Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Новорічний рейтинг правових подій 2012

24

 

Ретроаналіз подій редакція ЮВУ здійснює вже шість років поспіль. Рейтинговий аналіз та його подача став своєрідною візитною карткою останнього номера газети. Адже ми бажаємо глибше розібратися у «подієвому гармидері», вибудувати інформаційне коло, дізнатися про факти крізь обличчя, а обличчя крізь факти. Професійне ставлення до справи вимагає від юриста дізнаватися першими про закономірний перебіг правових подій, про умови та підстави виникнення тих чи інших фактів, про появу нових цінних доробок, проектів законів, загалом будь-яких проектів. Нікого не потрібно переконувати у тому, що час невпинно рухається, але кожен має своє уявлення про напрям та темп цього руху. З’являються судження щодо впливу політичних подій на юридичну реальність. Стало явним більше підкорення юридичної спільноти, представників нашого юридичного цеху «золотому тельцу», намаганням вибороти перемогу будь-яким чином, заробити, забуваючи про морально-етичні засади. Розуміючи, що 2012 рік був надто складним й суперечливим, редакція провела рейтингування, враховуючи думки наших експертів, читачів та активних дописувачів. До джерел такого аналізу редакція за врахувала і результати інших рейтингів та експертних досліджень, проведених українськими інформаційними агенціями, аналітичними центрами. Як завжди ми враховували й авторитетні думки членів Редакційної ради ЮВУ.

Наш рейтинг ми присвятили визначенню:

 Сподівань року або правових проблем, вирішених у 2012 року.

 Обурень року або правових проблем, що загострилися в 2012 році.

 Найбільш важливим законодавчим актів, значення яких не обмежується терміном одного року або дією в межах окремих правових відносин.

 Юристів року, професійні досягнення яких стали найбільш вражаючими.

 Юридичним видань, що є важливими і в той же час характерними, виходячи з року, що минає.

 

1. Сподівання року або правові проблеми, вирішені у 2012 року

Вибори до ВРУ.

Розмах і кількість учасників перегонів стали неперевершеними за всі роки розквіту української демократії. Згідно з даними ЦВК було зареєстровано кандидатів у депутаті 5207, у тому числі за партійними списками – 2554. Уповноваженими на виборчих дільницях працювало 4265 особи, довіреними від кандидатів – 5092. Додамо, що спостереження вели 3797 міжнародних спостерігачів, офіційних спостерігачів від громадських організацій нараховувалося 40017 осіб, а від партій – 181308 осіб. Отже, вибори 2012 перетворилися на «маленький бізнес», на який держава витратила 1 млрд 200 млн грн і практично вдвічі більшу суму учасники перегонів. Вражаючими стали і результати цих виборів: зміна більше ніж третини складу ВРУ, прохід і створення парламентських фракцій партії «Удар» і «Свобода», збільшення квоти комуністів. А також падіння партії «Наша Україна», та деяких інших політичних сподівань. Результати виборів дещо затьмарили голову правлячій партії, яка швидко створила «уряд прагматичних надій», на свою користь розподілила парламентські комітети, залишивши опозиції новорічні очікування та проблемні прогнози. Особливістю цих виборів стала і нова система обрання одночасно по мажоритарних та пропорційних округах, а також можливість спостереження за подіями на виборчих дільницях через моніторингову систему. Практично відсутніми були і судові баталії. Принципову незгодну з результатами виборів виявили ув’язнені лідери позиції Ю.Тимошенко та Ю. Луценко. Дружина останнього, як відомо, відтепер є народним депутатом України. У п’яти округах, як відомо, відбудуться перевибори. Актуальним лишається питання щодо таємниці партійних коштів. Їх ми не побачимо. На сайті ЦВК можна побачити лише консолідовані звіти, в яких містяться обмежені дані: кількість зібраних коштів, витрати за трьома статтями – на матеріали передвиборної агітації, інші послуги з проведення агітації та використання ЗМІ і залишок на рахунку. Що корисного це дає? Можна дізнатися три речі – загальні обсяги безготівкових проплат кожної партії у порівнянні з її ж витратами на минулих виборах, порівняти ступінь можливостей партій в одній кампанії, де найбагатшою виявилась Партія регіонів, найбіднішою – “Україна майбутнього”, що є символічним.

