Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період з 25 по 28 серпня 2020 року)

0 5

25 серпня 2020 року Касаційний господарський суд у складі  ВС розглянув справу № 922/2017/17 за позовом ТОВ «Фабрика морозива «Хладопром» до ПрАТ «Львівський холодокомбінат» про заборону використання знака для товарів і послуг «Каштан» та визнання дій щодо його використання незаконними, а також за зустрічним позовом ПрАТ «Львівський холодокомбінат» до ТОВ «Фабрика морозива «Хладопром» про визнання права попереднього користувача на словесне позначення «Каштан».

КГС ВС скасував судові рішення попередніх інстанцій про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові, та передав справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

26 серпня 2020 Касаційний адміністративний суд у складі ВС, розглянувши у касаційному порядку адміністративну справу № 164/1666/16-а, залишив без задоволення касаційну скаргу Маневицької селищної ради Волинської області та залишив без змін оскаржувані нею рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було визнано частково протиправними і скасовано у відповідних частинах рішення цієї сільради щодо  обмеження режиму роботи об’єкту торгівлі – бару, власником якого є фізична особа – підприємець (позивач).

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив із того, що обмеження режиму роботи об’єктів торгівлі не належить до повноважень селищної ради, а відноситься до компетенції виконавчого комітету селищної ради, якому відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» належать повноваження встановлювати зручний для населення режим роботи підприємств, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також встановлювати зручний для населення режим роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності за погодженням із власниками.

Цього ж дня КАС ВС, переглянувши у касаційному порядку справу № 826/5849/18, відмовив у задоволенні вимог позивача, який просив визнати протиправним і скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 року № 722-р «Про визнання спроможними об’єднаних територіальних громад» щодо об’єднання територіальних громад з адміністративним центром у селі Мокра Калигірка. Позивач доводив, що порушено його право і право мешканців територіальних громад, оскільки добровільне об’єднання здійснене без проведення місцевого референдуму.

Верховний Суд роз’яснив, що стаття 5 Європейської хартії місцевого самоврядування не передбачає обов’язкового проведення референдуму, а основним є дотримання вимог про з’ясування думки громади, тоді як способи можуть обиратися згідно із законодавчим регулюванням відповідного питання у державі.

Суди встановили, що відповідач дотримав процедуру прийняття оскаржуваного розпорядження, що підтверджено документами. Також у матеріалах справи немає будь-яких даних щодо порушення вимог Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині проведення громадських обговорень у процедурі, за результатами якої прийнято оскаржуване розпорядження, тому у Верховного Суду немає підстав вважати, що думки відповідних місцевих громад щодо рішення про їх об’єднання не були з’ясовані.

27 серпня 2020 року КАС ВС, переглянувши у касаційному порядку справу № 580/228/19, залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які задовольнили позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, яке просило повністю зупинити експлуатацію приміщень АЗС шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення її приміщень у Печерському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Таке рішення суди винесли через порушення відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю – вимог ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, оскільки АЗС не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі виникнення таких ситуацій, що створює реальну загрозу життю і здоров’ю людей.

Залиште коментар