Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

За несплату пені або штрафу не можна порушути справу про банкротство

14

ВГСУ постановою від 17.11.2010 р. № Б24/198-10 відмовив в задоволенні касаційної скарги державної податкової інспекції, яка хотіла порушити справу про банкрутство проти одного з підприємств. В останнього була заборгованість перед податковою по сплаті сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства і у зв’язку з відсутністю його за місцем знаходження.

Відзначимо, що суд першої інстанції спочатку своїм визначенням розпочав виробництво у справі про банкрутство такого підприємства в порядку ст. 52 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство), а потім припинив виробництво на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відзначимо, що ДПІ стверджувала, що її грошові вимоги є нарахованим в установленому порядку податковим зобов’язанням боржника, а тому є підставою для порушення справи про банкрутство.

ВГСУ в своїй постанові відзначив, що відповідно до вимог ст. 52 Закону про банкрутство, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подано кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і терміну виконання зобов’язань і за наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Окрім визначених у вказаній статті особливостей, обов’язковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначене ст. 1 і ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство наявність безперечних вимог до боржника.

При цьому ВГСУ звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, до складу грошового зобов’язання, яке складає кредиторську вимогу до боржника (у тому числі безперечне), не зараховуються недоїмка (пеня і штраф).

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, – такі вимоги не включаються до складу грошових зобов’язань, які лягають в основу кредиторських вимог згідно ст. 1 Закону про банкрутство. Тобто, наявність таких грошових вимог не може бути підставою для порушення виробництва у справі про банкротство, у тому числі і по ст. 52 Закону про банкрутство.

Теги:

банкрутство, Вищий господарський суд України, податкова інспекція
Комментарии