 

Завершення чергового етапу судової реформи:

У цьому році вступили в дію новації до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині оновлення компетенції Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, посилення ролі Національної школи суддів. Значно активніше запрацювала й Вища кваліфікаційна комісія суддів. Остання провела у цьому році значну роботу з відбору кандидатів на посаду судді. А 25 грудня 2012 року на підставі оцінювання даних, отриманих при опрацюванні результатів анонімного тестування (іспиту) на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права, затверджено список кандидатів, які успішно склали зазначене тестування та направлені для проходження спеціальної підготовки до Національної школи суддів України. До того ж на кожному засіданні ВККС України розглядаються численні справи про дисциплінарне провадження щодо суддів. Їх загальна кількість майже удвічі більша у 2012 році, ніж у попередньому. Завершенням року стало збільшення бюджетного фінансування судової системи, хоча до задоволення її реальних потреб ще далеко.

 

Податкові звершення

Основними напрямами податкової політики у поточному році було удосконалення системи адміністрування податків і зборів, зокрема, впровадження електронних сервісів обслуговування і супроводу великих платників податків; стимулювання інвестиційного клімату, спрямованого на зростання економіки, справедливе застосування чинного законодавства. ДПС намагалася обмежити корупційні прояви та стабілізувати законодавства. Дійсно, в новий 2012 рік держава ввійшла з «новим» ПК України. Можна констатувати, що Світовий банк вніс Україну до переліку країн регіону, які за останні вісім років істотно скоротили кількість часу, необхідного для виконання податкових зобов’язань. Проведена в минулому році податкова реформа, в тому числі впровадження системи електронного декларування та введення єдиного соціального внеску, суттєво скоротила кількість часу, необхідного для дотримання податкового законодавства, порівняно з 2011 р., та дала змогу знизити кількість податкових платежів для бізнесу. Так, за показником «витрати часу на податкову звітність» експерти Світового банку констатували скорочення з 657 годин минулого року до 491 години у цьогорічному рейтингу. Скороченню витрат часу на виконання податкових формальностей сприяли масштабні заходи з популяризації та вдосконалення систем електронної звітності, спрощення процедури реєстрації нових платників ПДВ, удосконалення декларацій та податкових розрахунків.

До кінця 2012 р. цей показник знизився до 350 годин. Скорочення часу на адміністрування податку на прибуток (на сьогодні це 19 годин на рік) дасть змогу запровадження з 1 січня 2013 р. сплати цього податку на підставі річної податкової декларації для платників, доходи яких перевищують 10 млн грн.

Загальна податкова ставка знизилася порівняно з 2011 роком. За показником «кількість платежів» у рейтингу Paying Taxes 2012 зафіксовано значний прогрес: від 135 платежів у 2011 р. до 28 — у 2012.

 У 2012 році відбулися зміни до порядку обліку платників податків і зборів. Зокрема, встановлено, що дані про взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів в органах ДПС, передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням дати і номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду органу ДПС, у якому платника податків взято на облік.

Наприкінці року ми дізналися, що справдилися амбітні наміри керівництва ДПС з об’єднання податкової та митної служб і маємо віднині нове міністерство доходів і зборів на чолі з керівником ДПС України О. Клименком.

 

Впровадження Єдиного реєстру досудових розслідувань

(далі – ЄРДР) – автоматизованої системи електронної бази даних, у якій акумулюються дані про час та дату надходження заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення чи виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також про прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, про інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення тощо. Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі. Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України, на яку покладено обов’язок здійснити розробку засобів організаційного, методологічного та програмно-технічного ведення Реєстру; виконання функцій адміністратора електронної бази даних (накопичення, їх зберігання, захист, контроль права доступу тощо); організацію взаємодії з базами даних Міністерства внутрішніх справ України та Державної судової адміністрації України; розробку нормативних документів щодо створення, ведення та користування даними Реєстру. Адміністратором Реєстру є Генеральна прокуратура України та прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Адміністратор забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, адміністрування та моніторинг використання системи, надання реєстраторам доступу до нього та обмеження доступу у визначених Положенням випадках, використання електронного цифрового підпису, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі, перевірки дотримання дисципліни та системи безпеки, проводить навчання щодо наповнення та користування.

