Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Законопроект “Про приватну детективну діяльність” № 3010 

33

07 лютого 2020

У Верховній Раді Україні зареєстровано законопроект “Про приватну детективну діяльність” (№ 3010 від 04.02.2020 року).

До роботи над проектом залучалась професійна спільнота.

 

Згідно законопроекту, суб’єктами приватної детективної діяльності можуть надаватися наступні види приватних детективних послуг:

1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві. Замовником цього виду послуг може бути лише сторона відповідного провадження;

2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

3) з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні та за кордоном;

4) пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки;

5) спостереження за поведінкою неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних або осіб з інвалідністю на замовлення їх законних представників.

6) розшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин;

7) здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

8) виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання інформації з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

9) пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

10) пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань, а також належного їм майна та інших активів.

11) забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, професійної таємниці) замовника приватних детективних послуг.

12) перевірка достовірності наданої страхувальниками страховим компаніям інформації про обставини заявлених страхових випадків;

13) збір інформації яка може бути підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до уповноважених органів виконавчої та/або судової влади з метою захисту його законних прав і інтересів.

14) консультування з надання приватних детективних послуг.

Суб’єкти приватної детективної діяльності, відповідно до проекту, матимуть наступні права:

1) звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб;

2) за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

3) проводити зовнішній огляд територій, споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений.

4) проводити зовнішній та внутрішній огляд закритих для вільного доступу територій, споруд, приміщень, інших об’єктів за згодою їх власників або законних користувачів.

5) проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їх власників або законних користувачів;

6) отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

7) здійснювати спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті з метою отримання необхідної інформації;

8) здійснювати на відкритій місцевості та в громадських місцях, а у службових та приватних приміщеннях за письмовою згодою власників (або уповноважених ними осіб) під час відвідування приватним детективом цих приміщень, фотозйомку, відео- та аудіо запис, а також застосовувати інші технічні засоби фіксації інформації загального призначення, які не спричиняють шкоду життю та здоров’ю громадян, навколишньому середовищу;

9) проводити усне опитування осіб за їх згодою.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ (ПРОЕКТ)

Про приватну детективну діяльність

Цей Закон визначає правові засади організації та здійснення приватної детективної діяльності, спрямованої на забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом надання приватних детективних послуг, встановлює права та обов’язки суб’єктів правовідносин, а також особливості державного контролю в цій сфері.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) Детективна таємниця – це захищена згідно із законом інформація, яка стала відомою приватному детективу у зв’язку з наданням ним приватних детективних послуг і не є державною, або іншою конфіденційною інформацією, визначеною законами України;

2) Договір про надання приватних детективних послуг – це письмова або у електронній формі відповідно до закону домовленість двох сторін, за якою одна сторона (приватний детектив, детективне агентство) зобов’язується надати приватні детективні послуги другій стороні (замовнику) на умовах і в порядку, що визначені цим Законом та договором, а замовник зобов’язується оплатити надання послуг;

3) Замовник приватних детективних послуг – фізична або юридична особа, іноземні фізичні та юридичні особи, на замовлення яких здійснюється надання приватних детективних послуг;

4) Конфлікт інтересів  суперечність між особистими інтересами приватного детектива та його правами і обов’язками як суб’єкта приватної детективної діяльності, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час здійснення приватним детективом надання приватних детективних послуг, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час надання приватних детективних послуг;

5) Приватна детективна діяльність – незалежна професійна діяльність приватного детектива або діяльність детективного агентства щодо надання замовникам приватних детективних послуг з метою забезпечення захисту їх прав та законних інтересів на платній договірній основі в порядку, визначеному цим Законом;

6) Приватні детективні послуги – це пошук, отримання, фіксація, аналіз та передача інформації про осіб, об’єкти і події, що здійснюються на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами;

7) Самоврядування приватних детективів – гарантоване державою право приватних детективів самостійно вирішувати питання організації надання приватних детективних послуг в порядку, встановленому цим Законом;

8) Суб’єкт приватної детективної діяльності – це приватний детектив або детективне агентство.

