Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Новини від Lexinform

0 4

Домашніх працівників іноземного дипломатичного персоналу реєструватиме МЗС

 

04.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 3 лютого 2021 р. № 1182-IX.

Змінами до ч. 5 ст. 16 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що Міністерство закордонних справ України здійснює реєстрацію також:

– приватних домашніх працівників (робітників) членів дипломатичного персоналу, консульських посадових осіб та адміністративно-технічного персоналу дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, посадових осіб міжнародних організацій, які прибули в Україну у службових справах, працівників представництв таких організацій в Україні, працівників представництв держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні, а також членів їхніх сімей;

– направлених зовнішньополітичними відомствами іноземних держав або штаб-квартирами міжнародних організацій студентів вищих навчальних закладів іноземних держав, які проходять стажування та/або навчальну практику у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, міжнародних організаціях та їх представництвах, представництвах держав при міжнародних організаціях, що мають штаб-квартиру в Україні.

Реєстрація зазначених осіб здійснюється з дотриманням принципу взаємності.

Встановлено, що зазначені особи можуть в’їжджати в Україну та виїжджати з України за паспортними документами та акредитаційними картками (ч. 2 ст. 15).

 

Допомога по частковому безробіттю надаватиметься на період будь-якого карантину чи надзвичайної ситуації

 

04.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України» від 4 лютого 2021 р. № 1212-IX.

Змінами до ст. 47-1 Закону «Про зайнятість населення» встановлено, що допомога по частковому безробіттю надаватиметься не лише на період карантину, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, а і у разі інших захворювань чи надзвичайної ситуації на території України.

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, її розмір, строки надання, а також порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Також встановлено, що період виплати допомоги по частковому безробіттю під час карантину та/або надзвичайної ситуації не враховується при розгляді звернень про наступне одержання допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.

Фінансування виплат здійснюється з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

Проїзд дітей – у дитячих утримуючих системах

 

04.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» від 24 лютого 2021 р. № 152.

Змінами до Правил дорожнього руху надається визначення терміну «дитяча утримуюча система»обладнання, що здатне утримувати дитину в сидячому або нахиленому положенні, яка у разі зіткнення або різкого гальмування транспортного засобу зменшує небезпеку травмування дитини, що в ньому перебуває, шляхом обмеження рухливості її тіла.

Новою редакцією пп. «б» п. 21.11 визначено, що забороняється перевозити  дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім:

– транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху;

– спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання.

Також новими п. 21.1221.16 встановлено, що дитячі утримуючі системи повинні використовуватися у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки чи системами з’єднання дитячої утримуючої системи, передбаченими їх конструкцією, та відповідати вимогам чинних в Україні правил і нормативів.

Дитячі утримуючі системи встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду. У разі перевезення дитини віком до трьох років у легковому автомобілі на місці для сидіння першого ряду допускається встановлення дитячих утримуючих систем, які встановлюються проти напрямку руху з обов’язковим відключенням фронтальної подушки безпеки цього місця для сидіння (у разі її наявності).

Дитячі утримуючі системи встановлюють та використовують відповідно до інструкцій виробників цих систем та транспортних засобів.

Характеристики дитячої утримуючої системи повинні відповідати масі та зросту дитини, яка у ній перевозиться.

Діти повинні перебувати у дитячих утримуючих системах у пристебнутому положенні.

 

Інспекційні перевірки надавачів небанківських фінпослуг – за новим ризик-орієнтованим підходом

 

04.03.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок учасників ринків небанківських фінансових послуг» від 26 лютого 2021 р. № 22.

Положення розроблено відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про страхування», з метою врегулювання процесу організації, проведення та оформлення результатів Національним банком України інспекційних перевірок діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), за якими здійснює нагляд Національний банк, їх афілійованих та споріднених осіб.

