже ту Конституцію не переписував тільки ледачий, але ж діє той Основний закон, працює. І взагалі-то, українці можуть пишатися спадком великого здобутку минулого – першої в світі демократичної конституції 1710 року Пилипа Орлика. Принаймні, так кажуть наші вчені. Але ж чи єдині ми такі у світі?

Хто кого обігнав?

Взагалі-то 18 століття було дуже врожайним на конституції – всі поважаючі себе народи понаприймали їх саме в цей період і тепер змагаються за першість. Так все склалося, що в світі постійно існує змагання «чия конституція перша» або «краща». Українські школярі звичайно ж вважають, що першим в світі демократичним основним законом стала Конституція Пилипа Орлика. Одна біда – весь інший світ їх не розуміє і вважає за такий закон американську конституцію. Сусідні поляки також вирішили не відрізнятись лагідністю норовів і привселюдно оголосили свою Конституцію від 1791 року першою хоча б і не в світі, а просто в Європі.

Щоправда, поляків не зрозуміли французи, які вже гомонять про випередження східних сусідів на два роки. Та що ті рочки варті у покритому павутинням вісімнадцятому столітті? А все ж таки, якщо раніше, то зватись першими вважається шляхетно. От і заявили французи, що прийнята ними «Декларація прав людини і громадянина» в 1789 році насправді була конституцією цієї країни, а відтак – і першою в Європі. Та самі собі й зіпсували казкову розповідь, коли 3 вересня 1791-го року прийняли документ, який звався вже по-справжньому конституцією цієї держави і став її офіційним основним законом на цілий рік Але в тому ж 1791-му моторні поляки обігнали французів і прийняли свою конституцію на пару місяців раніше від них – 3 травня. І назвали відразу не «декларацією», а “Урядовим законом Речі Посполітої Обох Народів» (на той час польсько-літовської держави).

Амбітні поляки дуже пишаються своєю першістю в Європі. Заради справедливості варто зазначити, що поляки є дійсно найдемократичнішим народом за всю європейську історію. Вони навіть королів почали обирати з 14 століття! І протягом всієї державності звикли вирішувати питання колегіально, на відміну від західних сусідів і Росії, які традиційно були міцними монархіями.

Конституція 3 травня

Цей документ був прийнятий Надзвичайним сеймом Речі Посполитої і увійшов у історію під назвою «Конституція третього травня». Вона мала на меті приборкати шляхту і створити міцне централізоване управління. Польська конституція стала першою у Європі і другою – після США – у світі.

Прийняття нової конституції стало перемогою так званої «патріотичної партії», що об’єднувала у своєму складі прихильників реформ державного управління. Вона закріплювала польський політичний устрій та золоті вольності шляхти. В той же час, Конституція урівнювала в правах мешканців міста та шляхтичів, ставила селян під захист шляхти и відмінила таке цікаве польське явище, як liberum veto. Воно робило короля абсолютним заручником від кожного окремого шляхтича, тому що кожен член сейму (депутат) міг одним єдиним своїм голосом «проти» перешкодити прийняттю державно-важливих рішень.

Власники нерухомості в містах, отримували право недоторканості особи, право займати деякі адміністративні, судові і духовні посади, право виступати в якості адвокатів в судах всіх інстанцій, право на отримання нижчих офіцерських чинів і т. п. Крім того, істотним моментом у розширенні прав заможного міщанства стало право придбання ним земельних володінь і пов’язане з цим право нобілітації. Сутність нобілітації полягала в тому, що міщани, які купували земельні володіння, могли клопотати перед сеймом про прийняття їх в число шляхтичів. Підставою для нобілітації було також отримання великих доходів або наявність заслуг на державній та військовій службі. Нобілітація означала характерний в період переходу від феодалізму до капіталізму процес злиття частини феодалів з зароджувалася буржуазією.

Що стосується державного устрою, то коснтитуція відмінила виборну монархію. Вона також впорядкувала роботу самого сейму, надавши йому риси вищого законодавчого органу Польщі. При цьому було підтверджено перевагу нижньої палати сейму. Виконавча влада була надана королю і перебував при ньому раді, іменованого «стражем законів» (пол. Straz Praw), в який входили примас, військовий міністр, міністри поліції, фінансів, закордонних справ і хранитель друку. Король позбавлявся права видавати розпорядження без згоди ради.

Тобто конституційна реформа того часу для Польші означала зміну форми державного правління – проголошувала конституційну монархію, але тип держави залишався без змін – феодальний.

Перипетії історії

Цікаво, що перша в Європі польська конституція мала майже таку долю, як і перша в світі — українська. Вона проіснувала всього один рік, про що поляки, звичайно ж, не люблять згадувати. Розбещені багатовіковим пануванням, польські шляхтичі не змогли зрозуміти нову конституцію, хоча вона й не дуже обмежувала їх права. Привчені до необмеженої влади, деякі шляхтичі створили “Тарговитську конфедерацію” проти конституції 3 травня. Вони здійснили державний заколот і закликали на допомогу сусідні держави, насамперед — Росію з Єкатериною ІІ. Через декілька років польська держава перестала існувати.

