Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Фінансова поліція. Детектив з багатьма невідомими

19

Ні урядовці, ні експерти не знають, чим завершилася і чи завершилася взагалі таємнича історія про створення фінансової поліції в Україні. Після того, як відповідний законопроект розкритикував прем’єр-міністр Микола Азаров, він раптово зник.

Наміри створити службу фінансових розслідувань, або ж фінансову поліцію, обговорювали впродовж усього березня.

Найбільші побоювання у суспільстві викликало те, що фінполіція мала б напряму підпорядковуватися Президентові, та мала б право без попередження перевіряти не лише установи, а й простих громадян і вилучати у них “предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, і знищувати ці предмети”.

Ідея створити новий орган з такими повноваженнями поза урядом не сподобалася прем’єр-міністру Миколі Азарову. Він сказав, що це “не на часі”. Після цієї заяви Азарова про фінансову поліцію більше не говорять. Що відбувається з цим законопроектом, невідомо. Перший віце-прем’єр Сергій Арбузов навіть не зміг пригадати, хто був його автором, хоча й не заперечив, що він існує.

 

То є, чи немає?

 

Анатолій Яковинець із Міністерства доходів та зборів, під “дахом” якого об’єднали головних наповнювачів бюджету – податкову та митницю – каже, що зараз треба обговорювати законопроект, де були б чітко прописані повноваження тих, хто стане фінансовими поліцейськими.

Наразі ж, за його словами, існує лише доручення Президента розробити такий законопроект, а отже його немає.

Один із керівників Державної фінансової інспекції (колишнє КРУ) Сергій Чорноцький, відомство якого, напевне, ліквідували чи підпорядкували б фінансовій поліції у разі її створення, каже, що помітив принаймні два недоліки у тому варіанті законопроекту, що бачив. По-перше, підпорядкування фінансової поліції Президенту означало б, що уряд втрачає контроль над тим, за що він відповідає, – а саме за наповнення бюджету.

Інша вада законопроекту, на думку Чорноцького, те, що фінансова поліція поєднувала б у собі і контролювальні, і правоохоронні функції. Таким чином, вона була б недоторканою і непідзвітною для всіх, окрім Президента.

 

Забагато Президентові

 

Колишній міністр економіки Віктор Суслов каже, що за його інформацією, саме та роль, яка відводилася Президентові у законопроекті про фінансову поліцію, і зумовила швидке “поховання” ініціативи.

“Що означає положення законопроекту, що Президент буде скеровувати та контролювати діяльність репресивної машини? Що це принесе йому як політику напередодні виборів? Наскільки я знаю, люди, близькі до Президента, змогли йому довести, що особисте командування розстрільною командою не принесе додаткових голосів. Гадаю, саме через це такої ідеї більше і не виникне”, – каже Віктор Суслов.

Екс-міністр економіки, а нині депутат від опозиції Сергій Терьохін зауважує, що для того, аби у прямому підпорядкуванні до Президента з’явився якийсь силовий орган, треба вносити зміни до Конституції.

“Якщо це – орган виконавчої влади, то він має існувати в структурі Кабміну. Якщо це – допоміжний орган Президента, то треба змінювати Конституцію, бо допоміжний орган не може бути правоохоронним. Якщо ж це правоохоронний орган, тоді теж треба змінювати Конституцію, і робити Президента головнокомандувачем ще й цього органу”, – каже Сергій Терьохін.

 

Дуже треба гроші

 

Експерти кажуть, що ідея створити фінансову поліцію їх не здивувала, особливо після того, як з’явилося Міністерство доходів та зборів. Жартують, що тепер варто ще й Міністерство фінансів перетворити на міністерство запозичень та видатків, і структура уряду відповідатиме тій економічній політиці, яку він втілює.

Колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко вважає, що найочевидніша причина виникнення подібних ініціатив – це бажання зібрати якомога більше коштів із економіки, яка продукує дедалі менше грошей.

“Всі ці ініціативи “зациклені” на тому, що доходів бюджету не вистачає, і їх треба якось “вибивати”. Ніхто не думає про те, що доходи могли б і самі збільшитися, якби підприємці працювали у більш сприятливому для них кліматі”, – каже Яременко.

Колишній міністр фінансів Ігор Уманський вважає, що створення єдиного органу із розслідування економічних злочинів мало б сенс лише тоді, якби це допомогло усунути дублювання контрольних функцій нинішніх правоохоронних та контролювальних органів. Наприклад, щоб СБУ не перевіряла те, що вже перевірила податкова, а міліція не повторювала перевірок митників.

“Ми і досі не почули відповіді, а навіщо така структура створюється? Якщо метою є наповнення державного бюджету, то через концентрацію повноважень в одному органі проблему із доходами не вирішити, і це матиме незворотні негативні наслідки для бізнес-активного прошарку населення країни і бізнесу як такого. Хоча, за інших умов, якби така структура була покликана припинити дублювання контрольних функцій, щоб була зменшена кількість таких структур як зараз, що мають право проводити слідчі дії, приходити з перевірками, то це було б позитивом”, – каже Ігор Уманський.

 

“Треба не поліція, а політична воля”

 

Уманський вважає, що наповнювати бюджет і боротися із економічними злочинами можна і без фінансової поліції.

“Повноважень для боротьби із економічними злочинами достатньо, аж зашкалює. У нас забагато структур мають забагато повноважень. Для мене вже і міністерство доходів виглядає як антиприродня структура, а тим більше, якби у неї з’явилася ще й якась фінансова поліція. Самі виробляємо політику, самі її втілюємо, і потім ще й самі себе перевіряємо – це ж щастя для кожного державного апарату”, – каже Ігор Уманський.

На думку голови Ради підприємців при Кабміні Леоніда Козаченка, проблеми зі сплатою податків в Україні є, але одна з причин цього – величезна корумпованість державних органів, “для боротьби із якою потрібна не поліція, а політична воля”.

Із Козаченком погоджується і екс-міністр Віктор Суслов: “Всім зрозуміло, що є цілі сектори, де нікого не можна чіпати, де є потужний політичний “дах”. Саме у цьому головна причина неефективності боротьби із економічними злочинами, а не в тому, що ця боротьба неправильно організована”.

Анатолій Яковинець із Міністерстві доходів та зборів у відповідь на такі закили каже, що розслідувати випадки корупції вони не можуть, бо офіційно на це ніхто не скаржиться. “Всі говорять, що змушені давати хабарі, і ніхто не заявляє про це в органи. А як ми можемо щось розслідувати без заяви?” – каже він.

Показовим в історї із законопроектом про фінансову поліцію є те, що ніхто так і не наважився взяти відповідальність за його появу.

Так само ніхто не звернув увагу на те, що всі повноваження, якими хотіли наділити фінансову поліцію, вже мають ті чи інші правоохоронні та цивільні державні органи в Україні, каже директор Інституту власності і свободи Дмитро Ляпін. “Ми критикуємо дуже серйозну концентрацію функцій цієї ілюзорної установи, яку намагалися створити. Але ми залишаємо за кадром реальне існування всіх цих повноважень у силових відомствах. Ці повноваження з точки зору розвитку економіки і суб’єктів підприємницької діяльності, які єдині, хто створює додану вартість і фінансує існування цих силових відомств, вже є дуже високими”, – каже Дмитро Ляпін. Тому, на його думку, говорити треба перш за все про скорочення наглядових функцій, а не про те, чи об’єднати їх під новим “дахом”.

Джерело:

Бі-Бі-Сі

Комментарии