Як повідомляє Національний банк, нове положення дозволить ефективно та системно здійснювати інспекційні перевірки згідно з новим ризик-орієнтованим підходом. Регулятор керуватиметься принципом пропорційності, оцінюватиме ризики та доцільність.

НБУ здійснюватиме:

– планові інспекційні перевірки – проводяться відповідно до річного плану, який затверджується Правлінням Національного банку до 25 грудня року, що передує року проведення перевірок. План перевірок на 2021 рік був оприлюднений у грудні минулого року;

– позапланові інспекційні перевірки – проводяться на підставі наказу НБУ за наявності законних підстав.

Крім того, якщо до складу фінансової групи входять небанківські фінансові установи, які регулює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, НБУ може ініціювати перед нею проведення інспекційних перевірок учасників групи на консолідованій основі.

За результатами інспекційної перевірки складатиметься довідки та звіт. Довідки надаватимуться об’єкту перевірки на етапі завершення перевірки, а звіт міститиме рекомендації та враховуватиме можливі обґрунтовані заперечення до фактів, викладених у довідках.

Якщо НБУ виявлятиме порушення вимог законодавства в частині регулювання діяльності з надання фінансових послуг, то готуватиме пропозиції про надання розпорядження про усунення порушення та/або доцільність застосування до об’єкта перевірки адекватного заходу впливу.

 

Послуга «єМалятко» стала доступною на тимчасово окупованих територіях

 

04.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко» від 24 лютого 2021 р. № 155.

Доповненням до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 691, комплексну послугу «єМалятко» поширено також на дітей, які народилися на тимчасово окупованій території у Донецькій або Луганській області, Автономної Республіки Крим чи м. Севастополя та народження якої не зареєстровано органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, батьки зможуть отримати комплексну послугу «єМалятко» на підставі судового рішення про встановлення факту народження дитини, яке надходитиме від Єдиного державного реєстру судових рішень до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» в е-формі відповідно до порядку інформаційної взаємодії, визначеного Мінцифри разом з ДСА.

 

Штрафи за порушення вимог пожежної безпеки збільшено

 

04.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки» від 3 лютого 2021 р. № 1187-IX.

Змінами до ст.ст. 120, 175, 175-2, 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення збільшено розмір штрафів за:

– порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки – на громадян від 100 до 200 (раніше – від 3 до 7) н.м.д.г. і на посадових осіб – від 200 до 300 (раніше – від 5 до 10);

– порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки – на громадян від 150 до 250 (раніше – від 3 до 7) н.м.д.г. і на посадових осіб – від 250 до 350 (раніше – від 5 до 10);

– порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням – на громадян від 100 до 200 (раніше – від 0,5 до 7) н.м.д.г. і на посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 200 до 300 (раніше – від 2 до 10);

– здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки – на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб – від 150 до 200 (раніше – від 40 до 100) н.м.д.г.;

– невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру – на посадових осіб від 100 до 200 (раніше – від 10 до 20) н.м.д.г. Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – на посадових осіб від 200 до 300 (раніше – від 20 до 50).

Також внесено зміни до ст.ст. 223, 224 КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки.

 

Ліквідацію податкової міліції знову відклали

 

04.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» щодо терміну набрання чинності окремими положеннями» від 29 січня 2021 р. № 1156-IX.

Новою редакцією абз. 3 п. 1 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» відкладено набрання чинності положеннми щодо ліквідації податкової міліції, а саме визначено, що:

пп. 2 п. 27 (щодо п. 61.3 ст. 61), пп. 3 п. 43 (щодо п. 78.3 ст. 78), п. 133 (щодо п. 344.1 ст. 344), п. 134 розд. I (щодо виключення розд. XVIII-2) – набирають чинності з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».

Автоматичний обмін інформацією з податковими органами інших країн запланували

 

05.03.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб’єктами господарювання та запобігання відмиванню коштів в офшорних зонах» від 3 березня 2021 р. № 162-р.

