Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Президент просить Конституційний суд розтлумачити можливість скасування рішень про призначення суддів

18

Президент Віктор Ющенко просить Конституційний суд України дати тлумачення низці положень Конституції щодо призначення та обрання суддів. «Прошу Конституційний Суд України дати офіційне тлумачення положенням пункту 26 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п’ятої статті 126, статті 149 Конституції України в контексті питання, в який спосіб має діяти орган, що обрав або призначив суддю на посаду, в разі встановлення після набуття суддею повноважень обставин, що унеможливлювали його призначення (обрання) на посаду або перебування на такій посаді», – йдеться у конституційному поданні Глави держави.

Підставою для звернення до Конституційного Суду України є неоднозначність розуміння органами державної влади, посадовими особами названих положень Конституції України при вирішенні питань щодо скасування рішень про призначення (обрання) суддів.

Конституція України наділяє Президента України та Верховну Раду України відповідними повноваженнями призначати чи обирати на посади суддів осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією та законами України, а також звільняти суддів з посад з підстав, визначених Конституцією України.

Президент зазначає, що після призначення та вступу особи на посаду судді можуть бути виявлені обставини, які унеможливлювали таке призначення (обрання) й існували на момент прийняття відповідного рішення, але про них не було відомо уповноваженому суб’єкту.

«Вбачається, що в разі виявлення таких обставин має бути скасовано відповідний акт про призначення на посаду судді», – йдеться у конституційному поданні.

Водночас скасування акта про призначення на посаду судді у зв’язку з виникненням вищеназваних обставин означає припинення перебування судді на посаді в інший спосіб, ніж визначено положеннями частини п’ятої статті 126 Конституції України. Проте зазначені положення Основного Закону України не передбачають відповідних підстав звільнення судді з посади в разі встановлення обставин, які унеможливлювали його призначення (обрання).

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України – Представника Президента України у Конституційному Суді України М.Ставнійчук.


КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ

Відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 41 Закону України «Про Конституційний Суд України» звертаюсь до Конституційного Суду України з клопотанням щодо офіційного тлумачення положень пункту 26 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п’ятої статті 126, статті 149 Конституції України.

Підставою для звернення до Конституційного Суду України є неоднозначність розуміння органами державної влади, посадовими особами названих положень Конституції України при вирішенні питань щодо скасування рішень про призначення (обрання) суддів.

Згідно з пунктами 26, 27 частини першої статті 85, частиною першою статті 128 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України, обрання суддів безстроково.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 106, частини першої статті 128 Конституції України Президент України призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України, здійснює перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років.

Президент України та Верховна Рада України реалізовують названі Конституцією України владні повноваження шляхом видання відповідних актів про призначення суддів Конституційного Суду України на посади або про звільнення їх з таких посад (стаття 91, частина третя статті 106 Конституції України).

Кваліфікаційні вимоги щодо суддів загальної юрисдикції, які призначаються на посаду вперше, визначено частиною третьою статті 127 Конституції України. При цьому за частиною п’ятою статті 127 Основного Закону України додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Такі вимоги на сьогодні визначені, зокрема, Законом України «Про судоустрій України».

Кваліфікаційні вимоги щодо суддів Конституційного Суду України визначено частиною третьою статті 148 Конституції України.

Частиною п’ятою статті 126 Конституції України визначено вичерпні підстави звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив. За статтею 149 Основного Закону України на суддів Конституційного Суду України поширюються, зокрема, підстави щодо звільнення з посади, передбачені статтею 126 Конституції України.

Отже, Конституція України наділяє Президента України та Верховну Раду України відповідними повноваженнями призначати чи обирати на посади суддів осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією та законами України, а також звільняти суддів з посад з підстав, визначених Конституцією України.

Водночас після призначення та вступу особи на посаду судді можуть бути виявлені обставини, які унеможливлювали таке призначення (обрання) й існували на момент прийняття відповідного рішення, але про них не було відомо уповноваженому суб’єкту.

Так, після вступу особи на посаду судді може бути встановлено невідповідність цієї особи вимогам, визначеним частиною п’ятою статті 127, частиною третьою статті 148 Конституції України, законами України стосовно окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня, або факт порушення передбаченої законом процедури вступу на посаду судді.

У зв’язку з цим слід зазначити, що відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 названого Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Згідно зі статтями 234, 256 Цивільного процесуального кодексу України суд у порядку окремого провадження може ухвалити рішення про встановлення певного факту, що має юридичне значення. Законодавством України передбачаються також і інші випадки, коли можуть бути переглянуті (скасовані) рішення органів державної влади, які ґрунтуються на певних юридичних фактах.

Вбачається, що в разі виявлення таких обставин має бути скасовано відповідний акт про призначення на посаду судді.

Водночас скасування акта про призначення на посаду судді у зв’язку з виникненням вищеназваних обставин означає припинення перебування судді на посаді в інший спосіб, ніж визначено положеннями частини п’ятої статті 126 Конституції України. Проте зазначені положення Основного Закону України не передбачають відповідних підстав звільнення судді з посади в разі встановлення обставин, які унеможливлювали його призначення (обрання).

При цьому слід виходити з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону України); однією із основних конституційних засад судочинства є законність (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України).

Отже, суддя, призначення чи обрання якого на посаду здійснено з порушенням Конституції та законів України, зокрема, Законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Конституційний Суд України», «Про Вищу раду юстиції», «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України», не може здійснювати повноваження та перебувати на посаді судді, оскільки це порушуватиме визначений Конституцією України правовий порядок.

Слід дійти висновку, що орган, який за Конституцією України уповноважений призначати (обирати) суддю на посаду та звільняти його з посади (пункти 26, 27 частини першої статті 85, пункт 22 частини першої статті 106, частина п’ята статті 126, частина перша статті 128), зобов’язаний привести свій акт про призначення (обрання) на посаду судді у відповідність із Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України дати офіційне тлумачення положенням пункту 26 частини першої статті 85, пункту 22 частини першої статті 106, частини п’ятої статті 126, статті 149 Конституції України в контексті питання, в який спосіб має діяти орган, що обрав або призначив суддю на посаду, в разі встановлення після набуття суддею повноважень обставин, що унеможливлювали його призначення (обрання) на посаду або перебування на такій посаді.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України – Представника Президента України у Конституційному Суді України М.Ставнійчук.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

Комментарии