Стаття 2. Правова основа здійснення приватної детективної діяльності

1. Правовою основою здійснення приватної детективної діяльності є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно – правові акти, видані на їх підставі.

2. Цей Закон не поширюється на посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, які згідно із законодавством мають виключні повноваження для виконання завдань, що мають характер діяльності, згаданої у частині 3 цієї статті Закону.

3. На суб’єктів приватної детективної діяльності не поширюється дія законодавчих актів, якими закріплюється правовий статус працівників правоохоронних органів;

4. Суб’єкти приватної детективної діяльності не мають права здійснювати оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі (розшукові) дії,віднесені законом до виключної компетенції органів правопорядку.

Стаття 3. Приватний детектив

1. Приватним детективом може бути фізична особа, яка має громадянство України, повну вищу юридичну освіту або вищу освіту за спеціальністю «правоохоронна діяльність», володіє державною мовою, стаж роботи в галузі права або правоохоронної діяльності 3 роки, пройшла відповідне навчання з метою зайняття приватною детективною діяльністю та отримала свідоцтво про право на заняття приватною детективною діяльністю.

2. Не може бути приватним детективом особа, яка:

1) має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення кримінального правопорушення;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) перебуває на обліку в психоневрологічних або наркологічних установах охорони здоров’я;

4) позбавлена права на зайняття приватною детективною діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення Уповноваженим органом регулювання про припинення права на зайняття приватною детективною діяльністю.

3. Несумісною з діяльністю приватного детектива є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 та підпункті а) пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (за виключенням депутатів місцевих рад);

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Стаття 4. Здійснення приватної детективної діяльності індивідуально

Приватний детектив, який здійснює приватну детективну діяльність індивідуально, є самозайнятою особою та може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття приватною детективною діяльністю.

Стаття 5. Детективне агентство

1. Детективне агентство є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства, одним з засновників (учасників) якого є приватний детектив та діє на підставі статуту.

2. Загальний розмір частки засновників (учасників) детективного агентства, які не є приватними детективами, у статутному капіталі не може перевищувати 25 відсотків.

3. Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво детективним агентством, може бути лише приватний детектив.

4. Керівник детективного агентства не може бути керівником іншої юридичної особи, що здійснює діяльність за видами, не сумісними з приватною детективною діяльністю.

5. Державна реєстрація детективного агентства здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

6. Детективне агентство має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

7. Про створення, реорганізацію або ліквідацію детективного агентства приватний детектив, який створив детективне агентство, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців письмово повідомляє Уповноважений орган.

8. Стороною договору про надання приватних детективних послуг є детективне агентство.

9. Детективне агентство може залучати до виконання укладених агентством договорів про надання приватних детективних послуг інших приватних детективів, технічний персонал на договірних засадах.

Стаття 6. Функції Уповноваженого органу в сфері регулювання приватної детективної діяльності

1. Уповноваженим органом у сфері регулювання приватної детективної діяльності є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної правової політики (далі – Уповноважений орган) який:

1) забезпечує навчання приватних детективів та підвищення їхньої кваліфікації, для чого спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, затверджує навчальні програми;

2) Визначає:

порядок проходження навчання осіб, які виявили намір здійснювати приватну детективну діяльність;

перелік документів, які подаються особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного детектива, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим цим Законом;

3) видає свідоцтво про право на заняття приватною детективною діяльністю та у випадках, передбачених цим Законом, зупиняє дію свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю та припиняє право на здійснення приватної детективної діяльності;

4) визначає вимоги до офісу суб’єкта приватної детективної діяльності;

5) формує та веде Єдиний реєстр суб’єктів приватної детективної діяльності, визначає порядок його ведення;

6) встановлює форму та порядок подання суб’єктами приватної детективної діяльності інформації про здійснення ними діяльності на запити правоохоронних органів;

7) здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері приватної детективної діяльності в межах, визначених цим Законом;

8) забезпечує діяльність Комісії з розгляду скарг на дії суб’єкта приватної детективної діяльності;

9) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Стаття 7. Детективне найменування

1. До найменування суб’єкта приватної детективної діяльності, що створюється у відповідності до вимог цього Закону, обов’язково включаються слова «приватний детектив» або «детективне агентство».