Затверджений план заходів передбачає, зокрема:

– забезпечення оновлення українського переліку офшорних зон з урахуванням правових норм ЄС та даних Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та ОЕСР;

– запобігання незаконному виведенню коштів за кордон, у тому числі до офшорних зон, незаконному переміщенню товарів на підставі підроблених рахунків-фактур (інвойсів);

– подання правоохоронним органам узагальнених матеріалів (додаткових узагальнених матеріалів), сформованих за результатами здійснення моніторингу фінансових операцій, та виявлення таких, що можуть бути пов’язані з легалізацією доходів від податкових злочинів;

– запровадження автоматичного обміну інформацією з податковими органами інших країн, зокрема відповідно до Загального стандарту звітності (CRS);

– імплементація Плану дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base Erosionand Profit Shifting – BEPS) шляхом прийняття нормативно-правових актів щодо запровадження кроків такого Плану;

– застосування заходів податкового контролю із запобігання ризикам необґрунтованого формування платниками податку на додану вартість податкового кредиту з урахуванням категорії ризиковості суб’єктів господарювання – учасників схем ухилення від оподаткування;

– проведення заходів податкового контролю для виявлення, запобігання та руйнування схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання під час виплати заробітної плати та інших доходів фізичним особам;

– застосування заходів податкового контролю за суб’єктами господарювання, зокрема тих, що реалізують підакцизні товари, обсяги доходу яких не відповідають мінімальним витратам у зв’язку з отриманням такого доходу.

 

Нові умови впровадження енергоефективності

 

05.03.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про енергетичну ефективність» № 4507.

«Завдяки законопроекту встановлюються нові рамкові умови для реалізації політик в сфері енергоефективності на усіх рівнях: виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії», – зауважив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Проектом визначаються:

– основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;

– особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;

– підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель;

– засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади;

– вимоги до екодизайну енергоспоживчих продуктів;

– засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, енергосервісу;

– особливості запровадження інтелектуальних систем обліку;

– стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання та у сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу;

– відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності тощо.

 

Створюють спеціальний фонд для пожвавлення спортивної активності людей 

 

05.03.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2021 – 2022 роки щодо реалізації першого етапу Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року» від 3 березня 2021 р. № 163-р.

Затверджений план заходів передбачає, зокрема:

– створення онлайн-платформи для забезпечення взаємодії, проведення засідань та зустрічей, обміну ідеями і технологіями між представниками держави, бізнесу і науковцями з метою координації зусиль щодо підвищення рівня залученості населення до оздоровчої рухової активності;

– розміщення соціальної реклами на телебаченні, сторінках соціальних мереж із залученням провідних спортсменів, у тому числі спортсменів з інвалідністю, тренерів, ветеранів спорту, для формування ціннісного ставлення юнацтва і молоді до власного здоров’я, поліпшення фізичного розвитку та фізичної підготовки, з урахуванням вимог майбутньої професійної діяльності;

– сприяння створенню фонду розвитку спорту та рухової активності для поліпшення матеріально-технічної бази спорту, популяризації оздоровчої рухової активності, наповнення якого здійснюватиметься за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб та інших джерел, не заборонених законодавством;

– запровадження пілотного проекту «Гроші ходять за послугою» у системі масового спорту та оздоровчого фітнесу;

– проведення загальнодоступних спортивних заходів для активного сімейного відпочинку в місцях масового відпочинку, зокрема забезпечення організаційної підтримки та координації діяльності регіональних центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»;

– облаштування безпечних маршрутів для пішохідного, велосипедного, водного туризму за участю органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

– забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей у закладах дошкільної та загальної середньої освіти;

– імплементація міжнародних стандартів у сфері боротьби з допінгом у спорті та запровадження постійного моніторингу тощо.

 

 

Ухвалено карантинні особливості перевірки банків

 

05.03.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про особливості проведення інспекційних перевірок під час карантину» від 2 березня 2021 р. № 23.

