Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Судовий контроль за законністю рішень місцевих органів влади щодо планування забудови території стосується захисту суспільного інтересу

3

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом об’єднання співвласників багатоквартирного будинку до Виконавчого комітету Вишневої міської ради про зобов’язання внести зміни до містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва на земельній ділянці.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що містобудівні умови та обмеження видані з порушенням вимог ч. 5 ст. 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки у містобудівних умовах та обмеженняхне вказано про знаходження земельної ділянки у межах нормативної прибережної захисної смуги струмка Желань; існують невідповідності у пункті «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання відстані між житловими будинками.

Окрім того, позивач вказував на те, що було збільшено допустиму поверховість житлового будинку вище дев’яти поверхів та висотність до 46,9 м, що не відповідає плану зонування території м. Вишневе.

Суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд не погодився з рішеннями суддів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Колегія суддів, проаналізувавшист. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109, дійшла висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. Підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Отже, необхідні для початку нового будівництва містобудівні умови та обмеження не можуть видаватися органами місцевого самоврядування у випадку наявності, зокрема, фактів невідповідності поверховості та висотності будинку умовам Генерального плану відповідного населеного пункту; можливого блокування новим будинком іншої вже збудованої будівлі; неврахування забудовником водойми, яка пов’язана із земельною ділянкою, що планується до забудови.

Окрім того, Верховний Суд звернув увагу, що спірна земельна ділянка рішенням виконкому надана товариству для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку висотою до 30 м (поверховість до дев’яти поверхів). У подальшому рішенням виконкому за заявою замовника було внесено зміни до містобудівних умов та обмежень та встановлено допустиму висоту житлової будівлі до 46,9 м та поверховість вище дев’яти поверхів.

Колегія суддів зазначила, що на існуючій земельній ділянці передбачалося будівництво другого зблокованого до нього  багатоквартирного житлового будинку висотної поверховості.

Проте суди попередніх інстанцій не перевірили відповідність вказаних вище змін, внесених рішенням виконкому до містобудівних умов та обмежень, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, Генеральному плану м. Вишневе, складовою якого є план зонування.

Отже, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у спірних містобудівних умовах та обмеженнях не враховано знаходження струмка та, відповідно, не встановлено його статус і не оцінено на цій підставі правомірність неврахування водойми у містобудівних умовах та обмеженнях; не перевірено відповідність поверховості та висотності будинку умовам Генерального плану м. Вишневе, частиною якого є план зонування; не досліджено зміст проектної документації на будівництво будинку.

Верховний Суд при винесенні рішення врахував, що рішення у цій справі впливає на захист суспільного інтересу жителів м. Вишневе щодо дотримання закону місцевими органами влади при вирішенні соціально важливих питань планування забудови території, а також збереження природного фонду.

Постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18 – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80632931.

Джерело: https://supreme.court.gov.ua

 

 

Комментарии