Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

ЄДАПС повертається

0 14

Навколо Закону України під №8507 «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», за який 23 вересня проголосували картки 257 народних депутатів, не на жарт розпалюються пристрасті між супротивниками та прихильниками законодавчого здобутку змішаної команди авторів стосовно введенення біометричних паспортів.

Прийнятий ВР закон, який став «яблуком розбрату», розробили разом регіонали Ірина Бережна та Валерій Коновалюк, литвинівець Олег Зарубінський, нунсівець Володимир Мойсик і член депутатської групи “Реформи заради майбутнього” Олександр Буджерак. Різних за ідеологічними уподобаннями законотворців у цьому випадку об’єднало єдине палке бажання – прилучитися до прибуткової діяльності скандально відомого консорціуму ЄДАПС.

Приміром, Коновалюк ще 1 лютого разом зі спеціалістами консорціуму презентували проект з уведення в Україні концепції прототипу біометричних паспортів – загальнодержавної автоматизованої системи «Електронні соціальні посвідчення».

Зарубінський у липні заявив, що в Україні є технології та обладнання, аби налагодити виробництво таких документів. І мав на увазі ЄДАПС.

Мойсика давно пов’язують із регіоналом Василем Грицаком, якого вважають якщо й не співвласником, то парламентським лоббістом ЄДАПСу напевно. Вони були співавторами законопроекту «Про національний демографічний регістр».

Бережна ще в грудні минулого року розхвалювала зразок біометричного паспорта, презентованого ЄДАПСом, підкреслюючи, що саме цей консорціум виробляв такі паспорти та ID-карти для співробітників міжнародної поліції Interpol.

Нарешті, Буджерака також вважають близьким до Грицака, бо вони обидва ветерани органів внутрішніх справ. У липні 2009 року Буджерак у співавторстві з Грицаком підготували законопроект «Про охоронну діяльність».

Чи не найголовнішим супротивником нового закону стало Міністерство юстиції, звинувативши його авторів у порушенні основних конституційних засад розвитку держави.

На думку міністерських юристів, положення про перелік інформації, яка включатиметься до Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб, порушує статтю 32 Конституції України та закріплює існуючу монополію у цій сфері, “тобто є потенційно корупціогенним”.

Та не лише міркування боротьби з корупцією спонукали міністра юстиції Олександра Лавриновича під час засідання уряду 6 липня докласти чималих зусиль, аби не допустити прийняття у другому читанні законопроекту №8507. Основний аргумент: законопроект передбачає можливість збору біометричних даних та виготовлення нових закордонних паспортів приватними компаніями. Мовляв, не можна довірити конфідеційну біометричну інформацію, зокрема, відбитки пальців громадян України та виготовлення таких документів приватним компаніям. Тобто ЄДАПСу.

Одначе, як на мене, не остання причина жорсткого спротиву головного юриста – у своєрідних ревнощах, бо на цьому самому урядовому засіданні мав розглядатись альтернативний законопроект №8507-1 під тією ж назвою, який розробляло… Міністерство юстиції на виконання того ж таки Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України Віктора Януковича від 22 квітня 2011 року № 494.

Але його зняли з розгляду. У парламентських кулуарах циркулює припущення, що до сумної долі мін’юстівського законопроекту причетний Грицак. Чи так це насправді, стверджувати не берусь, але впливу куратора і натхненника розквіту ЄДАПСа для такого демаршу цілком би вистачило.

Сам Грицак підтвердив інформацію про боротьбу за право виробництва біометричних паспортів (читай – за багатомільйонні бюджетні кошти). За його словами, на сьогодні «чиновниками деяких відомств лобіюється злочинна схема» створення нового підприємства, якому доручать виготовляти бланки самостійно.

Це прозвучало досить прозорим натяком на МВС, оскільки Центр обробки персональних даних цього міністерства побудований на території приватної компанії ЄДАПС. До речі, міністр Анатолій Могильов на тому ж урядовому засіданні разом зі своїм мін’юстівським колегою вимагав заборонити приватному консорціуму доступ до конфіденційної інформації. А раніше взагалі наполягав на його ліквідації та передачі виготовлення документів суворої звітності в розпорядження державної структури при МВС. Яка, напевно ж, корупції би не допустила.

Обидва вони несподівано знайшли підтримку у нунсівця Геннадія Москаля, хоча той ще у лютому назвав Могильова «головним ділером ЄДАПСа»: Москаль у стилі фантастичного тріллера запропонував порушити проти всіх 257 депутатів кримінальні справи та зажадав від Президента Віктора Януковича повернути «ганебний закон» до парламенту, бо «навіть молодший син Президента за нього не голосував».

Навряд чи цей «агрумент» подіє на главу держави, хоча ще 7 вересня в Адміністрації Президента гомоніли про те, як «перестати годувати» ЄДАПС. Бо консорціум винайшов чарівний рецепт, як із будь-якого документа отримувати мільйонні прибутки.

Кандидат юридичних наук, доцент, генерал-лейтенант міліції і заслужений економіст України Василь Грицак, який скромно називає себе засновником нової паспортної системи, свого домігся: милий його серцю ЄДАПС повертається.

Одначе виникає бентежне питання: що, крім гарантованих для ЄДАПСу і його лоббі в парламенті прибутків, несе в собі цей закон, якщо навіть у Київському регіональному представництві Управління Верховного комісара ООН у справах біженців назвали його кроком назад від європейських стандартів?

Володимир ШАРОВ

Теги:

ЄДАПС, біометричний паспорт, введення біометричних паспортів, право виробництва біометричних паспортів, структури при МВС, європейські стандарти, Управління Верховного комісара ООН, правові новини

Джерело:

ЮВУ №39 (847)

Залиште коментар