Відповідно до постанови керівник інспекційної групи під час карантину зобов’язаний координувати роботу членів інспекційної групи таким чином, щоб забезпечити:

1) дотримання членами інспекційної групи під час здійснення перевірки в приміщенні об’єкта перевірки необхідних запобіжних заходів (використання індивідуальних засобів захисту та антисептиків, дотримання соціальної дистанції);

2) мінімально необхідну одночасну присутність членів інспекційної групи в приміщенні об’єкта перевірки;

3) обмін інформацією та документами з об’єктом перевірки з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у режимі реального часу або шляхом надсилання захищеними каналами зв’язку;

4) проведення зустрічей та інтерв’ю в режимі відеоконференцій.

Керівник об’єкта перевірки під час проведення інспекційних перевірок у період карантину має:

1) забезпечити дотримання працівниками об’єкта перевірки, які контактують із членами інспекційної групи, необхідних запобіжних заходів (використання індивідуальних засобів захисту та антисептиків, дотримання соціальної дистанції);

2) для ефективної роботи членів інспекційної групи в умовах карантину в разі наявності виробничої/технічної можливості забезпечити:

– віддалений доступ членам інспекційної групи до запитуваних документів та інформації об’єкта перевірки, з урахуванням тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, або їх надсилання електронною поштою Національного банку України, або передавання на змінних носіях інформації;

– віддалений доступ членам інспекційної групи до систем автоматизації банку, які використовуються об’єктом перевірки (без права внесення, модифікації, видалення та несанкціонованого копіювання інформації), а також технологічну та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем.

Також визначено, що під час проведення інспекційної перевірки члени інспекційної групи, керівники та працівники об’єкта перевірки мають право:

1) складати та подавати у формі електронного документа, підписаного КЕП відповідної(их) уповноваженої(их) особи(іб), відповідні документи;

2) проводити зустрічі, інтерв’ю членів інспекційної групи з керівниками, працівниками, іншими уповноваженими особами об’єкта перевірки за наявності технічної можливості в режимі відеоконференції, за результатами яких (за потреби) складати протоколи (з фіксацією питань і відповідей), що підписуються учасниками таких зустрічей та інтерв’ю.

 

Ті, хто має іноземне громадянство, не зможуть працювати у владних органах

 

05.03.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства» від 4 березня 2021 р. № 85/2021.

Ним уведено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони, яким Кабінету Міністрів України доручено забезпечити, зокрема:

1) разом із Центральною виборчою комісією і Службою безпеки України проведення у двомісячний строк інвентаризації та змістовного аналізу законодавства України щодо стану унормування питань, пов’язаних з подвійним (множинним) громадянством;

2) за результатами виконання зазначеного завдання разом із Центральною виборчою комісією, Службою безпеки України та розвідувальними органами України розроблення та у шестимісячний строк внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів України про внесення змін до законодавчих актів, якими:

а) передбачити термінологічну уніфікацію та правову визначеність чинних та пропонованих положень стосовно громадян України, які мають (набули) громадянство (підданство) іноземної держави, насамперед у частині визнання встановленим факту наявності (набуття) іноземного громадянства;

б) встановити громадянам України, які мають (набули) громадянство (підданство) іноземної держави або подали документи (проходять процедуру) для набуття громадянства (підданства) іноземної держави, заборону:

– претендувати на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якими наділені уповноважені особи, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», претендувати на зайняття керівних посад на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

– мати допуск до державної таємниці;

– бути членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем або проводити передвиборну агітацію на загальнодержавних і місцевих виборах;

– бути членом політичної партії;

в) встановити порядок подання громадянами України декларацій про набуття (наявність) громадянства (підданства) іноземної держави;

г) встановити відповідальність за:

– подання недостовірних відомостей у деклараціях про відсутність громадянства (підданства) іноземної держави та неперебування у процесі набуття громадянства (підданства) іноземної держави;

– порушення порядку повідомлення про набуття (наявність) громадянства (підданства) іноземної держави та про подання документів (проходження процедури) для набуття громадянства (підданства) іноземної держави.

