Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Тонкощі орендного законодавства

16

На спільному круглому столі ВГСУ і Асоціації юристів обговорювалася практика розгляду суперечок, що виникають в орендних правовідносинах. Зокрема, юристи змогли ознайомитися з проектом Ухвали Пленуму ВГСУ щодо застосування законодавства про оренду.

Відсутність чіткого і прозорого регулювання орендних відносин призвело до того, що вони носять підвищенний ризик. Як наслідок, з погляду динаміки, кількість справ в господарських судах з орендних правовідносинах зростає. Такі тенденції, а також наявність протилежних думок навіть серед суддів касаційної інстанції зумовили підготовку проекту Ухвали Пленуму ВГСУ «Про практику застосування законодавства про оренду».

Серед проблем, що викликали найбільш гостре обговорення серед юристів, – орендна ставка, питання підтвердження повноважень представників органів місцевого самоврядування, а також підвідомчість.

Як відзначають юристи, превалююча більшість справ у сфері оренди, які потрапляють до судів, стосуються державної або комунальної власності. Тут і починаються проблеми: місцева рада приймає певне рішення щодо оренди, а місцевий глава, який має право представництва, йде до суду і оголошує абсолютно протилежну позицію в порівнянні з вже прийнятим радою рішенням. Після чого повертається і, керуючись рішенням суду, спонукає раду ухвалювати рішення, що суперечить їхній попередній позиції. Юристи скаржаться, що в судах ніхто не перевіряє повноважень таких представників.

Особливо гостро стоїть питання розмежування адміністративної і господарської юрисдикцій. Судді господарських судів вважають, що спори, що виникають з договорів оренди повинні розглядатися госпсудами. Така позиція отримала аргументацію в п. 1.2. Проекту: «Оскільки орендні відносини базуються на договорі, спори, пов’язані з укладанням, виконанням, припиненням орендних правовідносин підвідомчі господарським судам незалежно від суб’єктного складу учасників, за винятком суперечок, де стороною є громадянин (громадяни), які не мають статусу підприємця, оскільки такі спори розглядаються в порядку цивільного судочинства».

Звичайно, з такою позицією незгодні колеги з адміністративних судів, які, як відзначають учасники круглого столу, відразу ж кинулися б відстоювати той факт, що ті орендні спори, в яких одна із сторін є органом влади, повинні бути підвідомчі саме їм. Проте як контраргумент наголошується, що при певних відносинах (у нашому випадку при укладенні договору оренди) місцева рада виступає не як суб’єкт наділений владними повноваженнями, а всього лише як власник. Саме тому спори, що виникають з таких правовідносин, повинні розглядатися в господарських судах.

Ще одна неув’язка з юрисдикціями стосується фізичних осіб-підприємців. В цілому судді говорять про наступну практику: якщо особа при укладенні договору не вказала свого статусу підприємця, то у разі виникнення суперечки він підлягатиме розгляду в порядку цивільного судочинства.

Теги:

ВГСУ, Асоціація юристів України, орендне законодавство

Джерело:

Юрлига

Комментарии