Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Податковий дайджест: кінець пільгам, додатковий імпортний збір і дистанційна перевірка

22

Новації від ДФС
Закінчується пільговий період по використанню контрольно-касових апаратів
Фіскальна служба своїми листами від 19.11.2015 N 42704/7 / 99-99-22-07-03-17 і від 24.11.2015 N 24966/6 / 99-99-22-07-03-15 нагадує, що пільговий період по використанню контрольно-касових апаратів, які подають фіскальним органам тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), закінчується 31.12.2015. З наступаючого року необхідно використовувати касові апарати які забезпечують передачу по електронних каналах зв’язку копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
Реєстрація в ЄРПН – що варто врахувати?
У листі від 23.11.2015 N 24875/6 / 99-99-19-03-02-15, вказується, що якщо платник після 01.07.2015 складає розрахунок коригування показників за податковою накладною, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тис. Грн . і яка на дату її складання не підлягала реєстрації, навіть після проведення такого коригування сума ПДВ не досягла 10 тис. грн, то таке коригування і податкова накладна все одно підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також ДФС вказує, що підлягають реєстрації в ЄРПН та настройки передбачають зменшення сум компенсацій вартості товарів / послуг їх постачальнику, складені починаючи з 01.07.2015 до податкових накладних, які складені до 01.07.2015 (у тому числі до 01.02.2015) – лист від 04.12.2015 р N 26492/10 / 28-10-06-11.
Від’ємне значення ПДВ – як подавати декларацію
У листі від 24.11.2015 N 25043/6 / 99-99-19-03-02-15 ГФС вказує, що якщо платником податків господарська діяльність не проводилась, але у нього є від’ємне значення ПДВ за попередні періоди, то такий суб’єкт підприємництва зобов’язаний подати декларацію з ПДВ. Якщо ж від’ємне значення відсутній, то платник має право не подавати декларацію з ПДВ за згаданий період.
Без права на реєстрацію податкових накладних
Цілий ряд листів на запити платників видала ДФС (від 23.11.2015 N 24884/6 / 99-99-19-03-02-15, N 24877/6 / 99-99-19-03-02-15, N 24876 / 6 / 99-99-19-03-02-15, N 24874/6 / 99-99-19-03-02-15) в яких вказує, що якщо реєстрація платника ПДВ анульовано, то такий платник не має права зареєструвати податкові накладні або коригування до них, незважаючи на те, що з моменту їх складання не минуло ще 15 календарних днів.
Не має права він зареєструвати такі накладні навіть у разі повторної реєстрації в якості платника ПДВ.
Перспективи законотворчості
Бізнес критикує додатковий імпортний збір
Проект Закону України про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності від 26.11.2015 р №3533
Оприлюднено законопроект, що передбачає скасування введеного з лютого 2015 додаткового митного збору в розмірі 5% або 10% від митної вартості товарів, що ввозяться на територію України в режимі імпорту. Варто відзначити, що введення зазначеного збору неодноразово критикувалося представниками реального сектору економіки. На поточний момент законопроект знаходиться на погодженні в комітетах Верховної Ради України. Підтримку законопроекту на початку грудня висловили, зокрема, члени Американської торговельної палати в Україні.
Адміністративне оскарження результатів перевірок
Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей кримінального провадження в податкових відносинах і питань адміністрування податків і зборів від 10.11.2015 р №3448
Оприлюднено законопроект, яким, незважаючи на назву, пропонується радикально переглянути процедури, пов’язані з перевірками платників податків та адміністративним оскарженням їх результатів.
Зокрема, проект уточнює деякі строки адміністративного та судового оскарження податкових повідомлень-рішень, уточнено підстави проведення окремих видів перевірок, порядок вручення документів, допуску співробітників ДФС для їх проведення. Важливою зміною є заборона посадовим особам ДФС передавати матеріали в правоохоронні органи до моменту закінчення терміну сплати узгодженого грошового зобов’язання, обов’язкове припинення кримінального провадження (на будь-якому етапі) при встановленні факту неузгодженості, скасування або погашення грошового зобов’язання, а також норма про відсутність у угоди про визнання винності в кримінальних виробництвах преюдиціальне характеру в господарському, цивільному та адміністративному судочинстві. Також, відкориговані підстави для звільнення від відповідальності, правила визначення позовної давності, і визначено право третьої особи оскаржити припинення кримінального провадження у зв’язку з порушенням прав, свобод чи інтересів такої особи.