 

Реєстраційна реформа речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Даний вид реєстрації підтримує офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них. Вона має звести до мінімуму можливість недобросовісних осіб реєструвати на себе права, які їм не належать, а тому створює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю. Утворено нову мережу реєстраційних структур. Державна реєстрація прав проводитиметься державними реєстраторами прав на нерухоме майно відповідних реєстраційних служб, а також нотаріусами як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав. У спрощеному вигляді процедуру державної реєстрації прав можна зобразити наступним чином: по-перше, подання документів для державної реєстрації прав заявником і отримання картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; по-друге, проведення державної реєстрації прав (за відсутності підстав для відмови у її проведенні або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви); по-третє, отримання документів про державну реєстрацію прав заявником.

З 1 січня 2013 року припиняють своє існування Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек припиняють своє функціонування. Їх замінить Державний реєстр прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що були зареєстровані до 1 січня 2013 року, визнаються державою, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення цих прав, або якщо відповідне законодавство не передбачало проведення державної реєстрації цих прав. В обов’язковому порядку «перереєструвати» право на нерухомість необхідно тільки в разі, якщо виникла необхідність її відчуження.

 

Обурення року або правові проблеми, що загострилися в 2012 році

Небезпека бюджетної кризи. За даними Мінфіну України, загальну сума гарантованого державного боргу складає станом на 30 листопада 2012 року 501404643 грн або 62734 млн доларів, за останній місяць дана сума збільшилася більш ніж на 50 млн доларів . При цьому зовнішній борг уповільнився у своєму збільшенні, натомість внутрішній борг значно побільшав. На 1 грудня 2012 року українцям не виплатили зарплат на 950,52 млн гривень. Як повідомляє Держстат, розмір невиплачених зарплат збільшився на 6% порівняно з 1 листопада 2011 року. Найбільша зарплатна заборгованість у Донецькій області – 158,76 млн гривень, Харківській області – 124,97 млн гривень, у Криму – 59,93 млн гривень та Києві – 93,7 млн гривень. А Держфінінспекції повідомляють, місцеві бюджети винні бюджетникам понад 1,3 млрд гривень.

І хоча нещодавно уряд додатково виділив 1,6 млрд гривень на погашення заборгованості з заробітної плати, це проблеми не вирішує, адже зростання ВВП в Україні в 2012 році є надто низьким (менше 1%, що є нижче бюджетних орієнтирів). Як відомо, за попередніми оцінками уряду очікувалося зростання ВВП на рівні 3,9%” – про що казав глава держави на нараді з регіонального розвитку. ВВП України в третьому кварталі 2012 року впав на 1,3% порівняно з третім кварталом 2011 року, тоді як в першому кварталі зростання становило 2%, у другому – 3%. Отже, можна констатувати наявність внутрішнього дефолту в країні, тобто неспроможності державного бюджету обслуговувати внутрішній борг перед громадянами та національними товаровиробниками. Причиною такого явища стало уповільнення темпів зростання економіки, а в останній час – її падіння.

 

Загострення гуманітарної кризи. На жаль, у державі продовжується «мовна вакханалія», яка мала вплив на електоральну перемогу ПР. Але слід у першу чергу мати на увазі погіршення справ у книговиданні, незважаючи на заспокійливі урядові звіти. Скорочення україномовної друкованої продукції сьогодні сягнуло не тільки регіонів, але й Києва. Спостерігається дефіцит фінансування науки, освіти, медицини. Позначається відсутність державної підтримки української культури, ЗМІ; досі відсутня вітчизняна система книго-кіно-, театральної та бібліотечної мережі. Існування останніх є просто жалюгідним. Українське телебачення окуповане голлівудськими кінофільмами. Тут переважають примітивні шоу, серед яких «Квартал-95» виглядає позитивно, а шоу Шустера і Кисельова просто вражаючими. Продовжується безмежне вкладання коштів лише в футбол. Інші види спорту, схоже, мало кого цікавлять. Скасування відповідного державного спортивного відомства не дало позитивних результатів, хоча бюджетних коштів спорту адресовано не менше, ніж у минулому році . В гуманітарному плані Україна є своєрідним пазлом, у якому дехто розігрує електоральні переваги. В одних регіонах українська мова поступово конвертується в політичний конфлікт, замість того, щоб переходити в національну ідею. На жаль, українські олігархи є наднаціональними по своїй суті, не розуміючи національної ідеї, україномовної книги, ЗМІ, телебачення. А отже, вони не підтримують національних інтересів. Прикладом стала поява програми «Український вибір», яка переслідує наднаціональні інтереси. Між іншим, ініціатор створення цієї програми, відомий юрист Віктор Медведчук, свого часу захистив докторську дисертацію, у якій національна ідея була квінтесенцією його наукового пошуку. У парламенті, як повідомила печально відома своєю нежіночою агресивністю народний депутат О. Бондаренко, фракцією ПР навіть прийнято рішення розмовляти лише російською мовою.