 

Головам місцевих держадміністрацій повернуть статус держслужбовців

 

05.03.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» № 4298, яким передбачено чітке розмежування повноважень за ключовими напрямками, а також питань формування та організації діяльності обласних та районних державних адміністрацій.

Як зауважив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, необхідність прийняття цього закону обумовлена тим, що після зміни адміністративно-територіального устрою держава передала більшість повноважень органам місцевого самоврядування новостворених територіальних громад. А оскільки в країні формуються нові районні державні адміністрації, робота яких буде суттєво відрізнятися від роботи колишніх РДА, виникла необхідність створення відповідного правового поля.

Передбачається, що місцеві державні адміністрації виконуватимуть три основні функції:

– координуватимуть діяльність територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади;

– забезпечуватимуть законність на території;

– до внесення відповідних змін до Конституції України здійснюватимуть функції виконавчого органу обласних та районних рад.

Головам місцевих державних адміністрацій повернуть статус державних службовців і після набрання чинності цим Законом вони продовжать здійснювати свої повноваження, передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

У подальшому голови місцевих державних адміністрацій будуть призначатися на посаду Президентом України за поданням Уряду з кадрового резерву строком на 3 роки, в тому числі в порядку переведення з іншої адміністративно-територіальної одиниці.

Кадровий резерв має бути сформований до 1 січня 2022 р.

 

Реалізацію проектів розвитку охорони здоров’я на селі продовжено

 

05.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості» від 3 березня 2021 р. № 167.

Згідно зі змінами до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 983, продовжено на 2021 р. можливість обласним державним адміністраціям здійснювати для цієї мети перерозподіл субвенції між проектами і заходами за погодженням з Мінрегіоном та МОЗ.

 

Засуджені зможуть отримувати е-копії документів кримінального провадження

 

05.03.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проекти Законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 4048 та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 4049.

Як інформує Міністерство юстиції України, проектами передбачаються такі зміни до механізму звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі:

– звернення про зміну покарання можна подавати після відбуття 10 років ув’язнення;

– повинен бути підготовлений аргументований план реінтеграції ув’язненого у суспільство;

– суд матиме право замінити довічне позбавлення волі на строкове позбавлення волі від 15 до 20 років (тобто, мінімальний строк ув’язнення довічника буде 25 років: мінімум 10 років до звернення до суду, а потім додатково від 15 до 20 років ув’язнення).

«Кримінальне провадження в суді першої інстанції у випадках розгляду питання про заміну довічного позбавлення волі здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів. Так само під час виконання вироків здійснюється розгляд питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким», – зазначив заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Крім того, проектами передбачено такі ключові зміни, як впровадження права засуджених на отримання електронних копій документів кримінального провадження, скасування окремих обмежень на проведення страйків у транспортній промисловості, зменшення випадків застосування адміністративного арешту та прискорення розгляду апеляцій на застосування адміністративного арешту (до трьох днів).

 

Судді складатимуть присягу за новим Порядком

 

09.03.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про Порядок складення присяги судді особою, призначеною на посаду судді» від 4 березня 2021 р. № 88/2021.

Відповідно до затвердженого Порядку особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді у присутності Президента України під час урочистої церемонії, що проводиться у приміщенні, де встановлено Державний Герб України і Державний Прапор України.

На урочисту церемонію складення присяги судді особою, призначеною на посаду судді, запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Урочиста церемонія складення присяги судді розпочинається виконанням Державного Гімну України.

Присягу судді, текст якої визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зачитує особа, призначена на посаду судді, а в разі складення присяги судді кількома особами, призначеними на посаду судді, – найстарша з них за віком особа.

Текст присяги підписується суддею із зазначенням дати її складення.

