Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Реформування судової системи має бути виваженим, науково обґрунтованим і враховувати думку суддівської спільноти

19
Цю тезу, висловлену Головою Верховного Суду України Василем Онопенком, підтримала переважна більшість тих, хто виступив під час парламентських слухань на тему «Про стан правосуддя в Україні».
На відміну від попередніх, нинішні парламентські слухання були вагомі передусім представництвом — у них взяли участь керівники усіх рівнів судової влади, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Державної судової адміністрації України, центральних органів виконавчої влади, Генеральної прокуратури, провідні науковці, керівники юридичних навчальних закладів, представники громадських організацій та засобів масової інформації, а також міжнародних інституцій, в тому числі міжнародних неурядових організацій.

Зауважимо, що представники суддівського корпусу в рамках підготовчих заходів до цих слухань взяли участь у круглих столах і конференціях за участю якнайширшого кола зацікавлених осіб і міжнародних експертів, залучених до обговорення проблем судочинства в Україні.

Окрім Голови Верховного Суду України, зі співдоповідями на слуханнях виступили також міністр юстиції Микола Оніщук та голова парламентського Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов.

Про потребу виваженого підходу до судової реформи, забезпечення цілісної судової системи і єдиної судової практики було наголошено у вступному слові Голови Верховної Ради України Володимира Литвина.

Про те, що суддівська спільнота має власне бачення судової реформи, заявив з парламентської трибуни і голова Ради суддів України Петро Пилипчук. Це бачення, підкреслив він, зафіксоване в рішеннях Ради суддів України та з’їздів суддів і базується на глибокому переконанні, що реформування судової системи має бути виваженим, науково обґрунтованим. Він застеріг, що прийняття пропонованого об’єднаного законопроекту “Про судоустрій та статус суддів” може призвести до суттєвих руйнівних наслідків, знищення засад, подальшого віддалення правосуддя від людей та потягне колосальні бюджетні витрати. Петро Пилипчук зауважив: продовження політичної боротьби за суди, намагання використати суди в політичних, корпоративних та особистих інтересах, зробити їх ручними, стимулювання суддівського рейдерства, ігнорування судових рішень — це шлях у прірву, шлях до правового хаосу та суцільного безладу, за яких переможців бути не може. І не треба забувати, як сказав він образно, що автомашиною керує не той, хто придумав кермо, і не той, хто його зробив, а той, хто сидить за кермом. А за нинішніх обставин дуже може так статися, що одні кермо створять, а другі будуть за ним сидіти і керувати.

Учасники слухань закликали до проведення комплексної судової реформи, яка включатиме прийняття оновленої Концепції удосконалення судівництва, внесення змін до Конституції України та процесуального законодавства. Багато промовців, зокрема, і Голова Верховного Суду України у відставці Василь Маляренко, акцентували увагу на тому, що проводити судову реформу слід одночасно з реформуванням усіх правових інститутів, задіяних у правосудді — адвокатури, прокуратури, органів досудового слідства та ін. Лунали пропозиції віднести Державну судову адміністрацію України та органи державної виконавчої служби до органів судової влади. А найліпшим часом для проведення судової реформи була б політична та фінансова стабільність — наголосив президент Всеукраїнської незалежної суддівської асоціації Микола Савенко.

Не обійдено увагою і питання призначення суддів на адміністративні посади в судах. Переважна більшість із тих, хто взяв слово для виступу, погодилися, що вирішення цього питання потребує законодавчого врегулювання. Більшість промовців пропонували обирати голів судів органами суддівського самоврядування. Заступник Генерального прокурора України Віктор Кудрявцев та голова Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова висловили міркування з приводу автоматизованого розподілу справ між суддями.

На проблемах, що їх має розв’язати судово-правова реформа, акцентували увагу учасників слухань голова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Віктор Кривенко, судді цього Суду Ігор Самсін та Іван Шицький. Зокрема, Ігор Самсін, який очолює Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, виступив за проведення анонімного тестування кандидатів на суддівські посади та введення обов’язкової початкової підготовки суддів. Серед інших з ним погодився і директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Юрій Шемчученко, який переконаний, що крім загальної юридичної освіти, отриманої у вищому навчальному закладі, майбутній суддя має пройти спеціальну професійну підготовку у спеціалізованому навчальному закладі, наприклад, в Академії суддів України. Також виступаючі підтримали ідею запровадження стажування кандидатів на посаду судді.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, серед іншого, виступила категорично проти запропонованого об’єднаним законопроектом виключення представників омбудсмана з кваліфікаційних комісій суддів. Принцип незмінюваності суддів підтримав завідувач кафедри державно-правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Микола Козюбра, оскільки, наголосив він, обрання суддів населенням заполітизує цей процес. Серед прихильників обрання суддів населенням і тих, хто категорично проти, пролунала пропозиція “половинчатого” підходу до проблеми: громадяни мають обирати мирових суддів.

Найбільше критики був “удостоєний” об’єднаний законопроект “Про судоустрій і статус суддів”, який, за словами учасників зібрання, передбачає громіздку, заплутану систему судоустрою, що ускладнить доступ населення до суду, негативно вплине на дотримання судами єдиної судової практики тощо. Що ж до спеціалізації судів, то, за словами заступника голови депутатської фракції Комуністичної партії України Адама Мартинюка, слід прислухатися до порад фахівців і провести внутрішню (безпосередньо в судах) спеціалізацію.

Неодноразово наголошувалось і на фінансовій складовій такого реформування, адже запровадження передбаченої об’єднаним законопроектом розгалуженої системи судів потребуватиме колосальних коштів (за оцінками експертів — близько 15—20 млрд гривень!), а це в умовах фінансової кризи абсурдно. До того ж, як зауважив голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Міщенко, у цьому законопроекті не надано фінансового обґрунтування таких витрат.

Хоч як дивно, та вже у першому пункті проекту рекомендацій цих парламентських слухань, що його підготував профільний парламентський комітет з питань правосуддя, було записано “прискорити прийняття об’єднаного проекту Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Зрозуміло, що це не відповідало змісту і духу нинішніх парламентських слухань. Завершуючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко гостро розкритикував цей проект рекомендацій парламентських слухань і наголосив на потребі консолідації зусиль усіх, хто зацікавлений у прийнятті справді доленосних для судової системи, реформаторських законодавчих актів, які прийнято вважати своєрідною конституцією правосуддя.

Комментарии