Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Українські жінки під прицілом влади

14

У 2011 році життя українських жінок значно не покращилося. Відповідно до щорічної доповіді правозахисних організацій з прав людини в Україні не лише залишилися невирішеними старі проблеми з гендерної дискримінації, але й виникли з легкої руки уряду та Верхової Ради нові.

У кривому дзеркалі пенсійної реформи

Почнемо з того, що у нашій державі через наявність гендерно-стереотипних ставлень на ринку праці влаштуватися жінкам на високооплачувану роботу набагато важче, ніж чоловікам. Наочним підтвердженням є поширення дискримінаційних за ознакою статі оголошень про прийняття на роботу, що не знаходить протидії з боку держави. Роботодавці, як у приватному, так і в державному секторах, регулярно підкреслюють бажану стать працівника в оголошеннях про вакансії та використовують інформацію про сімейні обставини, яку вони вимагають під час співбесід, аби відмовити у прийнятті на роботу тим, у кого є малолітні діти, а також матерям-одиначкам та вагітним.

Вимоги щодо віку та зовнішності теж стають перепоною, навіть якщо жінки цілковито відповідають посаді за своїми професійними якостями. Як правило, після 50 років українкам дуже важко знайти достойну роботу за фахом, що негативно впливає на стан майбутнього пенсійного забезпечення, оскільки його нарахування відбувається саме від суми заробітку за останні календарні роки до виходу на пенсію. А оскільки пенсійний вік поступово збільшуватиметься до 60 років, то за такої дискримінації з боку роботодавців кількість безробітних жінок, позбавлених можливості отримувати більшу за мінімальну пенсію, почне невпинно зростати. Відтак прискориться процес зубожіння значної частини населення України, за що несуть відповідальність ініціатори пенсійної реформи – представники уряду – найактивнішим серед яких був віце-прем’єр-міністр України – міністр соціальної політики, мультимільйонер за сумісництвом Сергій Тігіпко.

Без підтримки держави

Однак його законодавчі ініціативи не зупинилися лише на дискримінації жінок старшого покоління. Наступними у черзі на так зване покращення життя вже сьогодні» стоять одинокі матері. Адже за ініціативи підконтрольного Тігіпку Міністерства соціальної політики без будь-яких консультацій із громадськістю чи обговорень був внесений на розгляд Верховної Ради законопроект №9516, яким пропонується внести зміни до Закону «Про дер­жавну допомогу сім’ям з дітьми».

«Як зухвало зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, «проект акта розроблено на виконання заходів щодо виконання програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» стосовно уніфікації підходів до надання всіх видів соціальної допомоги на принципах адресності та урахування доходів» Його мета – впровадження єдиних підходів щодо надання різних видів соціальної допомоги з урахуванням рівня доходів сімей. Ним пропонується «обмежити право отримання допомоги на дитину одиноким матерям для осіб, у яких середньомісячний сукупний дохід сім’ї перевищує величину, що розраховується як сума встановлених на час звернення відповідних прожиткових мінімумів для кожної дитини та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що склалася в Україні в місяці, що передує періоду, за який обчислюється сукупний дохід», – пояснює директор центру Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко.

Зокрема, статтю 183 намагатимуться доповнити частиною такого змісту: «Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) в разі смерті одного з батьків не призначається, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї перевищує величину, що розраховується як сума встановлених на час звернення відповідних прожиткових мінімумів для кожної дитини до 18 років, яка виховується в сім’ї, та для кожного іншого члена сім’ї та дитини, яка навчається до 23 років, – середньої заробітної плати, визначеної для працівників, зайнятих у галузях економіки, що склалася в Україні в місяці, що передує періоду, за який обчислюється сукупний дохід». Цей закон у разі прийняття має набрати чинності з 1 січня 2013 року. З цього моменту значна частина одиноких матерів з дітьми залишиться без підтримки держави.

Методи жорсткої економії

До речі, перші кроки у цьому напрямку вже були зроблені. Так, у Волинській, Кіровоградській та Чернігівській областях відпрацьовується механізм так званих непрямих методів оцінки доходів громадян, які претендують на соціальну допомогу, щоб «індивідуально оцінити достаток кожної матері». Тепер, як заявив Сергій Тігіпко, експеримент через брак коштів у держбюджеті поширять на всю країну. На додаток, планується ухвалити проект Закону «Про державну службу», стаття 42 якого передбачає звільнення державного службовця у разі «нез’явлення на службі протягом більш як 60 календарних днів поспіль або більш як 100 календарних днів протягом року внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами)». Зазначене положення, на думку правозахисників, стосується, насамперед, жінок, які зазвичай опікуються здоров’ям дітей та інших членів родини, а тому можуть підпадати під подібну категорію і готуватися до звільнення. І це знову пояснюється методами жорсткої економії державних коштів.

Щоправда, починати економити в уряді, Адміністрації Президента та Верховній Раді, де зібралися здебільшого представники українського олігархату, не поспішають можновладці, про що свідчить рівень витрат на їх утримання, який з кожним роком суттєво збільшується. Можливо, тому що у цих сферах жінок обмаль, а відтак, просто немає на кому економити.

Джерело:

ЮВУ № 21 (882)

Комментарии