Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Нові перспективи вітчизняної криміналістики

16

Нові перспективи вітчизняної криміналістики

У Національному університеті державної податкової служби України відбулася перша міжнародна науково-практична конференція «Криміналістична наука: витоки, сучасність та перспективи», присвячена пам’яті видатних вчених-криміналістів — 90-річчю професора В.К. Лисиченка та 92-річчю І.Я. Фрідмана. У дискусії взяли участь знані науковці, працівники науково-педагогічного складу, аспіранти, здобувачі та особи, які займаються практичною діяльністю у сфері юриспруденції.

На переконання присутніх на конференції науковців, криміналістична наука, за своєю природою, тісно пов’язана з юридичними науками кримінального циклу (кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, кримінальною соціологією, юридичною психологією тощо). Відповідно на підставі ознак складів злочинів, які містяться в кримінальному праві, розробляються окремі криміналістичні методики. І для вирішення питання щодо того, як розслідувати злочин, необхідно знати, що він собою являє та які ознаки йому притаманні. Також не варто забувати про положення кримінального права стосовно видів злочину, його мотиви, способи, які враховується криміналістикою при розробці криміналістичних характеристик злочинів, формуванні типових версій, запропонуванні найбільш оптимальних рекомендацій у розкритті й розслідувані певних видів злочинів. Кримінальний закон, відповідно,  встановлює відповідальність за вчинення різних діянь, викриття яких можливе лише за допомогою прийомів, засобів й методів криміналістики.

Важливу роль у правовій системі відіграють, на думку експертів,  криміналістичні рекомендації, оскільки вони сприяють оптимізації розслідування та судового розгляду, а в певних випадках можуть навіть здійснювати відповідний вплив на закон або його зміну. Також такі рекомендації створюють умови для виникнення нових слідчих дій (наприклад, перевірки показань на місці, слідчого експерименту, зняття інформації з каналів зв’язку тощо) та визначення їх оптимальної процесуальної процедури, набуваючи, в такому разі, нового правового статусу — як норми закону. Завдяки цьому своє відображення в кримінально-процесуальному законодавстві знайшли нові науково-технічні засоби й методи виявлення, фіксації та дослідження доказів (використання відеозйомки, звукозапису тощо).

Як вважає професор КНУ імені Тараса Шевченка Ніна Клименко, використання знань і методів інших наук визначається цілями та потребами застосування їх у практичній діяльності правоохоронних органів з розкриття, розслідуванню злочинів та запобігання їх. «Детальне регламентування в законі умов і особливостей застосування всіх наукових знань не є необхідним, оскільки вони весь час удосконалюються і оновлюються внаслідок постійного розвитку науки і техніки. Можливість використання інших наук у розслідуванні злочинів залежить не стільки від їх правомірності, скільки від наукової достовірності, що визначається ступенем істинності результатів, одержаних під час застосування того чи іншого прийому, методу або технічного засобу», — переконана професор. Підкреслила Н. Клименко й необхідність подальшого вдосконалення методик, що стосуються поліграфу, використання мікрослідів та розроблення методів збереження речових доказів без їх руйнування чи пошкодження під час дослідження.

У свою чергу, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики НУ ДПСУ Володимир Бахін наголосив на тому, що науково-методичний рівень осмислення ролі криміналістичної науки на сучасному етапі боротьби зі злочинністю набуває формування цієї галузі як науки «криміналістичного забезпечення», тобто системи заходів та методів, що сприяють діяльності правоохоронних органів у виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів. Крім того, вчений відзначив потребу розробки прикладних методик розкриття злочинів, що ґрунтуватимуться на досконалій емпіричній базі та забезпечуватимуть ефективність їх застосування на практиці.

Обговорюючи проблеми розвитку сучасної криміналістики, доктор юридичних наук, професор кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ Андрій Іщенко зупинився на аналізі загальнотеоретичних питань, завдяки якому відбувається процес подальшої систематизації криміналістичних знань, особливо тих, що стосуються криміналістичних підсистем, пов’язаних із їх однорідністю та структурованістю.

Свою позицію висловив і доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального процесу НАВСУ Никифор Карпов.  У своєму виступі він констатував таку характерну рису розвитку вітчизняної криміналістики, як її активну інтеграцію в європейський та світовий простір, що знаходить свій прояв у міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах. Так, наприклад, участь українських криміналістів у міжнародних експертних асоціаціях дає можливість використовувати зарубіжний досвід, вирішувати перспективну проблему паспортизації і стандартизації криміналістичних методик та експертних досліджень.

Відзначалося під час конференції те, що особливістю сучасної криміналістики є її інформаційна інтеграція та збагачення на основі взаємодії з іншими сферами наукових знань (медицина, біологія, хімія, екологія тощо) задля вирішення завдань кримінального судочинства, в чому переконаний генерал-лейтенант міліції, керівник ДНДЕКЦ МВС України Іван Красюк. Він також зауважив, що в системі галузевих експертних установ розширено коло об’єктів носіїв ДНК, яке значно підвищує можливості розкриття злочинів.

Загалом же більшість учених у своїх виступах зійшлися на думці, що сучасна криміналістика набуває характеру універсальної науки, яка сприяє отриманню нових знань у найрізноманітніших сферах діяльності, що перебувають за рамками боротьби зі злочинністю (дослідження авторства літературних, музичних й інших мистецьких творів, використання біометричних характеристик для паспортизації населення, контроль за міграційними процесами, встановлення батьківства тощо).

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що сьогодні можна з упевненістю говорити про тісний взаємозв’язок криміналістичної науки із такими правовими науками, як цивільне і цивільно-процесуальне, адміністративне й адміністративно-процесуальне, кримiнально-виконавче право тощо. Варто розуміти також і те, що нинішня криміналістика давно вийшла за межі циклу кримінальних наук, а її рекомендації стали важливими не лише для процесу розслідування злочинів. Це ж саме стосується й можливості використання спеціальних знань у цивільному або адміністративному процесі, проведення різних судових дій та повної фіксації судового процесу технічними засобами.

 

Підготував, Максим ІЛЛЮК

Теги:

Кримінальне право, кримінальний процес, кримінологія, кримінальна соціологія, юридична психологія, криміналістика, слідчий експеримент, Ківський Національний Університет імені Тараса Шевченка, судова медицина, Національна академія внутрішніх справ

Джерело:

ЮВУ № 52 (861)

Комментарии