2. Забороняється і має наслідком відповідальність відповідно до закону використання в найменуванні слова «детектив» та похідні від нього фізичними та юридичними особами, які в установленому порядку не отримали свідоцтво про право на надання приватних детективних послуг та не внесені до Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної діяльності.

3. Положення частини другої цієї статті Закону не поширюється на органи державної влади, в яких передбачені посади детективів відповідно до закону.

Розділ II. НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ ПРИВАТНОЮ ДЕТЕКТИВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 8. Видача свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю

1. Особа, яка виявила бажання стати приватним детективом та відповідає вимогам статті 3 цього Закону, має право звернутися до Уповноваженого органу із заявою про видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю.

2. Уповноважений орган перевіряє відповідність особи вимогам, установленим статтею 3 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати приватним детективом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційна комісія, або визначений нею член можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.

У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати приватним детективом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей, документи такої особи не розглядаються.

3. Строк розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю не може перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Уповноважений орган приймає рішення про:

1) видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю;

2) відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю в обов’язковому порядку зазначаються причини такої відмови.

4. Рішення про відмову видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

5. Свідоцтво про право на зайняття приватною детективною діяльністю видається безстроково на платній основі.

За видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного календарного року.

Плата за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю зараховується до Державного бюджету України.

6. Порядок видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю заявнику та зразок посвідчення приватного детектива, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво про право на здійснення приватної детективної діяльності діє на всій території України.

Стаття 9. Підстави відмови у видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю

1. Свідоцтво про право на зайняття приватною детективною діяльністю не видається:

1) у випадках, передбачених частиною другою статті 3 цього Закону;

2) у разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним цим Законом;

3) у разі ненадання особою письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей.

Стаття 10. Припинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю

1. Уповноважений орган, що має право видавати свідоцтво про право на зайняття приватною детективною діяльністю, припиняє дію свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю у разі:

1) засудження приватного детектива за вчинення кримінального правопорушення – після набрання вироком законної сили;

2) обмеження судом цивільної дієздатності або визнання приватного детектива недієздатним;

3) подання заяви суб’єктом приватної детективної діяльності;

4) смерті приватного детектива (припинення детективного агентства);

5) припинення громадянства або виїзду приватного детектива на постійне проживання за межі України;

6) встановлення факту доступу сторонніх осіб до відомостей, що становлять детективну таємницю суб’єкта приватної детективної діяльності, або їх розголошення з вини чи внаслідок бездіяльності приватного детектива;

7) не допуск уповноважених до проведення перевірки працівників Уповноваженого органу для проведення перевірки та ненадання необхідних для проведення перевірки відомостей крім тих, що становлять детективну таємницю;

8) порушення суб’єктами приватної детективної діяльності вимог цього Закону;

2. Припинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю є підставою для припинення такої діяльності суб’єктом приватної детективної діяльності.

3. Рішення про припинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю набирає чинності з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної діяльності.

4. Рішення про припинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю можуть бути оскаржені в судовому порядку у встановлений цим Законом строк для оскарження рішення про відмову видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю.

Стаття 11. Зупинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю

1. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених цим Законом, приватний детектив у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до Уповноваженого органу за адресою свого робочого офісу заяву про зупинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю.

2. Дія свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю може бути зупинена за ініціативи Уповноваженого органу на час проведення перевірки відомостей про ознаки порушення суб’єктом приватної детективної діяльності вимог цього Закону.

Загальний строк зупинення дії свідоцтва за ініціативою Уповноваженого органу не може перевищувати 60 календарних днів.

3. Рішення про зупинення дії свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю приймається у строк до трьох робочих днів з дати надходження заяви.

