Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Поради адвокатів

32

У прес-центрі ІА « Інтерфакс» відбулася прес-конференція шести адвокатів. Марина Соловйова, Ілля Костін, Олександра Павленко, Ростислав Кравець, Олексій Шевчук та Андрій Стельмащук таким способом вирішили дати кілька порад та роз’яснень учасників демонстрацій  а також звернутися до колег — юристів, які працюють на посадах в правоохоронних органах, прокуратур , судах.
Насамперед, Олексій Шевчук пояснив , що багато дискутованих варіантів розвитку подій є неприйнятними сьогодні. Наприклад , імпічмент президента – складна процедура з точки зору реалізації, і в неї повинні бути залучені цілий ряд органів, що в нинішній критичній ситуації досить складно. Надзвичайний стан і зовсім поставить крапку в боротьбі, оскільки відгукнеться введенням комендантської години, забороною свободи пересування, можливістю порушення права власності, забороною масових зібрань, в тому числі мирних, а головне – заморозить в нинішньому складі вищі органи влади.
У такому випадку адекватним рішенням міг би бути референдум, але і його проведення вельми скрутно з точки зору виконання всіх процедур. Таким чином, сьогодні можна вимагати тільки відставки уряду і президента (але не шляхом імпічменту).
Андрій Стельмащук з точки зору права прокоментував заяви щодо нібито захоплення органів влади. Він зазначив, що кожен громадянин має право вільно входити в державні адміністративні будівлі, вимагати розгляду питань, питати про виконання обов’язків чиновників. Однак це не повинно супроводжуватися заняттям їх робочих місць, фізичним насильством або перешкоджанням виконувати роботу. Відвідувачі повинні вести себе мирно, і чітко формулювати свої питання до чиновників, дотримуватися спокою і поважності, і ні в якому разі не відгукуватися на радикальні заклики про захоплення влади. В іншому випадку, дійсно може бути мова про вчинення злочину чи адміністративного правопорушення. Якщо ж вести себе в рамках законодавства – аргументи влади про якісь захоплення не будуть підкріплені фактами.
Олександра Павленко в свою чергу розвінчала насаджуваний міф про те, що нібито рішення Окружного адміністративного суду м. Києва забороняє проведення масових акцій у центрі столиці до Різдва. Така заборона стосується тільки чітко зазначених у рішенні суб’єктів, а це чотири фізичні особи і два місцеві партійні осередки (Удар і Батьківщини).
У зв’язку з цим мітингувальникам необхідно розуміти, що будь-яку вимогу співробітника міліції, чи іншого чиновника покинути площі на підставі цього рішення є незаконним, і не поширюється на нього, якщо в рішенні суду і виконавчому листі не написана безпосередньо його ім’я та прізвище.
Марина Соловйова підкреслила, що дуже важливо сьогодні зберігати статус мирних зібрань – ніякої агресії не проявляти, не піддаватися на провокації.
Олексій Шевчук доповнив, що мирне зібрання – право кожного громадянина, гарантоване статтею 39 Конституції України та статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  Він підкреслив, що ніхто з громадян, які прийшли на майдани не вчинив ніякого порушення фактом своєї присутності. Але це поки дії мирні – дії фізичного характеру, метання предметів, інші такого роду прояви агресії можуть бути підставою для того, щоб підняти питання про адміністративну або навіть кримінальну відповідальність конкретних осіб.
Олександра Павленко в цьому зв’язку нагадала, що можна аргументувати своє право на мирне зібрання практикою Євросуду у справах проти України ( «Шмушкович проти України» і «Вєренцов проти України» ), в яких чітко написано, що наявність у Конституції гарантії права на мирні зібрання при відсутності законодавчої регламентації процедури їх проведення дозволяє громадянам у довільному порядку, без будь-яких попереджень, проводити мирні масові акції.
У свою чергу адвокат Ростислав Кравець розповів про порядок дій у випадку, якщо складено адмінпротокол щодо особи і до кого звертатися за допомогою. Насамперед, це може бути Київський центр безоплатної правової допомоги ( вул. Артема, 73 , оф. 326 . Телефон: 0891-20-01-03 . Електронна пошта: office.kyiv @ legalaid.gov.ua ), адвокати якого перейшли в режим посиленого чергування, і разом з колегами організували пункт надання правової допомоги безпосередньо в Шевченківському районному суді м. Києва. Кравець також зазначив, що вже і Радою адвокатів м. Києва вироблена чітка аргументація того , що в діях мітингувальників вночі з 29 на 30 листопада ц.р. відсутній склад адмінпорушення, яке інкримінують їм – злісну непокору вимоги співробітника правоохоронного органу. Як мінімум тому що така вимога (будь воно законне  повинна була бути сформульовано чітко, з обгрунтуванням, і для початку співробітник повинен був як мінімум представитися.
Що стосується практичних порад мітингувальникам, то коли йде спілкування з співробітниками міліції їм рекомендують зберігати спокій, не піддаватися на провокації, як і не ображати і не створювати фізичного відсічі, попросити представитися, пояснити, що реалізують право на мирне зібрання. Якщо ж спілкування переходить до агресії з боку правоохоронця — тікати . Це єдине, що дасть шанс зберегти здоров’я, а, може, й життя. У будь-якому випадку вступати в боротьбу не варто. Якщо є можливість — максимально фіксувати спілкування , і факти порушень з боку правоохоронців, як щодо себе, так і друзів. Якщо вже так вийшло , що когось побили або пошкодили майно – обов’язково звертатися до міліції про злочин, знімати побої. Тобто працювати на майбутнє відновлення прав . У будь-якому випадку треба пам’ятати , що в особи є право на правову допомогу, і при затриманні
Олександра Павленко звернулася до колег — адвокатів — скрізь і завжди в кожному судовому процесі, підкреслювати засудження подій які мали місце в ніч на суботу – так буде легше достукатися до совісті супротивної сторони (якщо це прокурор), суду. І, зрештою, таким чином буде легше допомогти суддям, які під пресом влади не мають опори для вираження своєї громадянської позиції, а частіше і своєї реальної правової позиції у справі.

Джерело:

vkka

Комментарии