Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Депутатське звернення

0 21

В діях заступника генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції Михайла Гаврилюка вбачаються ознаки зловживань посадовим становищем та порушення присяги, Конституції і законів України. Про це йдеться в депутатському зверненні народного депутата Григорія Омельченка, який він особисто передав до редакції «ЮВУ». З приводу цього звернення  різні ЗМІ подали чимало коментарів, у яких наводилися лише окремі витяги з нього.  Ми ж пропонуємо нашим читачам ознайомитися з повним текстом документу.

ОСОБИСТО
Президенту України Януковичу В.Ф.

Про вжиття заходів щодо належного правового реагування на дії заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції Михайла Гаврилюка, в яких вбачаються ознаки порушення присяги працівника прокуратури та члена Вищої ради юстиції, зловживання службовим становищем,  незаконного втручання у здійснення правосуддя, неправомірного впливу на суддів Верховного Суду України, а також недопущення неправомірного втручання Генеральної прокуратури України та Вищої ради юстиції в діяльність найвищого судового органу держави

 Шановний пане Президенте!

Це не перше моє депутатське звернення до Вас з приводу незаконного втручання у здійснення правосуддя та неправомірного впливу на суддів Верховного Суду України. На превеликий жаль, мої попередні звернення не отримали належного реагування з Вашого боку як гаранта додержання Конституції України.

Змушений констатувати, що продовжується реалізація плану на знищення Верховного Суду України як найвищого судового органу і перетворення його у керований вищим політичним керівництвом держави інструмент для задоволення політичних та особистих інтересів.

Про це свідчить, зокрема, такий факт.

7 листопада 2011 року заступник Генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції М. Гаврилюк провів брифінг, на якому зробив публічну заяву про те, що до Вищої ради юстиції надійшли звернення від народних депутатів України, в яких містяться дані про порушення присяги суддями Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. М. Гаврилюк зазначив, що судді Верховного Суду України “змінили вироки 15 особам, що вчинили вкрай небезпечні для суспільства насильницькі злочини з корисливих мотивів (вбивства, зґвалтування).

Абсолютно необґрунтовано та незаконно судді змінили злочинцям покарання з довічного позбавлення волі на строк 15 років” (повідомлення прес-служби Генеральної прокуратури України від 7 листопада 2011 року “Заступник Генерального прокурора України Михайло Гаврилюк провів брифінг”).

Крім того, на цьому брифінгу М. Гаврилюк вказав на можливість звільнення суддів Верховного Суду України, причетних до прийняття зазначених судових рішень, з посади за порушення присяги судді і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Про те, що планується черговий захід з дискредитації Верховного Суду України та залякування конкретних його суддів з метою впливу на результати виборів Голови Верховного Суду України мені було відомо раніше. Не з’ясованим залишалося лише те, хто конкретно буде виконавцем цього і у який спосіб це буде реалізовуватися. З проведенням зазначеного брифінгу заступником Генерального прокурора України, членом Вищої ради юстиції М. Гаврилюком усе стало зрозумілим

Звертаю Вашу увагу на те, що правова оцінка М. Гаврилюком як заступником Генерального прокурора України, членом Вищої ради юстиції обґрунтованості та законності судових рішень Верховного Суду України, його висловлювання щодо порушення суддями Верховного Суду України закону, зроблені ще до завершення в установленому законом порядку перевірки Вищою радою юстиції зазначених звернень народних депутатів України (тобто за відсутності будь-яких правових підстав), що є порушенням визначених Конституцією, законами України та міжнародно-правовими актами гарантій незалежності суддівської діяльності, проявом незаконного втручання у здійснення правосуддя суддями Верховного Суду України, неправомірного впливу на них у зв’язку з виконанням професійних обов’язків.

Найважливішою передумовою верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави є функціонування у ній незалежного та неупередженого суду. Це визнається усіма державами, які мають довготривалі демократичні традиції, державами, що задекларували свій рух до демократії, прогресивною частиною міжнародної спільноти. 

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Частинами першою та другою статті 126 Основного Закону України передбачено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Основними елементами незалежності суддів відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, особливий порядок їх притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також визначення відповідальності за прояви неповаги до суду або суддів. Згідно з частиною другою статті 83 цього Закону навіть скасування або зміна судового рішення не може тягнути за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення було допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Згідно з Рекомендацією СМ/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам–членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленою 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Як визначив Комітет Міністрів Ради Європи у пункті 69 зазначеної  Рекомендації, дисциплінарне провадження щодо судді може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов’язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого судового розгляду і права на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними. 