Стаття 12. Єдиний реєстр суб’єктів приватної детективної діяльності

1. Уповноважений орган забезпечує ведення та є Розпорядником (адміністратором) Єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної діяльності (далі – Реєстр) з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про осіб, які відповідно до цього Закону набули права на зайняття приватною детективною діяльністю в Україні, про обрані суб’єктами приватної детективної діяльності організаційні форми діяльності. Внесення відомостей до Реєстру здійснюється Уповноваженим органом.

2. До Реєстру вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім’я та по батькові приватного детектива;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною діяльністю;

3) найменування і місцезнаходження детективного агентства, засоби зв’язку;

4) адреса офісу суб’єкта приватної детективної діяльності, засоби зв’язку;

5) інформація про зупинення або припинення права на зайняття приватною детективною діяльністю.

3. Відомості, передбачені частиною другою цієї статті, вносяться до Реєстру безоплатно протягом семи робочих днів з моменту їх отримання із зазначенням дати внесення відповідних відомостей.

4. Обробка персональних даних, що містяться у Реєстрі, здійснюється Уповноваженим органом відповідно до вимог законодавства у сфері захисту персональних даних.

5. Адресою офісу суб’єкта приватної детективної діяльності є місцезнаходження детективного агентства або адреса фактичного місця здійснення приватної детективної діяльності приватним детективом.

У разі наявності декількох адрес робочих місць суб’єктів приватної детективної діяльності до Реєстру вноситься лише одна адреса робочого місця суб’єкта приватної детективної діяльності.

6. Суб’єкт приватної детективної діяльності протягом трьох робочих днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни Уповноважений орган за адресою свого робочого місця.

7. Інформація, внесена до Реєстру, є відкритою на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу.

Розділ ІІІ. ВИДИ ПРИВАТНОЇ ДЕТЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ СУБЄКТА ПРИВАТНОЇ ДЕТЕКТИВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Гарантії ЗДІЙСНЕННЯ ПРИВАТНОЇ ДЕТЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 13. Види приватних детективних послуг, що можуть надаватися суб’єктами приватної детективної діяльності

1. Приватні детективні послуги, які здійснюються на підставі договору про надання приватних детективних послуг, укладеного між замовником та суб’єктом приватної детективної діяльності шляхом пошуку, отримання, аналізу та фіксації інформації про осіб, об’єкти і події, встановлення місцезнаходження осіб та об’єктів із застосуванням засобів та методів, що не заборонені чинним законодавством України, можуть включати в себе, зокрема, наступні види детективних послуг:

1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві. Замовником цього виду послуг може бути лише сторона відповідного провадження;

2) вивчення ринку, пошук і збір інформації з відкритих джерел з метою підготовки ділових переговорів замовника, з’ясування фінансової платоспроможності, майнового стану та благонадійності потенційних ділових партнерів;

3) з’ясування біографічних та інших даних, що характеризують особу, стосовно окремих громадян (за їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових та інших договорів із замовником приватних детективних послуг (зайняття в нього відповідної вакантної посади), виявлення їхніх ділових зв’язків, у тому числі з конкурентами замовника, в Україні та за кордоном;

4) пошук осіб, місцезнаходження яких невідоме, з’ясування причин та обставин їх зникнення, можливостей і умов їх повернення, розшук осіб, які втратили родинні або дружні зв’язки;

5) спостереження за поведінкою неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних або осіб з інвалідністю на замовлення їх законних представників.

6) розшук зниклого (втраченого або викраденого) майна, предметів і тварин;

7) здійснення заходів з відтворення втраченої (зниклої) інформації з питань законних прав та інтересів замовника;

8) виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання інформації з метою використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб;

9) пошук, виявлення та фіксування фактів незаконного використання прав інтелектуальної власності, що належать замовнику, а також випадків недобросовісної конкуренції;

10) пошук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань, а також належного їм майна та інших активів.

11) забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом (комерційної, професійної таємниці) замовника приватних детективних послуг.