Незважаючи на важливість змін (зокрема, закон дозволить усунути ризики необгрунтованого тиску на платників, а також уточнити цілий ряд розпливчастих формулювань і припинити практику «автоматичного» порушення кримінальних справ), їх подача окремим законопроектом, за наявності розробленого тими ж народними депутатами проекту податкової реформи , викликає подив. Очевидно, що включення всіх змін в єдиний проект було б логічним.
Судова практика
Правила накладення адміністративного арешту на майно
Певний перелік рішень прийнятий Вищим адміністративним судом України за результатами розгляду спорів між суб’єктами господарювання та органами державної фіскальної служби, що стосуються порушення контролюючим органом повноважень, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПК України).
Так, у своєму визначенні від 25.11.2015 по справі № К / 800/54966/13 суд вказав на те, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення ним обов’язків, визначених законами. При цьому арешт майна може бути також застосований до товарів, що виробляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, встановлених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, і товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, передбаченого порядку, якщо їх власника не встановлено.
Враховуючи презумпцію правомірності набуття права власності або правомірності володіння майном, для визначення речей (майна) такими, що не мають власника або власник яких невідомий, і для застосування з цих мотивів адміністративного арешту на підставі пункту 94.7 статті 94 Податкового кодексу України податковий орган повинен спростувати правомірність володіння платником податків певним майном.
Податкові накладні – які зарахуються?
Ухвала ВАСУ від 01.12.2015 по справі № К / 800/50772/14
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та / або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та / або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та / або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді з зазначенням причин.
Разом з тим, у випадку, якщо протягом операційного дня контролюючим органом не спрямована квитанція про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Подальше включення суб’єктом господарювання до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі такої податкової накладної, є правомірним і позбавляє орган ДФС права виключити за підсумками перевірки таку суму у зв’язку з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Штрафні санкції за податковий борг
Ухвала ВАСУ від 26.11.2015 по справі № К / 800/38835/15
За результатами розгляду спору встановлено необґрунтоване застосування штрафних санкцій, у зв’язку з порушенням платником податків строків, передбачених ПК України для сплати грошового зобов’язання, визначеного самостійно в податковій декларації.
При цьому, суд вказав на те, що згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового боргу визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк повинен забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що стосується проведення самого переказу грошей, то це є обов’язковою функцією, яку виконує платіжна система.
Таким чином, виконання платником податкового боргу по перерахуванню до бюджету суми податкового зобов’язання та його сплати, пов’язано саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов’язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов’язання відповідальність несе банк .
Фіскали провели дистанційну перевірку підприємства
Ухвала ВАСУ від 02.12.2015 по справі № К / 800/15421/14
За результатами розгляду даного спору суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, винесеного на підставі акта перевірки, дії по складанню якого вчинено не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений нормативно-правовими актами.
Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність повинна відповідати вимогам частини 2 статті 19 Конституції України та аналогічним вимогам ПК України. Право податкового органу на проведення перевірки законодавчо обмежене і реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Підстави і порядок здійснення органами ДФС перевірок суб’єктів господарювання врегульовані нормами ПК України, аналіз яких говорить про те, що у податкового органу відсутні повноваження на проведення виїзної позапланової перевірки за місцезнаходженням суб’єкта підприємництва та складання за її результатами відповідного акта. Суд не взяв до уваги аргументи ДПІ про неможливість проведення виїзної перевірки суб’єкта підприємництва у зв’язку з встановленим фактом його відсутності за адресою місцезнаходження.

Джерело:

ЮРЛІГА

Комментарии