Конституція України (частина перша статті 34) гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань. Разом із тим, реалізацію цього права може бути обмежено в інтересах підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Коментуючи рішення судів, виконавча та законодавча влада відповідно до пункту 18  Рекомендації СМ/Rec (2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також слід уникати дій, які можуть по ставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію.   

Відповідно до пунктів 1 і 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Рекомендація № (94)12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, містить положення про те, що виконавча і законодавча гілки влади повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від кроків, які б могли поставити її під загрозу.

На необхідності зміцнювати судову владу і дбати про її авторитет неодноразово наголошувалося в публічних виступах усіх сучасних політичних діячів України.

Зроблені за таких обставин оцінки та висловлювання М. Гаврилюка не тільки завдають шкоди авторитету Верховного Суду України, але й дискредитують Генеральну прокуратуру України та Вищу раду юстиції, порушують правові засади їх діяльності, завдають шкоди міжнародному іміджу України.

Окрім того, такі дії М.Гаврилюка не відповідають вимогам Конституції, законів України, міжнародно-правових актів, не узгоджуються із зазначеними вище деклараціями.

Слід зазначити, що перегляд кримінальних справ, про які йшлося на брифінгу заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції М. Гаврилюка, здійснювався Верховним Судом України за участю заступника Генерального прокурора України В. Кудрявцева, який вважав позицію заявників про необхідність заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на п’ятнадцять років позбавлення волі юридично обґрунтованою. Більше того, у ряді випадків підставою для перегляду вироків у такій категорії справ було подання Генеральної прокуратури України.

Отже, уповноважений представник Генеральної прокуратури України (заступник Генерального прокурора України В.Кудрявцев) як учасник кримінального процесу займав відповідну правову позицію, яка знайшла своє відображення у клопотаннях та поданнях Генеральної прокуратури України, судових рішеннях Верховного Суду України. Разом із тим, інший представник Генеральної прокуратури України (заступник Генерального прокурора України М. Гаврилюк) у не процесуальний спосіб, поза рамками судового розгляду відповідних кримінальних справ висловив абсолютно протилежну правову позицію Генеральної прокуратури України.  

При цьому слід наголосити, що жодне рішення Верховного Суду України, про які заявив на брифінгу 7 листопада 2011 року заступник Генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції М. Гаврилюк, не скасовано, і всі вони на даний час виконуються відповідними державними органами, а засуджені у цих справах особи відбувають призначене їм покарання.

Таким чином, заступник Генерального прокурора України, член Вищої ради юстиції М. Гаврилюк, допустивши публічні заяви зазначеного вище змісту до проведення в установленому законодавством порядку перевірки відповідних депутатських звернень, порушив гарантовані на конституційному та міжнародно-правовому рівні засади та принципи самостійності суду і незалежності суддів, а також законодавчо визначені обов’язки, етику та основи діяльності працівників прокуратури.

Одним із основоположних принципів діяльності прокуратури України згідно з пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України “Про прокуратуру” є здійснення повноважень на підставі додержання Конституції та чинних на території України законів. Частиною третьою статті 46 цього Закону передбачено обов’язок прокурорів і слідчих неухильно дотримуватися Конституції, законів і міжнародних зобов’язань України, сумлінно виконувати свої службові обов’язки, сприяти утвердженню верховенства права, законності і правопорядку. Як визначено статтею 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, працівники прокуратури повинні особисто суворо додержуватися вимог закону. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави і суспільства.  

Діяльність Вищої ради юстиції  здійснюється на засадах додержання Конституції та законів України (стаття 19 Конституції України, стаття 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції»). Відповідно до статі 17 зазначеного Закону член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».

Вищевикладене дає підстави зробити висновок, що в діях заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції М.Гаврилюка вбачаються ознаки зловживань посадовим становищем та порушення присяги, Конституції і законів України.        

14 листопада збори суддів Верховного Суду України, вказавши на наведені вище фактичні і юридичні обставини, звернулися зі зверненням до Генерального прокурора України та Вищої ради юстиції з приводу таких дій заступника Генерального прокурора України М.Гаврилюка з проханням з проханням вжити відповідних заходів правового реагування щодо нього та забезпечення об’єктивного і неупередженого розгляду зазначених звернень народних депутатів України відповідно до чинного законодавства.