Після складення присяги судді Президент України або за його дорученням інша особа вручає судді посвідчення.

Водночас визнано такими, що втратили чинність:

– Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 380 «Про Порядок складення присяги судді особою, вперше призначеною на посаду професійного судді»;

– Указ Президента України від 2 серпня 2013 р. № 417 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку складення присяги судді особою, вперше призначеною на посаду професійного судді».

 

 

Заборонено перевезення пасажирів автомобільним та залізничним транспортом у «червоних» регіонах

 

09.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 3-5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 24 лютого 2021 р. № 154.

Новим пп. 11 п. 3-5 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено, що на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів (посадки та висадки) автомобільним, залізничним транспортом, крім транзитних перевезень та перевезень:

– легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п’яти осіб без урахування дітей віком до 14 років;

– службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції;

– пасажирів спеціальними залізничними рейсами у внутрішньому сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному конкретному випадку перевізником за заявками обласних державних адміністрацій за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров’я, а також у приміському залізничному сполученні за рішенням перевізника, прийнятим за поданням чи за погодженням з обласною державною адміністрацією.

 

План дій на випадок кризи із харчовими продуктами та кормами

 

09.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та кормами» від 3 лютого 2021 р. № 80.

План дій визначає заходи, що підлягають невідкладному здійсненню у разі, коли такі корми та харчові продукти безпосередньо або через довкілля становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини і такій загрозі неможливо запобігти або яку не можна усунути або зменшити до прийнятного рівня шляхом здійснення звичайних заходів.

Надзвичайні обставини, пов’язані із харчовими продуктами та кормами, – обставини, що одночасно відповідають таким ознакам:

1) виникають випадково або створені навмисно;

2) становлять ризик для здоров’я людини та/або тварини;

3) потребують прийняття термінових заходів з метою зниження або усунення ризику для здоров’я людини та/або тварини.

План дій застосовують у разі, коли:

1) Держпродспоживслужба внаслідок здійснення заходів державного контролю або внаслідок повідомлень отримує інформацію про те, що харчові продукти та/або корми безпосередньо або через довкілля становлять загрозу для здоров’я людини та/або тварини і такій загрозі неможливо запобігти або її не можна усунути або зменшити до прийнятного рівня шляхом здійснення звичайних заходів;

2) небезпечний фактор у харчовому продукті та/або кормі встановлений;

3) небезпечний фактор не встановлений, однак наукові дані свідчать про зв’язок між споживанням харчових продуктів та/або кормів і виникненням негативних наслідків для здоров’я людини та/або тварини.

План дій включає такі заходи:

1) повідомлення про виникнення надзвичайних обставин;

2) здійснення заходів державного контролю;

3) аналіз ризику, пов’язаного з небезпечними харчовими продуктами та/або кормами;

4) вилучення та/або відкликання оператором ринку харчових продуктів та/або кормів (у разі прийняття відповідного рішення);

5) комунікація з громадськістю та споживачами.

Цей план дій не застосовують у разі вилучення та/або відкликання харчових продуктів та/або кормів, які не мають невідповідностей законодавству про безпечність харчових продуктів та/або кормів за ініціативою оператора ринку.

 

Для повернення активів збанкрутілих банків створено робочу групу

 

09.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань повернення активів збанкрутілих банків» від 24 лютого 2021 р. № 176.

Міжвідомча робоча група є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями міжвідомчої робочої групи є:

1) сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань повернення активів збанкрутілих банків;

2) визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань, пов’язаних із поверненням активів збанкрутілих банків, зокрема розроблення стратегії повернення активів збанкрутілих банків з визначенням плану дій її реалізації, включаючи підготовку пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази з відповідних питань;

3) підготовка і внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій та рекомендацій щодо шляхів, механізмів і способів вирішення проблемних питань, пов’язаних із поверненням активів збанкрутілих банків.

