Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Споживча інфляція за підсумками 2022 року становила 26,6% – це суттєво менше прогнозів

0 1

У грудні 2022 року темпи споживчої інфляції залишилися на рівні попереднього місяця – 0,7% за місяць. Річна інфляція склала 26,6%. Цей показник виявився значно меншим за ті цифри, що прогнозували в першій половині року. В Міністерстві економіки України розповіли, що чинить тиск на ціни, та дали прогноз на найближчі місяці.
«Такий відносно невисокий показник споживчої інфляції свідчить про те, що упродовж повномасштабної війни, рівня якої не знала Європа за останні майже вісімдесят років, економіка України вистояла та успішно адаптувалася до функціонування в умовах війни.
Попри побоювання щодо розвитку гіперінфляційних процесів та високої ймовірності виходу темпів інфляції за межі 30%, за таких форс-мажорних умов, рівень інфляції виявився умовно співставним із низкою країн Європи. Адже за попередніми даними Євростату споживча інфляція в Латвії становила 20,7%, Литві – 20%, Естонії – 17,5%. Така цінова плата за повномасштабну війну може вважатися досягненням для економіки України», – заявила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр  економіки України Юлія Свириденко.
Як зазначили в Міністерстві економіки України, упродовж всього часу війни інфляцію практично формували два головних чинники війни:
  • перший – обсяги руйнування інфраструктури (у т.ч. енергетики) та логістики і, відповідно, швидкість відновлення та адаптації економіки;
  • другий – рівень і швидкість міграції як чинник попиту і чинник забезпечення трудовими ресурсами потреби виробництва (і, відтак, формування пропозиції товарів та послуг).
Руйнівний тиск війни постійно компенсується політикою Держави щодо перенесення тягаря воєнних наслідків з бізнесу та населення на бюджет (програми підтримки, фіксація курсу гривні, заморожування тарифів для населення), що стало можливим завдяки отриманню фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
У грудні головною складовою інфляції в цілому було зростання цін за групою продуктів харчування, які мали ті ж самі темпи (0,7%), що й загальний рівень (0,7%). При цьому, формування цін у цій групі, крім наслідків руйнації енергетичних об’єктів і, відтак, підвищення собівартості виробництва за рахунок використання більш дорогих джерел енергії, залежало і від впливу звичайного чинника сезонності.
Разом з тим, стабілізації ринку сприяє продовольчий імпорт, що підкріплює вітчизняну пропозицію товарів, не додаючи наразі поштовху в напрямку зростання цін внаслідок:
  • відносної стабільності цін на продовольство на світових ринках,
  • фіксації обмінного курсу гривні та її відносної стабільності на готівковому ринку.
З іншого боку, звуження попиту, що було характерним для всіх місяців війни, і далі стримувало зростання цін по деяких інших групах товарів та послуг, зокрема на одяг та взуття (у грудні ціни знизилися на 2,6%), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла («-» 0,2%), відпочинок і культуру («-» 0,1%).
Зберігається стримуючий вплив на загальний індекс інфляції й мораторію Уряду на зростання комунальних тарифів – цінові темпи на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у грудні залишалися несуттєвими – 0,1% (0,2% у попередньому місяці).
В Міністерстві економіки України очікують, що на початку 2023 року в разі відсутності нових потужних викликів, загальна динаміка внутрішніх цін залишатиметься у сформованому руслі помірного зростання, яке обумовлюватиметься подальшою успішною адаптацією економіки та населення до умов війни, що триває.

 

Міністерство економіки України

Залиште коментар