12) перевірка достовірності наданої страхувальниками страховим компаніям інформації про обставини заявлених страхових випадків;

13) збір інформації яка може бути підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до уповноважених органів виконавчої та/або судової влади з метою захисту його законних прав і інтересів.

14) консультування з надання приватних детективних послуг.

2. Суб’єкти приватної детективної діяльності можуть надавати інші детективні послуги, не заборонені законом.

3. Матеріальні носії інформації, що були одержані суб’єктом приватної детективної діяльності в ході виконання ним договору про надання приватних детективних послуг, зберігаються суб’єктом приватної детективної діяльності три роки з урахуванням вимог щодо забезпечення детективної таємниці.

Стаття 14. Форма та зміст договору про надання приватних детективних послуг

1. Договір про надання приватних детективних послуг укладається в письмовій формі.

2. До договору про надання приватних детективних послуг застосовуються загальні вимоги Цивільного кодексу України.

3. Договір про надання приватних детективних послуг може укладатися на користь замовника іншою особою, яка діє в його інтересах.

4. Зміст договору про надання приватних детективних послуг не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства.

Стаття 15. Права суб’єктів приватної детективної діяльності.

1. Суб’єкти приватної детективної діяльності під час здійснення такої діяльності мають право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, необхідні для належного виконання договору про надання приватних детективних послуг, зокрема, розшукувати, отримувати та накопичувати потрібну інформацію всіма не забороненими законом методами, у тому числі:

1) звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб;

2) за згодою підприємств, установ, організацій у визначеному обсязі ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях з необхідними для здійснення приватної детективної діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

3) проводити зовнішній огляд територій, споруд, приміщень, інших об’єктів, доступ до яких не обмежений.

4) проводити зовнішній та внутрішній огляд закритих для вільного доступу територій, споруд, приміщень, інших об’єктів за згодою їх власників або законних користувачів.

5) проводити огляд та вивчення матеріалів, предметів, документів за згодою їх власників або законних користувачів;

6) отримувати на договірній основі письмові висновки та усні консультації фахівців та експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

7) здійснювати спостереження на відкритій місцевості, у громадських місцях та на транспорті з метою отримання необхідної інформації;

8) здійснювати на відкритій місцевості та в громадських місцях, а у службових та приватних приміщеннях за письмовою згодою власників (або уповноважених ними осіб) під час відвідування приватним детективом цих приміщень, фотозйомку, відео- та аудіо запис, а також застосовувати інші технічні засоби фіксації інформації загального призначення, які не спричиняють шкоду життю та здоров’ю громадян, навколишньому середовищу;

9) проводити усне опитування осіб за їх згодою.

2. Письмовий запит суб’єкта приватної детективної діяльності, направлений під час надання приватних детективних послуг, є обов’язковим для розгляду в порядку, встановленому законодавством України про інформацію.

Особи, винні в ненаданні відповіді та /або наявної інформації, крім тієї що має конфіденційний характер, або наданні неповної та/або недостовірної інформації, несуть відповідальність встановлену законом.

Стаття 16. Обов’язки суб’єктів приватної детективної діяльності

1. Суб’єкти приватної детективної діяльності під час її здійснення зобов’язані:

1) відмовитися від укладення договору про надання приватних детективних послуг, якщо при наданні таких послуг суб’єктом приватної детективної діяльності може бути порушено законодавство або права третіх осіб, а також якщо його укладення призведе до виникнення конфлікту інтересів приватного детектива;

2) дотримуватися вимог конфіденційності щодо отриманої інформації, крім випадків, коли така інформація містить факти про готування або замах на вчинення кримінального правопорушення;

3) ідентифікувати особу замовника приватних детективних послуг за документами, що відповідно до законодавства України посвідчують особу, та зберігати копії таких документів разом із примірником договору про надання приватних детективних послуг, укладеного суб’єктом приватної детективної діяльності із замовником приватних детективних послуг;

4) організувати документообіг, зокрема належне зберігання всіх примірників договорів про надання приватних детективних послуг, укладених суб’єктом приватної детективної діяльності із замовниками приватних детективних послуг;

5) дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних, а також у сфері запобігання корупції, інших законів України.

