Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Підприємець і кримінальна відповідальність

94

На актуальне питання: в яких випадках підприємці повинні допустити співробітників податкової міліції до документації, яка ведеться в порядку забезпечення бізнесу, а також за що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Коментар податкової.

1. У яких випадках підприємці зобов’язані допустити співробітників податкової міліції на підприємство і до документів підприємства.овідальності сам підприємець відповідають юристи.

 

Підприємці зобов’язані допустити співробітників податкової міліції на підприємство та до документів підприємства з метою виконання рішення суду та у разі переслідування злочинця одразу після вчинення ним злочину.

2. За якою підставою податкова міліція має право проводити вилучення документів, як це документується, в які терміни документи повинні бути повернуті підприємству.

 

 

Питання доступу та вилучення документів, у тому числі і працівниками податкової міліції, регламентується положеннями Глави 15 Кримінального процесуального кодексу України.

3. У яких видах діяльності, та при яких господарських операціях фіксується зараз найбільше число порушень у підприємницькій діяльності.

 

 

 

Збирання та узагальнення інформації щодо видів підприємницької діяльності в яких фіксується найбільша кількість порушень, відповідно до даних державної та відомчої звітності не здійснюється.

 

Найбільш суттєвими порушення при проведенні перевірок фінансово-господарської діяльності є:

 

– при оптовій торгівлі часто зустрічаються порушення в частині завищення валових витрат та податкового кредиту по взаєморозрахунках із суб’єктами господарської діяльності з ознаками сумнівності, без підтвердження фактичної поставки товарів чи виконання послуг (відсутні первинні документи щодо транспортування, відсутні складські приміщення, трудові ресурси, основні засоби, необхідні для здійснення діяльності);

 

– заниження доходів від операційної діяльності за рахунок реалізації товарів (робіт/послуг) нижче собівартості та за цінами нижче звичайних цін;

 

– формування валових витрат та податкового кредиту по операціях, не пов’язаних з господарською діяльністю;

 

– при коригуванні підприємством доходів від реалізації внаслідок здійснення операцій з повернення товарів покупцями не проведено коригування в сторону зменшення собівартості даних товарів;

 

– при перевірці підприємств, які займаються технічним обслуговуванням та продажем автомобілів відомих марок, встановлені порушення щодо списання запасних частин на проведення гарантійних ремонтів фізичним особам – власникам чи користувачам відповідних марок автомобілів та факт проведення ремонтів. Встановлено здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку, відсутні підстави для формування витрат та податкового кредиту.

4. За що підприємець(за ведення якої господарської діяльності) може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, до якої саме.

 

 

 

В ході здійснення підприємницької діяльності підприємець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення різного виду злочинів. Якщо це злочини, пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності, то відповідальність за їх вчинення встановлюється статями розділів VII (Злочини у сфері господарської діяльності, статті 199 – 233) та XVII (Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, статті 364 – 370) Кримінального кодексу України.

 

 

 

5. У яких випадках підприємець звільняється від кримінальної відповідальності

 

 

Якщо брати до уваги положення статей 212 та 212-1 КК України, які є основними для слідчих працівників Міндоходів, то відповідно до положень частин 4 вказаних статей особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, (або діяння, передбачені частиною третьою – для ст.212 КК), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

6. Наскільки доцільно утримання підприємця під вартою на час введення відносно нього кримінальної справи.

 

 

 

Завдяки ініціативам Президента та Уряду України у сфері кримінального законодавства неодноразово реалізовувались заходи спрямовані на гуманізацію кримінальної відповідальності. По кримінальних провадженнях віднесених до основної підслідності слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (статті 212 та 212-1 КК України) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований лише у разі невнесення підозрюваним, визначеної судом, суми застави. За 5 місяців 2013 року по незакінченим слідчими фінансових розслідувань кримінальних провадженнях відсутні заарештовані особи.

7. Як би ви визначили найближчі та перспективні плани реформування податкової міліції.

 

 

 

На даний час, відповідно до положень Указу Президента України від 18.03.2013 № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» у складі Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів утворюються та діють підрозділи податкової міліції.

 Законопроектом №2833, який 04.07.2013 року був прийнятий Верховною Радою України, передбачено, що норми Податкового кодексу України в частині утворення та діяльності підрозділів податкової міліції у складі Міністерства доходів і зборів України діють до прийняття законодавчого акту щодо податкової міліції, що цілком узгоджується із положеннями Указу Президента України від 18.03.2013 № 141/2013.

 Завдання податкової міліції зазначені у статті 348 розділу XVIII Податкового кодексу України.

 Посадовим особам податкової міліції на виконання покладених на них обов’язків надаються права, передбачені статтею 351 Податкового кодексу України.

Коментар адвоката

– Не секрет, що кримінальна справа стала інструментом тиску на бізнес. А недолік знань у правовій сфері найчастіше спричиняє втрати, як матеріальні, так і моральні. Звичайно, знати досконало весь КК необов’язково (для цього існують адвокати). А от що дійсно необхідно – це мати уявлення про те, що вважається злочином у сфері вашої професійної діяльності, – зазначила у коментарі ІА «Резонанс-Харків» Надія Фроня, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Ліга правового захисту» /м.Київ/.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності передбачена нормами, які знаходяться в розділі VII Особливої ​​частини Кримінального Кодексу України (статті 199-233).

