У ВІВТОРОК, 31 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив, що в роботі Верховної Ради беруть участь Президент України Віктор Ющенко, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, члени Кабінету Міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Рахункової палати, голова Центральної виборчої комісії, голова Вищої ради юстиції, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних рад, київський міський голова, голова Севастопольської міської ради, голови обласних адміністрацій та Севастопольської міської державної адміністрації, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи.

Головуючий надав слово Президентові України Віктору Ющенку для виголошення послання до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

В.Ющенко на початку виступу закликав всіх, і, насамперед, український народ, спокійно оцінити ситуацію, що склалася в Україні.

Глава держави відзначив, що за останні 5 років Україна безумовно змінилася. “Рушили з місця фундаментальні процеси. Наші головні магістралі перед нами, ми утверджуємося як єдина українська нація з виразним характером, культурою, мовою, традицією, історією, що народжені нашою землею, і водночас як єдина політична нація, що твориться без поділу на погляди, віру, слово чи походження”, – наголосив В.Ющенко.

У своєму виступі Президент України дав розгорнуту оцінку всім зовнішнім і внутрішнім процесам, які відбуваються в державі і за її межами. Він акцентував на тому, що основна причина економічної кризи в Україні не ззовні, а в неспроможності держави і влади упродовж років провести базові, необхідні структурні, і перш за все економічні і соціальні реформи.

В.Ющенко сказав, що він прийшов до Верховної Ради, щоб запропонувати спосіб і шлях для виходу із кризи. “Політичний розрахунок на те, що вдасться осторонь перечекати кризу, пересидіти її, не виправдається. Ми на порозі зовсім нової економіки, іншого світового перерозподілу праці та співвідношення цін на ресурси”, – зазначив він.

Президент України звернувся до присутніх в залі Верховної Ради, попросивши вгамувати політичні пристрасті і накласти мораторій на конфлікти, з’ясування взаємин. В.Ющенко наголосив на тому, що президентська кампанія починається за чотири місяці до виборів, отже потрібно до вересня відтермінувати будь-які розрахунки на отримання дочасних політичних дивідендів. Він попросив дати час державі вийти з найгострішої фази випробувань і запропонував єдиний національний антикризовий план, який, за його словами, дозволить врятувати країну і захистити мільйони громадян.

В.Ющенко повідомив, що цей антикризовий план має дві взаємопов’язані частини і докладно поінформував про їх суть.

У своєму виступі Президент України також наголосив на необхідності, на його переконання, змінити виборчу систему. За його словами, кардинальна зміна виборчої системи повинна стати основою для якісного кадрового оновлення влади як в центрі, так і на місцях. На думку глави держави, існуюча закрита пропорційна система вичерпала себе, вона зруйнувала ефективність влади в цілому і особливо місцеве самоврядування. “Парламент зобов’язаний як єдиний законодавчий орган забезпечити здійснення реформи виборчої системи, перехід до відкритих виборчих списків на парламентських виборах та до мажоритарної системи на всіх місцевих виборах. Люди повинні отримати право голосувати не лише за ту чи іншу політичну партію, а й за конкретного кандидата в депутати. Це виправить існуючі негативні тенденції в партіях, а одночасно створить умови для справжньої політичної конкуренції, політичної відповідальності, забезпечить нову якість роботи усіх представницьких органів у державі”, – наголосив він.

В.Ющенко запропонував перейти до двопалатної побудови українського парламенту з одночасним зменшенням загальної чисельності народних обранців. “Державі потрібен парламент європейського зразка – Національні Збори України, що будуть поєднувати в собі і політичне, і територіальне представництво. Нижня палата – палата депутатів, будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, є органом політичного представництва народу”, – зазначив він.

Крім законодавчої функції, продовжив В.Ющенко, на нижню палату парламенту покладається відповідальність за формування уряду та контроль за його діяльністю. Надалі уряд не повинен формуватися без програми його діяльності. Неспроможність призначити уряд та затвердити його програму має наслідок розпуск нижньої палати парламенту та її дострокові вибори. В.Ющенко підкреслив, розпуск лише палати, а не усього парламенту, який зберігає свою дієздатність за будь-яких умов.

Верхня палата, на думку глави держави, має обиратися прямими виборами за мажоритарною системою та представляти громади і регіони. Ця палата покликана взяти на себе повноваження стосовно кадрових призначень, які не є урядовими, а також схвалення усіх рішень Президента України у сфері оборони і безпеки.

