Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Експерти зазначають про розбалансованість і неузгодженість національного законодавства щодо регулювання зовнішньої реклами

0 26

Експерти зазначають про розбалансованість і неузгодженість національного законодавства щодо регулювання зовнішньої реклами

Київ, 15 квітня 2016 року – Норми, що регулюють питання зовнішньої реклами, знаходяться у різних законах та нормативних актах. І для того, щоб виробити дієвий механізм, слід створити певний алгоритм роботи, і це питання потребує комплексного регулювання. Інакше це спричиняє непрозорість процедур та ускладнює роботу підприємців. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Андрій Саварець, експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні». За його словами, зараз у парламенті зареєстровано два альтернативних законопроекти, що мають на меті вирішити це питання.

«Регулювання зовнішньої реклами – це типовий приклад розбалансованості і неузгодженості національного законодавства і державного регулювання господарської діяльності», – зауважив Ярослав Глібіщук, залучений експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні». За його словами, технологічна складність цієї сфери полягає у наявності 4 зон розміщення зовнішньої реклами, які передбачають певні особливості у проходженні дозвільної процедури. Йдеться про населені пункти, території поза ними, а також – вздовж автодоріг та на пам’ятках місцевого або державного значення. Це ще більше заплутує процес, каже Ярослав Глібіщук. Ще однією проблемою він назвав неузгодженість між функціями органів державної влади та місцевими органами влади.

Любомир Чорній, старший експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», представив концепцію змін до законодавства України. Результатом має стати створення сприятливих правових умов для ліквідації і усунення корупції у сфері розміщення зовнішньої реклами; якість і доступність послуг зовнішньої реклами для підприємців; створення механізмів захисту прав споживачів у сфері зовнішньої реклами, а також покращення правових і економічних умов для розвитку конкурентного ринку послуг зовнішньої реклами. За словами Любомира Чорнія, доцільним буде запровадження повноцінної процедури планування розміщення об’єктів зовнішньої реклами, тобто «це не повинно відбуватися хаотично як зараз». При цьому, функції для видачі дозволів на розміщення реклами слід передати на місцевий рівень та запровадити чітку процедуру знесення незаконних рекламних конструкцій, зауважив старший експерт Програми USAID. «Ідея полягає в тому, щоб повністю забезпечити цей процес впровадження нового регулювання – від рівня закону, підзаконних актів – до їхнього практичного впровадження, розробки типових документів, що можуть використовуватися на місцевому рівні, та, власне, моніторингу практики застосування і реагування на ці результати», – узагальнив бачення концепції Любомир Чорній.

Регуляторна база зовнішньої реклами нині є гальмом для підприємців і має бути модернізована, заявив Олександр Пліва, Всеукраїнська коаліція малого та середнього бізнесу «Фортеця», група «Реанімаційний пакет реформ – Київ». При цьому до її перегляду необхідно підходити секторально. «Бо є дуже різні сегменти використання реклами і об’єднання їх одним законом і однією процедурою створює численні проблеми», – наголосив експерт. Тому важливо при визначенні проблеми регулювання залучати максимальну кількість сторін у сфері реклами, пояснив Олександр Пліва.

Микола Булавинець, Івано-Франківська коаліція малого та середнього бізнесу, розповів, що у своєму місці вони прийняли свої власні положення, пристосувавши до місцевих проблем. На його думку, вирішення даного питання у ракурсі представленої концепції, коли у законі будуть виписані всі підстави для видачі дозволів та відмов, сприятиме тому, що на місцевому рівні буде уніфікація і відступ від вимог. Що у подальшому може бути підставою для звернення до суду і визнання місцевих актів незаконними, зазначив Микола Булавинець.

Представник Вінницької коаліції малого та середнього бізнесу Олександр Печалін назвав типові проблеми галузі. Це не чітко визначена фіксація подачі заяви, відсутність відповідальності чиновників по строках видачі, висока вартість зовнішньої реклами, а також відсутність чіткої процедури зносу білбордів.

Головною проблемою є відсутність схем розміщення зовнішньої реклами, зазначила начальник відділу міжвідомчих проектів Департаменту економічної політики Львівської міської ради Олена Хестанова. За її словами, важливо прописати у законі, що кожне місто має затвердити свої схеми. Адже, один закон не може передбачити абсолютно всі аспекти. «Саме прерогативою міст має бути визначення філософії у визначенні місць, де може бути розміщена зовнішня реклама. […] Всі міста мають свою специфіку та історію», – пояснила Олена Хестанова. Також представниця Львівської міської ради, не погоджується з декларативним принципом погодження реклами, зокрема, на приватній власності, будівлях і земельних ділянках. «Повірте, це є бомба сповільненої дії», – каже Олена Хестанова. Вона зауважила, що багато історичних будинків викуповуються, і реклама, яка там з’являтиметься, спотворюватиме вигляд міста. Оскільки у нашій країні ще немає культури у виготовленні та розміщенні реклами. Крім того, на її думку, зовнішня реклама має бути дозованою, бо «у неконтрольованих дозах вона стає отруйною для міста».

Заступник директора Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Валерій Прокопець вважає, що у рекламі слід обережно застосовувати декларативний принцип. Крім того, на рівні закону пропонує запровадити поняття «громадський простір», щоб не лише допомагати бізнесу, а й не забувати про інтереси мешканців.

Анна Бондар, заступник директора Департаменту містобудування і архітектури Київської міської держадміністрації, ситуацію із зовнішньою рекламою у Києві назвала складною. З одного боку, є недосконала дозвільна процедура, а з іншого боку – серйозний тиск громади, яка бажає зменшити кількість зовнішньої реклами. Міська влада шукає певний компроміс, і вже є певні напрацювання. За словами Анни Бондар, на сьогодні є проекти щодо порядку надання дозволів, проект порядку розміщення інформаційних вивісок, проект посібника з вуличного дизайну тощо. Також відбувається переведення процедури надання дозволів в електронний вигляд через систему містобудівного кадастру і розглядається можливість проведення конкурсів на розміщення зовнішньої реклами на перспективу. Крім того, реклама на об’єктах культурної спадщини, на думку пані Бондар, має бути заборонена. «Сподіваємося, що за 3-5 років у правовому полі ми зможемо все-таки зменшити кількість рекламоносіїв, однак не вбити ринок», – заявила заступник директора Департаменту містобудування і архітектури КМДА.

 

Аналітична юриспруденція

    Залиште коментар