Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Правова позиція ВС щодо внесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації про адвоката

0 8

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом фізичної особи (адвоката) до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, третя особа – Рада адвокатів м. Києва, в якій позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо нього – адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ), зобов’язати відповідача відновити для публічного доступу відомості про адвоката в цьому реєстрі шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду попередньої інстанції, у задоволенні позову відмовив. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на момент звернення позивача до Ради адвокатів м. Києва із заявою щодо внесення до ЄРАУ даних про нього відповідачем – РАУ, а саме 13 червня 2016 року, вже було прийняте рішення від 11 червня 2016 року № 156, яким заборонено саме Раді адвокатів м. Києва вносити до ЄРАУ відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом – Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (КДКА), з 12 жовтня 2012 року. Вказана заборона поширювалася на внесення Радою адвокатів м. Києва до ЄРАУ відомостей про позивача.

Верховний Суд із таким висновком суду апеляційної інстанції не погодився з огляду на таке.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії, що підпадає під захист ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд першої інстанції встановив, що позивач відповідно до вимог та процедури, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на заняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.

Верховний Суд вказав, що рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва» Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до ЄРАУ відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом – Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Цим рішенням Ради адвокатів України, яке відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є обов’язковим до виконання всіма адвокатами, встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.

Водночас суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (зі змінами), прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови в публічному відображенні відомостей про адвоката в ЄРАУ, як порушення адміністратором першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що позивач виконав усі вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для набуття статусу адвоката та заняття адвокатською діяльністю до прийняття рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156, а тому мав законні сподівання на публічне відображення відомостей про нього як адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України.

При цьому Суд зауважив, що відповідно до п. 3.7 ст. 3 вказаного Порядку якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

Не містить таких підстав і ст. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (зі змінами), що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ.

Колегія суддів КАС ВС також врахувала, що станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва, не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було. При цьому на час складання позивачем іспиту Київська міська КДКА була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстав вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною не було.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду щодо рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва» як доводу суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зазначила, що наявність певних спорів між третіми особами стосовно статусу КДКА м. Києва, у якій позивач добросовісно склав іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.

Отже, оскаржуване рішення відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо позивача – адвоката з ЄРАУ фактично обмежило право останнього на здійснення адвокатської діяльності в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Постанова Верховного Суду від 2 червня 2020 року у справі № 826/10717/18 (адміністративне провадження № К/9901/20824/19) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/89732479.

[Показана часть сообщения]  Показать полностью

Залиште коментар