В.Ющенко виклав своє бачення місця Президента України в системі влади, про свої пропозиції стосовно реформи системи місцевого самоврядування, адміністративно-територіальної реформи, судової і правоохоронної реформ тощо.

Президент України повідомив, що він вносить до Верховної Ради проект нової Конституції України з проханням невідкладно його розглянути. Він зазначив, що потрібні доленосні зміни, які неможливі без системного оновлення української Конституції.

Насамкінець В.Ющенко закликав відновити загальну політичну культуру в Україні. Він наголосив на тому, що перед нинішнім складом уряду і парламенту стоять особливо складні завдання. “У ваших руках доля країни і швидкість подолання кризи. Нагальні антикризові заходи вживає кожна нація, яка мислить на перспективу. Я закликаю вас підтримати мою програму дій і об’єднатися на спільній економічній платформі”, – сказав він.

Після закінчення виступу Президента України головуючий оголосив коротку перерву у засіданні.

В.Литвин після перерви поінформував про результати роботи парламенту на пленарних засіданнях з 17 по 20 березня.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.

Народні депутати, приступивши до розгляду питань порядку денного засідання, обговорили поправки до проекту закону про внесення змін до Закону “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (щодо надпланових надходжень до Державного бюджету).

Заступник голови Комітету з питань бюджету Олег Ляшко доповів, що Комітет з питань бюджету розглянув 14 поправок, частину з яких врахував, а частину відхилив.

За результатами голосування законопроект був прийнятий у другому читанні і в цілому як закон (“за” – 241 голос).

До порядку денного було включено два законопроекти про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору. Про їхню суть доповіли заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський і голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін.

За підсумками голосування за основу, а потім і в цілому з вилученням норм, які стосувалися підвищення акцизного збору на натуральні вина та марочні вина, вермути, а також врахування пропозицій щодо підвищення акцизів на дизпаливо з 1 листопада 2009 року і не підвищення акцизів на спирт, який скеровується на виробництво ліків, був прийнятий урядовий законопроект (“за” – 230 голосів).

Парламентарії не підтримали включення до розгляду на сьогоднішньому пленарному засіданні ще двох законопроектів із запропонованого урядом “антикризового пакету” – про внесення змін до закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік та деяких інших законів України” (щодо невідкладних заходів із забезпечення енергетичної безпеки України), про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення і, внесений народним депутатом В.Сушкевичем, проект про внесення змін до Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам).

Народні депутати далі включили до порядку денного і розглянули законопроект про внесення змін до Закону “Про податок на додану вартість” (щодо застосування норм спеціального режиму оподаткування для сільгосптоваровиробників при реалізації власної продукції та упорядкування правил відшкодування збитків, нанесених стихією).

За результатами розгляду законопроект був відхилений.

Проект Адміністративно-процедурного кодексу України доповів міністр юстиції Микола Оніщук. Він відзначив, що традиційно слабким елементом української правової системи є неналежне врегулювання процедур, будь-яких процедур. Тому уряд пропонує прийняти Кодекс адміністративних процедур, який має врегулювали взаємини особи, будь-то фізичної чи юридичної та органу влади чи місцевого самоврядування, коли останній розглядає звернення чи скаргу такої особи.

М.Оніщук повідомив, що проектом кодексу пропонується, зокрема, встановити загальні правила стосовно порядку звернення громадян та юридичних осіб до органу державної влади, наслідків, які створюють таке звернення, порушення відповідного впровадження адміністративного у зв’язку з його розглядом, в тому числі за участю громадян, прийняття відповідного акту за наслідками розгляду, його оскарження тощо. Тобто, пропонується в повному обсязі врегулювати загальні питання комплексу процедурних відносин між громадянами та владою у зв’язку із зверненням останніх до суб’єктів владних повноважень. Доповідач назвав проект надзвичайно важливим законом, який підтримується Радою Європою, і, висловив думку, що він стане платформою для удосконалення нашого законодавства.

На радикальному оновленні адміністративного законодавства наголосила у своєму виступі перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар. Вона повідомила, що Комітет підтримує ініціативу уряду щодо врегулювання в Адміністративно-процедурному кодексі загальної адміністративної процедури, принципи та правила якої будуть визначати відносини між державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, з одного боку, та фізичними і юридичними особами, з іншого боку.

Заступник голови Комітету наголосила на тому, що кодекс необхідно приймати, відповівши, таким чином, на запитання: чи залишити домінуючу в минулому ідеологію панування держави над людиною, чи змінити її на ідеологію адміністративного права, спрямувавши на служіння державі і інтересам людини?