І в той же час ми радіємо з того, що в соціальній мережі, в україномовному варіанті Вікіпедії український контент є великим і він активно прогресує. Не бажає бачити національні конфлікти, спокійно ставиться до мовних питань молодь як на сході, так і на заході нашої держави.

 

Криза державного менеджменту.

Вона є віддзеркаленням корупції, реакцією на утворення в країні потужної номенклатурної економіки. Сутність такої економіки – «кришування бізнесу» певними держструктурами. Але в першу чергу наша держава відзначилася тим, що посіла 152 місце за Індексом сприйняття корупції, складеним міжнародною правозахисною організацією Transparency International. Україна має лише 2,3 бали і поділяє сходинку разом з Таджикистаном, відстаючи від Росії, Білорусі та Азербайджану (всі 143 місце, 2,4 бали). Україна розташована поруч із такими країнами, як Уганда, Того, Республіка Конго, Гвінея-Бісау, Кенія, Лаос тощо. З найближчих сусідів вище за Україну опинилися Молдова (112 місце, 2,9 бали), Румунія (75 місце, 3,6 бали), Словаччина (66 місце, 4 бали), Грузія (64 місце, 4,1 бали), Угорщина (54 місце, 4,6 бали), Польща (41 місце, 5,5 балів). Очолює рейтинг, як відомо, Нова Зеландія (9,5 бали), на другому місці – Данія і Фінляндія (по 9,4 бали), на третьому – Швеція (9,3 бали). В Індексі сприйняття корупції оцінені 183 країни і території, оцінка за шкалою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 10 (дуже низький рівень). Індекс ранжирує країни і території, відповідно до їх рівня сприйняття корупції в державному секторі. Цей Індекс заснований на оцінках і опитуваннях громадської думки, проведених незалежними і авторитетними інститутами, відповідна інформація знаходиться на сайтах ЗМІ і на Антикорупційному порталі.

Корупцію вважають найбільшою небезпекою переважна кількість населення, в тому числі юристи, які взяли участь в опитуванні, проведеному редакцією ЮВУ. Через корупцію поширеним є нецільове використання бюджетних коштів, прийняття помилкових або неефективних урядових рішень. Зокрема, такими є рішення про використання бюджетних коштів під час закупівлі потягів Хюндай, спорудження об’єктів Євро-2012 тощо. Про проблеми з використанням бюджетних коштів наголошував Президент України. Він, зокрема, зазначив, що це питання буде під його пильною увагою. Глава держави також наголосив на важливості раціонального використання бюджетних коштів. Втім, він зазначив, що «…схвалений у грудні бюджет на наступний 2013 рік не може влаштовувати нікого. Його головне завдання – не допустити погіршення соціального захисту громадян в умовах складної економічної ситуації». У цьому році стали синонімічними поняття «афера Каськіва», «афера Волги», «афера Галицького». Двоє останніх вже за гратами.

 

Розкол в адвокатському середовищі.

Виникнення розколу в адвокатському цеху не стало несподіваним. Під час обговорення Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» склалися протилежні точки зору, виникли ініціативні групи щодо проведення нового з’їзду адвокатів, а також щодо навчання та готування адвокатських кадрів. Проте найбільше адвокатуру лихоманить питання легітимності її органів самоврядування та керівництва, обраного від двох груп адвокатів на паралельних з’їздах. Як відомо, було подано позови – один до ВККА та Національної асоціації адвокатів України як третьої особи на стороні відповідача щодо порушень проведення з’їзду адвокатів і визнання протиправними та скасування всіх його рішень, а другий – до робочих органів установчого з’їзду, про визнання незаконними та скасування рішень щодо відкликання та обрання члена ВРЮ за квотою адвокатів. Але під час першого судового засідання ініціатор позовів Володимир Висоцький, відомий адвокатський керманич, прийняв рішення про відкликання позову, який стосується захоплення з’їзду в готелі «Русь», неправомірності всіх прийнятих на ньому рішень, у тому числі кадрових. Фактично він продовжує оскаржувати лише своє звільнення зі складу ВРЮ. Такі випадки поновлення на посаді зазначеного органу вже траплялися. Сьогодні не відомо, чому ж та з якою метою Володимир Висоцький відмовився оскаржувати в суді всі дії своїх конкурентів.