Мною відповідно до частини 5  статті 19 Закону України «Про статус народного депутата України» отримано інформацію, згідно з якою зазначені дії заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції М.Гаврилюка з використанням звернень народних депутатів України щодо перевірки законності дій суддів Верховного Суду України, які розглядали вказані кримінальні справи, є спланованою політичною спецоперацією, спрямованою на звільнення більшості (близько 20) суддів Верховного Суду України під виглядом надуманого порушення ними присяги. Оскільки правових підстав для такого звільнення не існує, то за допомогою відповідної піар-акції планується зробити потрібний суспільний фон для такого звільнення – створити негативний імідж суддів Верховного Суду, які брали участь у розгляді зазначених справ, і представити їх перед суспільством у неприглядному вигляді як таких, що порушили присягу судді. Частково це завдання було виконано шляхом проведення зазначено вище брифінгу М.Гаврилюком.

Наступним етапом цієї операції має стати призначення замість них «слухняних» суддів, які будуть виконувати замовлення нинішньої влади, у тому числі оберуть на Пленумі Верховного Суду України такого «слухняного» і підконтрольного владі Голову найвищого судового органу країни. Після цього на інші адміністративні посади у Верховному Суді України будуть обрані лояльні та контрольовані нинішньою політичною владою судді.

Таким чином Верховний Суд України, який за Конституцією України є найвищим судовим органом держави, перестане існувати як незалежний суд і перетвориться у керований політичним керівництвом держави інструмент для задоволення політичних та особистих інтересів.

Підтвердженням цієї спецоперації є також факти, викладені у моєму депутатському зверненні на Ваше ім’я від 6 жовтня 2011 року та у депутатських запитах на адресу Генерального прокурора України В.Пшонки і Голови Вищої ради юстиції В.Колесниченка від 7 жовтня 2011 року щодо дачі правової оцінки діям судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П. та порушення кримінальної справи за встановлення завідомо неправосудного рішення щодо заборони організації та проведення засідань Пленуму Верховного Суду України.   

Це підтверджується і відповіддю (формальною відпискою) на цей запит того ж самого М.Гаврилюка, з якого видно, що Генеральна прокуратура України ухилилась від дачі правової оцінки судді Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцова О.П.  (лист № 05/1/1-7610-11 від 24 жовтня 2011 року), та відсутністю належного реагування з боку Вищої ради юстиції і Вас як Президента України.

Окрім того, я так і не отримав від Вас відповіді на поставлені запитання у своєму депутатському зверненні на Ваше ім’я (вих. №182/06-10-11 від                 6 жовтня 2011 року), зокрема, хто є замовником політичної спецоперації щодо заборони організації і проведення засідань Пленуму Верховного Суду України, щоб не допустити переобрання Головою Верховного Суду України В.Онопенка; чому Генеральна прокуратура не відреагувала належним чином на явно неправосудну і незаконну ухвали судді О.Огурцова та не дала його діям, які мають ознаки злочину, правової оцінки; чому Ви як Президент України до цього часу не вжили передбачених законом заходів для звільнення судді О.Огурцова із займаної посади за порушення присяги судді?

Вищевикладене дає підстави зробити висновок, що у вказаних діях М.Гаврилюка вбачаються порушення Конституції та законів України, а саме ознаки зловживання службовим становищем, незаконного втручання у здійснення правосуддя, неправомірного впливу на суддів Верховного Суду України, порушення присяги працівника прокуратури та члена Вищої ради юстиції.

Довідково: мої депутатські запити аналогічного змісту проголошені на сесії Верховної Ради України і направлені Генеральному прокурору України та Голові Вищої ради юстиції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 17, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» прошу Вас:

1. Вжити передбачених законом заходів реагування на дії заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції Гаврилюка Михайла Івановича.

2. Дати доручення Генеральному прокурору України В.Пшонці:

– провести службове розслідування щодо зазначених дій заступника Генерального прокурора України, члена Вищої ради юстиції Гаврилюка М.І.;

– за результатами службового розслідування розглянути питання про відповідність Гаврилюка М.І. займаній посаді та дати належну правову оцінку його діям згідно з ст.ст. 94, 97 КПК України;

– ініціювати проведення Всеукраїнської конференції прокурорських працівників, на якій розглянути питання про припинення повноважень Гаврилюка М.І. як члена Вищої ради юстиції.

Хід розгляду депутатського звернення прошу взяти на особистий контроль і про результати розгляду повідомити мене.

Сподіваюсь, що на це депутатське звернення Ви відреагуєте належним чином.

З повагою,
Народний депутат України
Григорій Омельченко

 

Теги:

депутатське звернення, Генеральний заступник прокурора України, зловживання посадовим становищем, порушення присяги, порушення законів України, порушення Конституції, народний депутат, кавалер ордену ООН “Єднання”, здійснення правосуддя, неправомірний вплив на суддів, панорама тижня

Джерело:

ЮВУ № 49 (858)

Залиште коментар