Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

“Правки Лозового” скасовані частково, прослуховування депутатів не дозволено: Закон прийнято

19

Сьогодні, 4 жовтня, Верховна Рада прийняла в повторному другому читанні та в цілому Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства” (проект № 1009).

Відповідне рішення підтримали 330 нардепів.

У першому читанні було запропоноване виключення ч. 2 ст. 27 Закону “Про статус народного депутата України”, тим самим дозволивши обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів без згоди ВР. Однак депутати підтримали правку 4, залишивши ст. 27 вищезазначеного Закону у чинній редакції.

Крім того, Рада прийняла й інші правки Комітету до другого читання.

Так, копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Зазначено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Відповідно до прийнятого Закону гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 500 осіб начальницького складу.

Верховна Рада підтримала правки 105, 106 та 107, залишивши дійсними строки чинного законодавства щодо розслідування так званих “фактових” проваджень.

Також ВР підтримала правку 169, скасувавши положення законопроекту, яким передбачалася можливість Генеральним прокурором чи його заступником самостійно продовжувати строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину до 12 місяців без необхідності звернення до слідчого судді як це передбачено чинним КПК.

Депутати наголосили, що запропонований підхід дозволяє стороні обвинувачення самостійно без залучення додаткового неупередженого суб’єкта (слідчого судді) вчиняти процесуальну дію, що безпосередньо може вплинути на права підозрюваного. Тобто, в запропонованій редакції зникає система стримувань-противаг щодо зловживання органами прокуратури своїм правом на неодноразове продовження строків досудового слідства.

ВР також пітримали правки 186 – 189, повернувши ст. 295-1 про порядок продовження строків досудового розслідування (у попередній редакції законопроекту цю статтю було виключено з КПК).

Враховано правку 191, залишивши у КПК можливість оскаржити повідомлення про підозру. Нардепи обгрунтували це тим, що скасування такої можливості погіршує становище особи у кримінальному процесі. Повідомлення про підозру у вчиненні злочину призводить до низки негативних наслідків для особи (застосування запобіжних заходів, відсторонення від посади, арешт майна), при тому, що існує лише ймовірність доведення її вини у вчиненні кримінального проступку чи злочину.

Зазначено, що необгрунтована підозра, до того ж, порушує честь та гідність особи, завдає моральних страждань, а тому наявність механізму для оскарження такої підозри є безумовною гарантією захисту її прав. Крім того, наявність механізму оскарження повідомлення про підозру стимулюватиме слідчого більш відповідально та зважено ставитись до перевірки доказів на обґрунтування підозри.

Прийняття вищезазначеної правки призвело до залишення чинного положення пункту 1-1 ч. 2 ст. 307 КПК. Так, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування повідомлення про підозру.

Нардепи не підтримали правку відповідно до якої суб’єктом судово-експертної діяльності за зверненням сторони обвинувачення у кримінальному проваджені може бути лише державна спеціалізована установа, наголошуючи на важливості демонополізації права здійснення таких дій.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім п. 5 розділу І цього Закону, який набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”.

Комментарии