Щоб уникнути подальших конфліктів та непорозумінь, на думку багатьох адвокатів, слід провести позачерговий з’їзд та вирішити на ньому усі проблемні питання. Такий захід може відбутися 2 лютого 2013 року. Про що стало відомо 28 листопада 2012 року під час проведення розширеного засідання Ради адвокатів України. Участь у ньому взяли представники, обрані установчими конференціями адвокатів регіонів, серед яких більшість, відповідно до статті 55 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є членами Ради адвокатів України, а також представниками від регіонів у ВКДКА, головами регіональних Рад адвокатів та КДКА. Таким чином, основні учасники засідання Ради не відносяться до числа обраних обома установчими з’їздами адвокатів України, які відбулися 17 листопада 2012 року. Підставою для прийняття рішення про зібрання позачергового з’їзду стало звернення з такою вимогою регіональних Рад та їх активу з усіх куточків України.

 

Непослідовність проведення аграрної реформи.

Реорганізоване із Державного комітету земельних ресурсів у Державне агентство земельних ресурсів перетерпіло декілька перетворень, у тому числі з обмеженням компетенції та фінансування. Сьогодні воно опікується питаннями видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв), виготовлення базових та індексних кадастрових карт та створення єдиної системи ведення державного земельного кадастру.

В Україні здійснено суцільну зйомку всієї території України – площі понад 600 тис км. кв.; вперше в Україні використано сучасні цифрові аерофотознімальні камери та передові технології при проведенні аерофотозйомки, створенні ортофотопланів та індексних кадастрових карт; створюється сховище результатів робіт у цифровій формі; запроваджуються спеціальні соцдослідження щодо земельних відносин. Навіть забезпечено функціонування Інтернет-сайта www.zemreforma.info, здійснюється його інформаційна підтримка.

Проте реальна оцінка стану земельної реформи полягає в інший площині. Опитування, проведене Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України в рамках проекту Світового банку, виявило, що у понад трьох четвертих сільських населених пунктів існує декілька, більше двох, с/г підприємств та/чи фермерських господарств; у решті існують два господарюючих суб’єкти. У 9% випадків існує одне с/г підприємство або фермерське. На заході країни чимало випадків існування одного с/г або фермерського господарства. Отже, відбувається поменшання (ізмельчание) суб’єктів господарювання у аграрному секторі. Непоодинокими є випадки дострокового припинення угод оренди землі, ініціаторами якого є власники паїв. Негативною є динаміка прибутковості підприємства, адже кількість підприємств з низькою прибутковістю значно переважає прибуткові господарства. Проте єдиний ресурс, що може свідчити про можливість поступового розвитку господарств, – це робоча сила (управлінський та виробничий персонал). Меншою мірою як ресурс для розвитку оцінюється земля. Але керівники с/г підприємств вважають її ресурсом потужнішим, а фермери – не вважають її потужним ресурсом. Існує чітко виражена тенденція до посилення підтримки існування мораторію на продаж землі. Потенційні переваги від можливого скасування мораторію полягають у тому, що виникають кращі можливості для розвитку бізнесу шляхом залучення кредитів; придбання землі або шляхом її купівлі, або залучення нових партнерів до числа засновників. При цьому фермери частіше передбачають негативні наслідки скасування мораторію, аніж позитивні.

Найбільш важливі законодавчі акти значення яких не обмежується

Рік, що минає, виявився багатим на прийняття нових законодавчих актів. Достатньо вказати на Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс цивільного захисту України, Митний кодекс України, закони України “Про всеукраїнський референдум”, “Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції”, “Про адміністративні послуги”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, “Про депозитарну систему України”, “Про зайнятість населення“, “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, “Про ціни і ціноутворення”, “Про громадські об’єднання”, “Про охоронну діяльність”, “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” тощо. Експертам було нелегко визначитись, але вони зробили це.

