Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Електронна комерція:: коли застосування РРО не є обов’язковим

9

Як демонструє практика, у різних випадках доцільно використовувати різні типи розрахунків – виходячи з того, що зручно для клієнта та надавача послуг чи продавця. У деяких випадках є можливим і доцільним проводити оплату із застосуванням інтернет-розрахунків типу LiqPay, GoogleРау, АррlеРау та інших таких систем, що підпадають під поняття «інтернет-еквайринг». При цьому варто не забувати про обов’язкове застосування РРО, хоча в окремих випадках податківці тлумачать цей обов’язок досить лояльно. Розберемось у таких випадках детально, що дає можливість робити такі висновки?

Що каже закон про документування факту оплати, продажу або надання послуг?

Відповідно до норм чинного законодавства, будь-які продажі товарів та послуг мають бути задокументовані відповідним чином. Заборонено відпущення товару чи надання послуг без документації та звітування.

Одним із законодавчих актів, який регулює правовідносини з продажу товарів (робіт, послуг) є Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про  застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). Даним законом визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) при продажу товарів, у галузі громадського харчування та надання послуг. Під дію закону  підпадає діяльність усіх суб’єктів господарювання, їхніх господарських одиниць та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, окрім Податкового кодексу України, заборонені.

Що підпадає під поняття «розрахункова операція»?

Виходячи з статті 2 Закону №265, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, прийом оплати за допомогою платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо за місцем  реалізації проведення товарів чи послуг, видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Тобто, розрахункова операція має дві ознаки: 1. приймання готівки (при цьому до готівкових розрахунків віднесено і розрахунки з використанням платіжних карток) та 2. – має бути визначене місце проведення розрахунків.

У випадку оплати готівкою факт приймання коштів та застосування банківської платіжної картки – розрахунком є оформлення відповідного розрахункового документа, що підтверджує оплату в готівковій/безготівковій формі товару або послуги від банку покупця. При поверненні товару чи відмові від отримання послуги, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Стосовно ж «місця проведення розрахунків» то у випадку інтернет-торгівлі це місце може бути досить невизначеним. Базово «місце проведення розрахунків» – це місце, у якому проходять розрахунки між продавцем чи надавачем послуг та покупцем за продані товари або надані послуги. Також це місце, де зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти,  місце набуття покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону №265).

Виходячи з вище викладеного, відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265, суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток), мають видавати покупцеві, що отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)в обов’язковому порядку розрахунковий документ, що відповідає встановленій формі і містить повну суму проведеної операції.

Виходячи з другого абзацу пункту 1 статті 13 Закону №675 «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, у тому числі шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також у будь-який інший спосіб, якщо це передбачено законодавством України. Обов’язковою умовою продавець відповідно до умов електронного договору, зобов’язаний надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку та доставити його користувачу.

При цьому в різних своїх ІПК податківці чітко встановили порядок видачі документу, що підтверджує розрахунок у різних схемах продажу товарів через Інтернет – при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних систем LiqPay, GoogleРау, АррlеРау РРО застосовується на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства, розрахунковий документ РРО (фіскальний чек), оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю або під час безпосереднього відпуску товару зі складу, або у день фактичного отримання коштів, а саме:

1)         при продажу товару через поштові сервіси – фіскальний чек супроводжує товар з відміткою відтермінованого платежу чи попередньої оплати (разом з іншими товаросупровідними документами – гарантійний талон чи накладна);

2)         доставка товару кур’єром – фіскальний чек може видавати кур’єр (разом з іншими товаросупровідними  документами);

3)         продаж товару на умовах самовивозу (з попередньою оплатою) – фіскальний чек видається разом із видачею товару;

4)         постачання послуги – фіскальний чек видається споживачу послуги в місці її постачання та здійснення розрахунку.

Коли РРО та розрахункові книжки можна не застосовувати?

Найперший та найпростіший випадок, коли розрахунки не супроводжуються РРО (РРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватися) – якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються(пункт 12 ст. 9 Закону №265). Банально, але досить часто від бухгалтерів ми чуємо прохання про допомогу – «help, допоможіть встановити РРО, наші обсяги перевищили 1 млн. грн». При цьому вони навіть не задаються питанням – а чи є у них готівкові розрахунки? Яскравий тому приклад – оптова торгівля. РРО є не обов’язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі, що проводиться шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку. У цьому випадку потрібно керуватися тим, що форма та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350.

Також слід зазначити, що використання РРО може не бути обов’язковим,  якщо при дотриманні правил дистанційної оплати неможливо визначити місце постачання послуги (надання віртуальних послуг, тощо). Такі висновки, зокрема, податківці зробили при постачанні дистанційно через мережу Інтернет послуг споживачам з оренди альтанок (місць) для відпочинку, конференц-залу, складських приміщень за умови відсутності місця здійснення розрахунків, без фізичного контакту надавача та отримувача таких послуг. У такому випадку  за фактом отримання на поточний банківський рахунок коштів, які були сплачені споживачем через мережу Інтернет може бути складено електронний документ, що буде підтверджувати факт отримання коштів, із дотриманням вимог закону до такого документу.

На нашу думку, такий же підхід може бути застосований до будь-яких послуг, які можуть бути передані споживачу без особистого контакту продавець/покупець і з оплатою через платіжні системи, в тому числі: постачання послуг із доступу до програмного продукту, хостингу, хмарних сервісів,  оренди будь-якого майна, яке доступне для використання без участі орендодавця, організації віртуальних конференцій, семінарів та інших навчальних заходів, віртуальні бібліотеки та музеї та багато інших, які стали особливо актуальними після впливу обмежень, пов’язаних з пандемією та масовими карантинними заходами.

З повагою,

Тетяна Савчук

Керівник практики трансфертного ціноутворення та аудиту

ID Legal Group

Комментарии