Залежно від видового об’єкта злочину в сфері господарської діяльності можна класифікувати таким чином.

Злочини проти порядку обігу грошей, цінних паперів, інших документів. У цю групу входять такі злочини: виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК), виготовлення, збут чи використання підроблених недержавних цінних паперів (ст. 224 КК), підробка документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів (ст. 223-1), порушення порядку ведення реєстру власників цінних паперів (ст. 223-2); незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК).

Злочини проти системи оподаткування. До цієї групи відносяться: ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212 КК); ухилення від сплати єдиного внеску (ст. 212-1); незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК); незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК).

Злочини проти порядку переміщення предметів через митний кордон України: контрабанда (ст. 201 КК).

Злочини проти порядку здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності: фіктивне підприємництво (ст. 205 КК); легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК), порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва (ст. 203-1 КК).

Злочини проти прав і законних інтересів кредиторів: доведення до банкрутства (ст. 219 КК); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК).

Злочини проти добросовісної конкуренції: протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК); незаконне використання товарного знаку (ст. 229 КК); незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю (ст. 231 КК); розголошення комерційної таємниці (ст. 232 КК).

Злочини проти прав і законних інтересів споживачів: введення в обіг на ринок небезпечної продукції (ст. 227 КК).

Крім того, підприємець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені у розділі XVII (Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, статті 364 – 370) Кримінального кодексу України. Це не тільки пропозиція або давання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК). Саме так з 18.05.2013 р називається таке явище як хабар. Посадові особи юридичних осіб приватного права можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 366 КК (службове підроблення). Така позиція висловлена ​​Верховним судом України (постанова від 30.05.2013 р по справі № 5-17кс13). Так що слід бути уважним, підписуючи довідки про доходи.

Часто такі справи кваліфікувалися за ст. 358 КК, яка передбачає відповідальність за підробку документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). Дана стаття продовжує «застосовуватися» спільно з іншими статтями КК, які передбачають відповідальність за економічні злочини.

Якщо у вас є наймані працівники, слід уважніше ставитися до їх трудовим правам. Останнім часом почастішали випадки тиску на підприємців за допомогою «незадоволених» працівників. Особливо це стосується фізичних осіб-підприємців, які часто легковажно ставляться до кадрових формальностям. Ст. 172 КК передбачена відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Законодавство не дає чітких рамок «грубості» порушень. Практика показує, що зазвичай до грубих порушень закону про працю відносять примус до праці, використання праці неповнолітніх на важких роботах, встановлення наднормативного робочого дня, відмова у наданні відпустки. Якщо порушення законів про працю не вважатимуть грубим (зазвичай це робота без належного оформлення трудових відносин), то порушникові загрожує штраф по ст.41 КпАП.

Кримінальна відповідальність передбачена також за грубе порушення угоди про працю (ст. 173 КК) і безпідставну невиплату заробітної плати більше ніж за один місяць (ст. 175 КК). Виплата зарплати один раз на місяць загрожує притягненням до адміністративної відповідальності (ст.41 КпАП). КК надає порушникам можливість уникнути кримінальної відповідальності, якщо вони встигнуть до притягнення до кримінальної відповідальності здійснити відповідні виплати. І, на що б хотілося звернути увагу, – форма провини. Тільки за наявності умислу (який повинен бути доведений), якщо вчинено порушення, винна особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності за цією статтею.

Слід також звернути увагу на ст. 176 КК, яка передбачає відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав. Стаття застосовується у випадках не тільки розповсюдження контрафактної продукції, а й використання неліцензійного програмного забезпечення, використання фотографій в рекламі без дозволу фотографа, відтворення музики в магазині чи ресторані без дозволу правовласника. Для застосування необхідно завдання матеріальної шкоди у великому розмірі.

Нерідкі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за злочини проти власності: за ст. 190 КК (шахрайство), ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 192 КК (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою).

Крім цього, з 01.09.2014 року має набути чинності закон від 23.05.2013 р № 314-VII, який передбачає відповідальність юридичних осіб.

Відповідно до закону підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою: від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом), 306 (використання коштів. Отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів), частиною першою та другою статті 368-3 (комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права), частиною першою та другою статті 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги), статтями 369 (пропозиція або давання неправомірної вигоди службовій особі), 369-2 (зловживання впливом) КК; від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 (тероризм) КК. До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: штраф; конфіскація майна; ліквідація.

Пам’ятайте, що фахівець у галузі права, знайомий або родич не зможе вам допомогти процесуально. Виключно адвокат має право захищати права свідка, підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) у кримінальних справах зі статусом захисника в кримінальному процесі.

Наявність договору на надання правової допомоги підвищує шанси участі адвоката у слідчих діях. Попереднє знайомство адвоката з компанією мінімізує ризики його дискредитації правоохоронними органами. Проводити кастинг адвокатів, коли вже йде обшук – заняття малоефективне.

 

 

Комментарии