Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Право громадян на конституційну скаргу. На сьогодні в Україні таке право відсутнє

17

У Києві в рамках головування України в Комітеті міністрів Ради Європи та з нагоди 15-ї річниці Конституційного Суду України пройшла міжнародна конференція «Захист прав людини органами конституційної юстиції: можливості і проблеми індивідуального доступу».

Сам склад учасників форуму виявився досить представницьким. У його роботі взяли, зокрема, участь голови Верховної Ради України Володимир Литвин та Конституційного Суду України Анатолій Головін, керівник Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо, директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Дірк Міро, очільники Верховного Суду України Василь Онопенко, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Леонід Фесенко, Вищого адміністративного суду України Олександр Пасенюк, Вищого господарського суду України Віктор Татьков, Вищої ради юстиції України Володимир Колесниченко та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ігор Самсін, представники Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також конституційних судів Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Кореї, Литви, Македонії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Таджикистану, Туреччини. Загалом на форумі були присутні понад 100 учасників із 20 країн світу.

Сьогодні багато говориться, зокрема, європейськими експертами, про необхідність запровадження в Україні можливості індивідуального доступу до Конституційного Суду України, впровадження інституту конституційної скарги. Як для нашої країни питання досить актуальне. Однак для цього необхідно внесення змін до Конституції та низки законів. Як наголосив Голова КСУ Анатолій Головін, відкриваючи конференцію, запровадження цього правового інституту потребує. Зокрема, вирішення багатьох проблем успішна реалізація інституту конституційної скарги неможлива без комплексного наукового дослідження цього питання установами, які мають надати рекомендації доцільності таких змін та правових наслідків їх прийняття.

Відзначив у своїй доповіді А. Головін і те, що передумовою запровадження в Україні конституційної скарги має бути й вивчення та врахування практичного досвіду країн, законодавство яких передбачає можливість індивідуального доступу до органів конституційної юрисдикції, а також правові методи реалізації цього права. Як прозвучало, чинне нині українське законодавство хоча й не передбачає можливості звернення фізичних осіб до КСУ щодо конституційності законів та інших правових актів, однак громадяни не є суб’єктами права на конституційне звернення. Українці можуть звертатися до КСУ лише за посередництва Президента, народних депутатів та інших уповноважених осіб. «Тому не можна вважати, що вітчизняне законодавство зовсім не передбачає механізми звернення до КСУ. Інша справа, що цей механізм потребує суттєвого вдосконалення, зокрема, в розширенні можливості індивідуального звернення шляхом подання конституційної скарги», — сказав Голова КСУ.

На думку Голови Верховної Ради Володимира Литвина, відсутність в Україні інституту конституційної скарги – можливості індивідуального звернення громадян до Конституційного Суду щодо відповідності Основному Закону положень тих чи інших законодавчих актів – призвела до того, що українці масово почали звертатися до Європейського суду з прав людини. «Ваші попередники не схвально ставилися до інституту конституційної скарги. Вважали, що такі скарги перевантажать суд. Це призвело до того, що наші громадин дружніми рядами попрямували до Європейського суду з прав людини. Логіку людей можна зрозуміти: не хочуть нами опікуватися у своїй країні, підемо вирішувати свої питання до міжнародних установ і організацій», – резюмував В. Литвин.

Голова ВРУ додав, що нині Україна залишилася однією з небагатьох країн, де фактично перекрито доступ рядових громадян до Конституційного Суду. Він також зазначив, що надалі тягнути з вирішенням цього питання не можна, а відтак необхідно вже найближчим часом внести зміни до відповідного законодавства, «щоб наші громадяни так само довіряли своєму КСУ, як вони довіряють Європейському суду з прав людини».

Звертаючись до досвіду інших країн у цих питаннях, В.Литвин зауважив, що багато хто з іноземних та вітчизняних фахівців стверджує, що в царині захисту прав людини та основних свобод інститут індивідуальної конституційної скарги має не головне, а додаткове значення. Разом із тим ніхто не заперечує його важливість у цій системі, що повністю відповідає вимогам стосовно найповнішої реалізації всіх можливостей, які надає людині влада в дійсно демократичному суспільстві з питань, що стосуються захисту її прав і основних свобод».

Говорив Голова ВРУ і про те, що нині варто враховувати й результати спостережень спеціалістів щодо підвищення загального рівня правосвідомості населення України, а особливо підвищення рівня суспільного запиту на справедливе правосуддя в державі.

На одному з найважливіших важелів дотримання прав і свобод людини, яким є закріплення права кожного на конституційну скаргу, зупинилася в своєму виступі й Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Це питання Омбудсман неодноразово порушувала у своїх поданнях, починаючи з 2002 року. «Доступ до конституційного правосуддя має стати надійною гарантією не лише дотримання державою конституційних прав і свобод кожної людини, а й проявом демократичності державної політики, спрямованої на утвердження пріоритету принципу верховенства права та поваги до прав людини», — зазначила вона.

У свою чергу голова Венеціанської комісії Ради Європи Джанні Букіккіо висловив сподівання, що в правову систему України таки буде введено конституційне звернення від окремих громадян. Це, за його словами, поліпшить захист прав усіх українців, а також зменшить навантаження на Європейський суд. «Загалом, я хотів би бачити кращу взаємодію між політичними силами для того, щоб зміцнити демократичні установи. Я давній друг вашої країни і співпрацюю з нею тривалий час. Нині саме час піти далі і якомога швидше. Україна цього заслуговує», — наголосив він.

Заслуговує, на думку голови Венеціанської комісії, наша країна й на кращу, більш збалансовану Конституцію. Це складне завдання, зауважив він. Тож закликав усі політичні сили спільно працювати у цьому напрямі.

Максим ІЛЛЮК

Теги:

конституційна скарга, 15-та річниця Конституційного Суду України, захист прав людини органами конституційної юстиції, проблеми індивіду, Європейський суд, панорама тижня
Комментарии