Події розгортались дуже швидко. В 1792 році російські війська вторглися на територію Польші і стрімко просувалися до Варшави. Іх підтримували деякі особливо впливові шляхтичі, що відбирало економічні ресурси у польської армії. На Конституцію 3 травня вказувалося як на привід до розриву між Польщею і сусідніми державами і «справжні патріоти» призивалися «сприяти великодушним старанням імператриці» – «повернути Речі Посполитої свободу і законність». Хто не підкорявся конфедерації, був оголошений “ворогом вітчизни”. Трибунали, комісії і всякого роду судові установи, які діяли в Польщі, вважалися скасованими.

У березні 1794 почалося повстання під керівництвом Тадеуша Костюшка з метою відновлення територіальної цілісності, суверенітету і Конституції 3 травня, однак навесні того ж року воно було придушене. Згодом у 1795 відбувся третій розділ Польщі (за договором, укладеним між Росією, Прусією та Австрією) і польська держава зникла з мапи Європи. На цілих 123 роки.

Від розділу Польщі минуло 20 років, і 27 листопада 1815 року конституція Королівства Польського була підписана російським імператором Олександром I (до цього Польшею керувала Тимчасова верховна рада, заснована 1 березня 1813 року після втупу до країни російських військ). Але це була конституція поневолення. Польща була розділена між Прусією (Велике князівство Познанське), Росією (Царство Польське) і Австрією (Галичина, після Краківського повстання 1846 року).

Свою незалежність Польща здобула лише після Першої світової війни завдяки підтримки президента США Вудро Вільсона, який зажадав створення незалежної польської держави з виходом до Балтійського моря.

Сьогодення

А потім була конституція ПНР 1952 року, прийнята Заонодавчим сеймом 22-го липня. Правки до неї власною рукою, за деякими архівними даними, разом із першим і єдиним президентом ПНР, а згодом першим секретарем ЦК ПОРП Болеславом Берутом вносив Йосип Сталін. Вона діяла до 31 грудня 1989 року, коли була перероблена у констиуцію Республіки Польща.

Зараз у Польші діє інша конституція, якій в жовтні виповнюється лише 14 років. Вона була схвалена Сеймом і Сенатом 2 квітня 1997, а 25 травня цього ж року затверджена Національними зборами і набула чинності 17 жовтня. Одначе за 220-річною аналогією святкують її 3 травня.

У розділі І Конституції Республіка регулює основи політичного та громадянського устрою. Республіка Польща – проголошує стаття 1 Конституції – є загальним добром усіх громадян. Республіка Польща є демократичною правовою державою, яка здійснює принципи соціальної справедливості. Вона є єдиною державою, в якій найвища влада належить нації. Нація здійснює владу через своїх представників або безпосередньо. З питань, які мають особливе значення для держави, може бути проведено загальнопольський референдум. Конституція передбачає також проведення місцевого референдуму (статті 125,170).

Законодавчу владу в Республіці Польща здійснюють Сейм і Сенат. Компетенція Сейму закріплена, головнім чином, Конституцією 1997 р. та іншими нормативними актами, в тому числі Регламентом Сейму. Вона є основним критерієм для визначення правового положення і ролі Сейму в державному та політичному житті, його взаємовідносин з іншими державними органами. Головною функцією Сейму є законодавство. Він приймає Кон¬ституцію, конституційні закони (разом із Сенатом та Президентом), постанови.

Обиратися до Сейму може кожний громадянин, який має право обиратися і якому виповнився на день виборів 21 рік; до Сена¬ту – кожний польський громадянин, який має право обирати і якому на день виборів виповнилося 30 років. Дійсність виборів до Сенату підтверджує Верховний Суд.

Взагалі про польську конституцію, схоже, знає все мало не кожний поляк і може говорити на цю тему годинами як заправський прпавознавець, у чому пересвідчилася особисто. І відчувається у тих монологах щира гордість за Основний закон, якому поляк довіряє, бо знає – записані в ньому права громадян ажніяк не порожня декларація, а «залізна» гарантія.

Чи не через оцю правову, ні, точніше – патріотично-правову освіченість громадян конституція Республіки Польщі є по-справжньому Основним законом прямої дії, з яким і влада країни, і її народ звіряють своє життя?

Теги:

День Конституції, майбутнє країни, Основний закон, демократична конституція 1710 року Пилипа Орлика, Республіка Польща, Верховний Суд, місцевий референдум, Сейм і Сенат, аналітична юриспруденція, аналітика, скачати безкоштовно

Джерело:

ЮВУ № 27 (835)

Аналітична юриспруденція

    Джерело:

    ЮВУ № 27 (835)

    Залиште коментар