На перше місце нашими експертами одностайно був поставлений Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК), затверджений Верховною Радою України 13.04.2012 № 4651-VI. Ознайомлення з новим КПК свідчить про те, що цей документ містить цілий ряд норм, раніше не відомих нашому кримінально-процесуальному законодавству. У ньому закріплюються інститути та приписи, які наближають Україну до європейських стандартів здійснення кримінального процесу. Достатньо вказати на введення інститутів кримінального правопорушення та кримінального проступку, запровадження Єдиного реєстру досудових розслідувань, оновлення системи запобіжних заходів (домашній арешт), введення такої процесуальної фігури, як слідчий суддя, ліквідацію інституту додаткового розслідування тощо.

Разом з тим, наявність у Кодексі значної кількості нових, незвичних для нашої системи кримінального судочинства положень, ставить перед правоохоронними органами і судами складні завдання щодо реалізації їх на практиці. Перші місяці застосування нового КПК підтвердили цю думку. На органи кримінального судочинства чекає складна і тривала робота розроблення і запровадження нових методик здійснення положень Кодексу. Ймовірно, з накопиченням досвіду застосування цього нормативно-правового акта виникне потреба у внесенні до нього ряду змін та доповнень.

 Другу позицію посів Кодекс цивільного захисту України, затверджений 02.10.2012 № 5403-VI. Цей великий за обсягом нормативно-правий акт є результатом значної кодифікаційної роботи. Він забезпечує функціонування цілісної системи цивільного захисту в Україні з урахуванням кращого світового досвіду. До його прийняття ця сфера регулювалась 10 законами України, при цьому ряд з них втратили актуальність.

Як вважають фахівці, зазначений законодавчий акт визначає засади державної політики у сфері цивільного захисту, чітко розмежовує повноваження і функції центральних і місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання, зменшує наглядові та контрольні функції у сфері техногенної та пожежної безпеки. Зокрема, відмінено процедуру отримання дозволів органів пожежної безпеки на початок робіт. Зупинення роботи суб’єктів господарювання може здійснюватися тільки у судовому порядку, і тільки якщо встановлені порушення, що створюють загрозу життю або здоров’ю людей. Зараз МНС України у взаємодії з іншими органами виконавчої влади організувало підготовку більше 100 нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень кодексу.

Експерти підкреслили гуманітарну спрямованість Кодексу, який сприяє захисту прав і законних інтересів громадян у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного роду.

Далі йде Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI. Прийняття цього Закону обумовлене застарілістю раніше чинного законодавства про адвокатуру, більшість положень якого не відповідає сучасному стану суспільних відносин, а також необхідністю реформування адвокатури відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів.

Закон містить цілий ряд нових положень. Це, зокрема, регулювання функції самоврядування та саморегулювання адвокатури. Передбачено створення органів адвокатського самоврядування та визначено повноваження рад адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя (регіонів), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України. Вищими органами адвокатського самоврядування у державі є з’їзд адвокатів України, а у регіонах – відповідні конференції адвокатів. Закріплюється створення Національної асоціації адвокатів України, що має стати гарантією незалежної діяльності адвокатури в Україні. На жаль, остання новація розколола адвокатську спільноту, але, сподіваємось, ненадовго. Передбачено також створення та функціонування Єдиного реєстру адвокатів України.

Законом розширено види адвокатської діяльності, встановлено обов’язковість адвокатського запиту, врегульовані питання дисциплінарної відповідальності адвокатів.

У цілому експерти оцінили Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як прогресивний і корисний для покращення правової ситуації Україні.

До чільної п’ятірки ввійшов також Закон України “Про громадські об’єднання” від 22.03.2012 №4572-VI. Цей законодавчий акт не менш важливий для розбудови в Україні громадянського суспільства, ніж попередній. Закон України “Про об’єднання громадян” містив численні норми, що суперечили Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, і мав бути замінений.

У Законі уточнено визначення та статус громадської організації, зняті обмеження щодо території діяльності таких організацій. Закріплено нову концепцію легалізації громадських організацій, яка включає здійснення Міністерством юстиції України акредитації осередків іноземних неурядових (громадських) організацій, зареєстрованих згідно з законодавством інших держав; підтвердження статусу “всеукраїнських” для громадських організацій; ведення єдиного реєстру громадських (неурядових) організацій. Уточнено вичерпний перелік підстав для ліквідації (розпуску) громадських організацій.

На п’яте місце було поставлено Закон України “Про охоронну діяльність” від

Комментарии