6) надавати пояснення та інформацію за винятком відомостей, що становлять детективну таємницю, Уповноваженому органу у зв’язку зі скаргою на дії суб’єкта приватної детективної діяльності;

7) складати остаточний звіт для замовника про надані приватні детективні послуги згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом.

2. Суб’єктам приватної детективної діяльності під час здійснення приватної детективної діяльності забороняється:

1) приховувати від правоохоронних органів інформацію про факти вчинення тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення або про готування до вчинення такого кримінального правопорушення, що стала їм відома у процесі здійснення приватної детективної діяльності;

2) видавати себе за працівників правоохоронних органів, представників інших органів державної влади та місцевого самоврядування;

3) збирати відомості, пов’язані з особистим життям, політичними та релігійними переконаннями осіб, без надання на це письмової згоди таких осіб;

4) у будь-який спосіб перешкоджати діям органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів під час виконання ними їхніх повноважень;

5) фальсифікувати матеріали та отриману інформацію;

6) збирати інформацію, що становить державну таємницю, інформацію з обмеженим доступом.

3. Порушення суб’єктом приватної детективної діяльності гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і громадянина має наслідком відповідальність, передбачену законом.

Стаття 17. Замовники приватних детективних послуг

1. Замовниками приватних детективних послуг можуть бути фізичні або юридичні особи (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, зазначених у пункті 1 та підпункті а) пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (за виключенням депутатів місцевих рад), в інтересах яких здійснюється приватна детективна діяльність.

2. Суб’єкт приватної детективної діяльності може надавати своїм замовникам приватні детективні послуги лише після укладення з ними письмового договору про надання приватних детективних послуг.

3. Суб’єкт приватної детективної діяльності не має права укладати договір про надання приватних детективних послуг у разі, якщо:

1) суб’єктом приватної детективної діяльності надавалися або надаються аналогічні приватні детективні послуги особам, інтереси яких суперечать інтересам замовника та створюється конфлікт інтересів;

2) є підстави вважати, що під час надання приватних детективних послуг можуть бути порушені права та охоронювані законом інтереси інших громадян, державні або національні інтереси.

3) виконання договору може суперечити інтересам приватного детектива, членів його сім’ї або близьких родичів, приватного детективного агентства, засновником якого він є, професійним обов’язкам приватного детектива, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів.

4. Розпорядником інформації щодо предмету договору про надання детективних послуг після його виконання або законного дострокового припинення є її замовник, крім відомостей про події та обставини з ознаками кримінального правопорушення, або конфіденційної інформації щодо інших осіб.

Стаття 18. Детективна таємниця

1. Інформація з питань, щодо яких здійснювалася приватна детективна діяльність, та відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини та громадянина, становлять детективну таємницю.

2. Приватним детективам, працівникам приватних детективних агентств забороняється розголошувати та/або використовувати у своїх інтересах або інтересах третіх осіб відомості, що становлять детективну таємницю.

3. Використання особами, зазначеними у частині другій цієї статті, безпосередньо або через інших осіб відомостей, отриманих у результаті приватної детективної діяльності, з метою шантажу інших осіб тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

4. Приватні детективи зобов’язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до відомостей, що становлять детективну таємницю, або їх розголошення. Порядок зберігання відомостей, що становлять детективну таємницю, затверджується Уповноваженим органом.

5. Приватні детективи відшкодовують шкоду, заподіяну третім особам внаслідок доступу сторонніх осіб до відомостей, що становлять детективну таємницю суб’єкта приватної детективної діяльності, або їх розголошення у порядку, передбаченому законом.

Стаття 19. Навчання приватних детективів

1. Порядок, умови навчання та підвищення кваліфікації приватних детективів затверджується Уповноваженим органом з урахуванням положень цього Закону.

2. Для навчання та підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють приватну детективну діяльність, Уповноваженим органом можуть укладатися відповідні угоди з вищими навчальними закладами незалежно від їх форми власності.