 

Інтереси органів місцевої влади представлятиме новий Конгрес

 

09.03.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про затвердження Положення про Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України» від 4 березня 2021 р. № 89/2021.

Відповідно до затвердженого Положення Конгрес є консультативно-дорадчим органом, основними завданнями якого, зокрема є:

1) представництво інтересів органів місцевих та регіональних влад, зміцнення і захист інтересів органів місцевих та регіональних влад;

2) вивчення та моніторинг суспільно-політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в державі на регіональному та місцевому рівнях, вироблення за результатами узгодженої позиції щодо пріоритетів державної регіональної політики і механізмів забезпечення сталого розвитку територіальних громад та регіонів;

3) сприяння налагодженню ефективної взаємодії державних органів, зокрема місцевих органів виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування;

4) моніторинг стану розвитку територіальних громад, проведення консультацій стосовно актуальних питань забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності;

5) сприяння ефективному завершенню реформи місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, інших реформ із децентралізації влади;

6) обговорення проектів нормативно-правових актів у сфері регіональної політики, проектів державних програм і стратегій регіонального, економічного, екологічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку з метою врахування у таких проектах інтересів територіальних громад;

7) вивчення та узагальнення міжнародного досвіду у сфері територіального розвитку, розвитку місцевого самоврядування та здійснення заходів щодо його практичної реалізації, зокрема з урахуванням стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування;

8) аналіз законодавства України з питань регіонального розвитку, місцевого самоврядування та територіальної організації влади, підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;

9) моніторинг та вивчення реалізації на місцевому та регіональному рівнях Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності виконання цієї Угоди та запровадження європейських стандартів і практик у сфері місцевого самоврядування;

10) сприяння налагодженню зв’язків між органами місцевого самоврядування України та держав – членів Європейського Союзу;

11) проведення консультацій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Європейським Союзом, зокрема через реалізацію проектів транскордонного співробітництва.

 

Мультимодальні перевезення – на підставі єдиного договору

 

09.03.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про мультимодальні перевезення» № 4258.

Як зауважив Міністр інфраструктури Владислав Криклій, проектом удосконалюється існуюча законодавча база та запроваджуються правові механізми для ширшого використання мультимодальних/контейнерних вантажних перевезень у транспортній системі України, що сприятиме захисту навколишнього середовища через переорієнтацію значної частини перевезень з автошляхів на річку та інші екологічні види доставки, а також значно оптимізує час і витрати шляхом впровадження єдиного договору мультимодального перевезення.

Зокрема, проектом:

– вводиться поняття мультимодального та комбінованого перевезення вантажів, мультимодального термінала, документа мультимодального перевезення, оператора та замовника мультимодального перевезення;

– закріплюється право учасників мультимодальних перевезень здійснювати перевезення вантажу на підставі єдиного договору – договору мультимодального перевезення незалежно від зміни видів транспорту, а також здійснювати перевезення вантажу за одним перевізним документом – документом мультимодального перевезення;

– визначаються істотні умови договору, права та обов’язки сторін, основні принципи державного регулювання та допомоги щодо такого виду перевезень;

– впроваджується відповідальність оператора мультимодального перевезення (та граничний розмір цієї відповідальності) за вантаж перед замовником послуги з моменту прийняття ним вантажу для мультимодального перевезення та до моменту його видачі.

«Прийняття цього закону в цілому також вкрай важливе для України в інтеграційному напрямі, адже він імплементує положення Директиви Ради ЄС від 07 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами. Разом з тим, він спрямований на приєднання України до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень TRACECA – міжнародної транспортної програми за участі Європейського Союзу та 14 держав-членів Східноєвропейського, Кавказького та Центральноазіатського регіонів», – повідомив В. Криклій.

 

Три цілі Закону «Про публічні консультації»

 

09.03.2021 Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про публічні консультації» № 4254.

