Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Потрібні зміни до Основного Закону. Інакше конституційну кризу здолати не можливо.

0 9

Рівно рік тому – 27 жовтня 2020 року – Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив скандальне рішення № 13-р/2020, яким фактично було знищено е-декларування та заблоковано роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), скасовано значну частину результатів роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) та Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

«Це був логічний розвиток усіх попередніх рішень КСУ та взагалі його поведінки. Першопричина цієї історії була в тому, що Конституційний Суд перетворився з класичного суду, де працюють юристи, у політичний орган, де будь-яка реформа, будь-який важливий законопроєкт по суті проходив ще одне додаткове читання після того, як його проголосує Верховна Рада. «Гумове» тлумачення поняття верховенства права дозволяло суддям КСУ «ламати» що завгодно. Жодного механізму встановлення відповідальності ж за це фактично не існує. Саме це і породило конституційну кризу в нашій державі», – про це зазначив Міністр юстиції Денис Малюська під час дискусії «Конституційна криза: рік потому».

«Минулорічні рішення Конституційного суду мали істотні наслідки для антикорупційних зусиль України та підкреслили нагальну необхідність реформування цього суду. Прозора, заснована на професійних засадах процедура відбору нових суддів КСУ є ключовою для забезпечення його поступового оновлення. Цей крок, разом із тимчасовим збільшенням кворуму для ухвалення рішень, є одними з найважливіших рекомендацій Венеціанської комісії та окреслюють правильний курс руху вперед. На жаль, ми не побачили жодного поступу у реалізації цієї реформи з моменту надання в грудні 2020 року Венеціанською комісією свого висновку з цього приводу», – прокоментував Посол ЄС Матті Маасікас, Голова представництва ЄС в Україні.

«27 жовтня назавжди увійде в історію як «чорний день» не лише для НАЗК, а і для української державності. Як день, коли громадяни могли втратити можливість контролювати публічну службу. Як день, небезпечний з точки зору стійкості та безпеки держави, бо корупція є однією з найбільших внутрішніх загроз», – зауважив Голова НАЗК Олександр Новіков.

Директор НАБУ Артем Ситник зазначив: «Виглядає так, що всі ці рішення є частиною одного плану. Його мета – нейтралізація антикорупційної інфраструктури задля захисту політичних еліт. Без політичної волі на боротьбу з корупцією вкрай важко боротися з цим явищем».

Разом із тим, як акцентував Міністр юстиції Денис Малюська, Парламентом були вжиті максимально можливі правові рішення виходу з тогорічної ситуації. Це:

  1. Практично по всім ключовим реформам Парламент отримує висновок Венеціанської комісії, які є гарною страховкою на майбутній розгляд їх Конституційним Судом України.
  2. Є публічний тиск на КСУ з боку громадськості. Він теж має свій ефект адже не кожен суддя наважиться «жонглювати» статтями Конституції, розуміючи, що за парканом його чекає громадськість.
  3. Законодавчі ініціативи, розроблені, щоб закрити ті «дірки» в багатьох законах після тогорічного рішення КСУ
  4. Додаткова регламентація окремих процедур, зокрема і законопроєкт «Про конституційну процедуру».

«Верховна Рада відновила антикорупційне законодавство й ухвалило всі закони необхідні для того, щоб антикорупційна система працювала, щоб у всіх відповідних органів були їх повноваження та вони користувалися належним рівнем незалежності», – додала також Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

Та все ж, як пояснює Денис Малюська, потенційні небезпеки від рішень КСУ все ще існують, адже досі немає належних механізмів встановлення відповідальності суддів. «Ті механізми стримування, які були застосовані, щоб зменшити ризики, зробити суд більш урівноваженим у своїх висновках, механізми додаткового врегулювання процедури прийняття рішення і страхування всіх ключових реформ завдяки висновкам Венеціанської комісії – це зменшує суттєві ризики подальших «дивних» рішень КСУ. Менше з тим, це не є повною гарантією. Крапку ж в конституційній кризі може бути поставлено лише після внесення змін до Конституції», – резюмував Міністр юстиції.

Залиште коментар