3. Розроблення програм навчання, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, за погодженням із Уповноваженим органом та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

4. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, у встановленому законом порядку затверджуються вимоги до змісту відповідних навчальних програм осіб, які здійснюють приватну детективну діяльність.

Особи, які мають намір здійснювати, або здійснюють приватну детективну діяльність та пройшли навчання або підвищення кваліфікації, отримують документ закладу вищої освіти встановленого зразка.

5. Суб’єктам приватної детективної діяльності, які не пройшли навчання, забороняється займатися приватною детективною діяльністю.

Стаття 20. Гарантії приватної детективної діяльності

1. Професійні права, честь і гідність приватного детектива гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню приватної детективної діяльності;

2) забороняється вимагати від приватного детектива, працівника приватного детективного агентства, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено свідоцтво про право на заняття приватною детективною діяльністю, надання відомостей, що є детективною таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

3) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням приватної детективної діяльності за винятком випадків, якщо є достатні дані вважати, що в цих документах міститься інформація, яка свідчить про вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) забороняється залучати приватного детектива до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття детективної таємниці.

Розділ ІV КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ приватноЇ детективноЇ діяльнОстІ

Стаття 21. Контроль за приватною детективною діяльністю

1. Контроль за дотриманням суб’єктами приватної детективної діяльності вимог законодавства здійснює Уповноважений орган у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Комісія щодо розгляду скарг на дії приватних детективів

1. Комісія щодо розгляду скарг на дії приватних детективів (далі – Комісія) утворюється при Уповноваженому органі для розгляду питань щодо наявності в діях приватного детектива підстав для припинення свідоцтва про право на приватну детективну діяльність.

2. Положення про Комісію затверджується Уповноваженим органом.

3. До складу Комісії входять сім членів, чотири члени із яких призначаються Уповноваженим органом, у тому числі керівник або заступник керівника Уповноваженого органу, два члени призначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг, один член призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Зазначені органи мають право призначати до складу Комісії осіб із числа своїх представників, фахівців у галузі права та приватних детективів.

До роботи Комісії можуть залучатися представники профільних об’єднань суб’єктів приватної детективної діяльності в порядку, передбаченому Уповноваженим органом.

Персональний склад Комісії затверджується наказом Уповноваженого органу.

4. Строк повноважень членів Комісії становить два роки.

5. Комісія:

1) розглядає скарги на діяльність приватних детективів;

2) надає Уповноваженому органу висновок про наявність чи відсутність в діях приватного детектива порушень вимог цього Закону та інших законів.

6. Комісія вважається повноважною у разі призначення не менше п’яти членів Комісії.

7. Рішення Комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п’яти членів Комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.

У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.

8. Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

9. На засіданні Комісії мають право бути присутніми заявник, приватний детектив, на дії якого подано скаргу, представники громадських об’єднань та засобів масової інформації.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набуває чинності через шість місяців після його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26 ст. 131):

Доповнити статтею 182-1 такого змісту:

«Незаконне розголошення детективної таємниці

Умисне розголошення детективної таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння порушило права та інтереси іншої особи, –

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років».

2) У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, №11-12, №13, ст. 88)

а) доповнити частину другу статті 65 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 12 наступного змісту:

«12) приватний детектив – про відомості, які становлять детективну таємницю, за винятком відомостей про події та обставини з ознаками тяжкого або особливо тяжкого злочину.»;

б) доповнити частину третю статті 65 Кримінального процесуального кодексу України після слів та цифр «передбачені пунктами 1-5» словом та цифрою «та 12».

3) У Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17, № 47, ст. 800):

частину першу статті 17 доповнити пунктом 17 такого змісту:

«17) нотаріально засвідчені копії свідоцтв про право на зайняття приватною детективною діяльністю кожного із засновників (учасників) приватних детективних агентств  у разі створення приватних детективних агентств».

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

1)привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом та необхідні для його належного виконання;

3) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

4) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Комментарии