Як пояснив заступник Міністра юстиції Олександр Банчук, публічні консультації – це інструмент громадської участі, коли громадяни самі стають ініціаторами рішень і формулюють власні альтернативи щодо тих чи інших питань, таким чином отримуючи реальні повноваження для формування виважених політичних рішень.

«Перевагами проведення публічних консультацій буде можливість вивчення потреб, інтересів різних заінтересованих сторін, отримання ідей, пропозицій, інноваційних підходів для вирішення проблемних питань у різних сферах державної політики та питань місцевого значення, що сприятиме підвищенню якості рішень, їх легітимізації та підтримці», – зауважив О. Банчук.

За його словами, можна виділити 3 основні цілі, яких вдасться досягти із ухваленням цього Закону:

прозорість здійснення державного управління – полягає у тому, що завдяки процедурі публічних консультацій спільнота заздалегідь дізнається про усі рішення, що готуються міністерством, про важливі зміни не з дня на день, а наперед. Тобто, дізнаючись, що якесь рішення готується, – може долучитися до формування тієї чи іншої ініціативи;

прогнозованість державної політики – процедура передбачає, що рішення буде донесене до спільноти і роз’яснене. Усі, кого воно торкнеться, матимуть можливість зрозуміти, що змінюється, яким чином і навіщо;

залучення громадян до процесу ухвалення державних рішень.

 

Конкурси на посади держслужби відновлено

 

09.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» від 23 лютого 2021 р. № 1285-IX.

Законом, зокрема виключено:

– обмеження щодо виконання першим заступником міністра, заступниками міністра (якщо посада міністра є вакантною) окремих повноважень міністра (ч. 4 ст. 9 Закону «Про центральні органи виконавчої влади»);

– положення, якими встановлювались додаткові підстави припинення державної служби окремих державних службовців за ініціативою суб’єкта призначення (ст. 87-1 Закону «Про державну службу»);

– положення, яким тимчасово, на період дії карантину, зупинено дію положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу (п. 8 розд. II «Прикінцеві положення» Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Крім цього, установлено, що:

1) конкурси на посади, що обіймають особи, з якими до набрання чинності цим Законом укладені контракти про проходження державної служби на період дії карантину, оголошуються протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом відповідно до черговості укладення контрактів про проходження державної служби на відповідні посади. У разі відсутності переможця конкурсу на зазначену посаду суб’єкт призначення приймає рішення про проведення повторного конкурсу протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби;

2) контракти про проходження державної служби на період дії карантину, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом;

3) оголошені добори для призначення на вакантну посаду державної служби на період дії карантину, рішення за результатами яких не оприлюднені, скасовуються;

4) у разі якщо на день набрання чинності цим Законом рішення про призначення на посаду державної служби особи за результатами добору не прийнято, результати відповідного добору скасовуються;

5) спеціальна перевірка, встановлена ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції», не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади державної служби або в органах місцевого самоврядування не пізніше наступного робочого дня після припинення дії контракту про проходження ними державної служби на період дії карантину (за умови, що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час укладання відповідного контракту);

6) державні службовці, зараховані за штат відповідно до ч. 1 ст. 87-1 Закону України «Про державну службу» до набрання чинності цим Законом, продовжують перебувати на державній службі згідно із Законом України «Про державну службу», виконуючи обов’язки державного службовця в межах, визначених керівником відповідного державного органу. Граничний строк такого перебування становить шість місяців з дня звільнення з посади. Умови оплати праці таких державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України;

7) державні службовці, яких призначено на посади державної служби за результатами добору та до набрання чинності цим Законом зараховано за штат відповідно до ч. 1 ст. 87-1 Закону України «Про державну службу», продовжують перебувати на державній службі згідно із Законом України «Про державну службу», виконуючи обов’язки державного службовця в межах, визначених керівником відповідного державного органу. Такий державний службовець звільняється з державної служби керівником державного органу, за штатом якого він перебуває, через 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

 

 

 

 

 

Залиште коментар