Проект Адміністративно-процедурного кодексу України був направлений на повторне перше читання (“за” – 226 голосів).

Заслухавши доповідь народного депутата Бориса Шиянова стосовно проекту Повітряного кодексу, парламентарії відхилили його.

За основу (“за” – 340 голосів) був прийнятий законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо галузі зрошувального землеробства). Міністр аграрної політики Юрій Мельник доповів, що цим проектом пропонуються зміни до Закону “Про концесії” щодо включення меліоративних систем до переліку об’єктів, які можуть надаватися в концесію, до Закону “Про меліорацію земель” щодо визначення джерел фінансування заходів при будівництві, реконструкції та експлуатації меліоративних систем, які надані в концесію, а також до Закону “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” (щодо бюджетної компенсації сільськогосподарським товаровиробникам вартості зрошувальної та поливної техніки.

За словами доповідача, прийняття закону дозволить створити сприятливіші умови для розвитку зрошувального землеробства, поступово відновити повноцінну роботу всього меліоративного комплексу без додаткового залучення державних коштів, поліпшити екологічний стан сільськогосподарських угідь та створити екологічно безпечні умови експлуатації меліоративних систем.

Ю.Мельник наголосив на тому, що реалізація положень законопроекту сприятиме більш ефективному використанню фінансових ресурсів для реконструкції, будівництва, експлуатації меліоративних систем та оновлення парку меліоративної техніки.

Розглянувши у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону “Про житловий фонд соціального призначення”, народні депутати відхилили його.

Наприкінці ранкового засідання парламентарії розглянули перший з трьох проектів, які стосувалися вдосконалення чинного законодавства у сфері місцевого самоврядування – про внесення змін до Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування”. Начальник Головного управління державної служби Тимофій Мотренко доповів, що цим проектом пропонується посилити відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування за порушення вимог антикорупційного законодавства, перетворити присягу посадової особи місцевого самоврядування з простої формальності на взяті цією посадовою особою юридичні зобов’язання щодо сумлінного виконання обов’язків неухильного дотримання законодавства, а також привести норми Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” у відповідність до норм Закону “Про державну службу”, оскільки посадові особи місцевого самоврядування вільно переходять на державну службу, зберігаючи ранги і категорії, а ці норми відсутні в Законі “Про місцеве самоврядування”, але мають місце в Законі “Про державну службу”.

За словами доповідача, це дозволить мати дві додаткові підстави для припинення служби в органах місцевого самоврядування. За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу (“за” – 325 голосів).

На цьому ранкове пленарне засідання закінчилося.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд проектів щодо вдосконалення діяльності органів місцевого самоврядування. Законопроект про внесення змін до Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” (щодо утворення районних у містах адміністрацій) доповів народний депутат Микола Трайдук.

Після короткого обговорення законопроект був відхилений.

Головуючий повідомив, що дві фракції – Партії регіонів і КПУ вимагають оголосити перерву. Без її оголошення слово для виступу було надано представникові фракцій народному депутатові Нестору Шуфричу.

Н.Шуфрич запропонував створити Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Ющенка Віктора Андрійовича та з’ясування причин і виявлення осіб винних у зволіканні з розслідуванням кримінальної справи і передачі матеріалів до суду.

Обговоривши відповідний проект постанови і внісши зміни до складу комісії, парламентарії ухвалили постанову про утворення цієї тимчасової слідчої комісії (“за” – 244 голоси).

Проект закону про внесення зміни до статті 14 Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” доповів начальник Головного управління державної служби Тимофій Мотренко. За його словами, зміна спрямована на усунення прогалини у законодавстві і передбачає віднесення посад керівників виконавчих органів міських рад (міст з районним поділом), “утворених у районах міст”, до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

За підсумками голосування законопроект був прийнятий за основу (“за” – 404 голоси).

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини; про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства; про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо дотримання таємниці сповіді).

В цілому були прийняті закони: “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону “Про здійснення контролю за сплатою збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове соціальне страхування”, “Про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над державними символами України”.

На повторне перше читання направлено законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо порядку видачі документів дозвільного характеру (“за” – 229 голосів).

Відхилено було законопроекти: про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку проходження служби в митних органах); про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій; про приватно-детективну діяльність.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону “Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду”. Промовці висловилися проти прийняття такого закону, оскільки він порушує право громадян на житло.

За підсумками голосування законопроект був відхилений.