Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Б.Данилишин: Виконання заходів антикризової програми діяльності Уряду постійно знаходиться в центрі уваги органів влади

22

Урядова антикризова програма «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» ще в грудні минулого року була подана на розгляд у Верховну Раду України і обговорена в Комітеті Верховної Ради з питань економічної політики. Ми прагнемо, щоб Урядова програма мала реальні можливості для втілення і досягнення поставлених нею цілей.

Програма орієнтована на вирішення двох завдань: по-перше, мінімізувати негативні ефекти від світової кризи, по-друге, забезпечити вихід на траєкторію стабільного  соціально-економічного розвитку у посткризовий період 2010 -2012 роки. При цьому, економіка має стати більш адаптованою до зовнішніх збурень і нових викликів.

Не дивлячись на зволікання Верховної Ради зі схваленням Програми, Уряд розпочав її реалізацію минулого року.

Криза, яка і сьогодні продовжує розгортатися у світі, є унікальною як за своїми масштабами, так і за глобальністю впливу. Фундаментальна причина цієї кризи відома – це дисбаланси розвитку світової економіки, які накопичувалися вже не один десяток років. Таких дисбалансів декілька.

Перший полягає в тому, що надмірне споживання розвинутих країн, передусім США, задовольнялося за рахунок прискореного зростання виробництва у країнах, що розвиваються і, насамперед у Китаї. Як наслідок, США стала найбільшою у світі борговою економікою із надмірним рівнем споживання, а Китай – інвестиційною економікою і найбільшим постачальником дешевих товарів.

Суть другого – невідповідність у глобальному масштабі реальної вартості активів тим обсягам грошових засобів, які оберталися на фінансових ринках, що фактично перетворили продуктивний зв’язок із реальною економікою на деструктивний.

Третій дисбаланс сформувався під впливом того, що зростання капіталізації компаній та дохідності вкладень у фінансовий сектор все більше відривалося від дохідності вкладень у реальний сектор та зростання продуктивності праці.

Такі дисбаланси не могли накопичуватися нескінченно, тому сьогоднішня світова криза і стала їх вирівнювачем.

Вітчизняна економіка у повній мірі відчула вплив кожної з трьох хвиль розвитку світової кризи:

2007 рік ознаменувався значним притоком кредитних ресурсів (після падіння фондових індексів розвинених країн світу), що призвело до зростання корпоративного зовнішнього боргу, розігріву внутрішнього ринку та виникнення синдрому високої залежності економічного розвитку від зовнішніх джерел фінансування;

на початку 2008 року економіка стимулювалася вибухом цін у експрортоорієнтованих сировинних галузях, що посилило її залежність від циклічних коливань розвитку світового ринку;

у ІІ півріччі 2008 року рецесійні процеси у світі із обвальним падінням цін на світових товарних ринках призвели до згортання ділової активності в Україні. Спочатку експортери фактично втратили зовнішні ринки збуту, а відповідно і скоротили своє виробництво. Далі розпочався відтік капіталу з України і обвалився фондовий ринок, що спровокувало дестабілізацію ситуації на валютному ринку і панічні настрої серед населення, яке почало знімати гроші з депозитних рахунків і конвертувати їх в іноземну готівку. У результаті ринок банківських послуг став заблокованим, що вдарило по реальному сектору економіки навіть на чисто внутрішніх його сегментах.

У багатьох країнах світу через відтік капіталу відбулася девальвація національної валюти та падіння фондових індексів.

Але через відсутність фінансових “подушок” та високу залежність економіки від експорту, Україна продемонструвала більш різкі параметри падіння та порушення макроекономічної стабільності.

Падіння цін на метал, згортання експорту, підвищення вартості долара наприкінці минулого року знизили планку індустріального розвитку, що віддзеркалилося і на початку 2009 року. Січень поточного року був важким. І причин цьому декілька. Це і призупинення газопостачання, і безрезультативність антикризових заходів у провідних країнах світу. Фактично світовою спільнотою визнано неефективність раніше здійснюваних антикризових програм і сьогодні відбувається їх перегляд.

Все це, звичайно, не могло не відобразитися на стані економічної активності. Як результат –  скорочення в промисловості, будівництві, торгівлі, транспорті.

Проте, той факт, що у лютому проти січня “мінуси” стають меншими  говорить про призупинення подальшого падіння виробництва.

Показники лютого частково віддзеркалюють вирішення питання щодо газопостачання з РФ, а частково – можливий поворот у сторону зменшення глибини падіння. Адже зростання виробництва у лютому до січня продемонстрували, як галузі орієнтовані на задоволення попиту населення, так і інвестиційні та експортоорієнтовані галузі, зокрема деревообробна промисловість зросла на 28,8 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – на 27,8, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – на 22,9, машинобудування – на 21,8, металургійне виробництво – на 12,3, легка промисловість показала рекордні для себе темпи зростання на рівні 20 %, харчова промисловість збільшила обсяги виробництва на 6,1 %.

До позитивних ознак початку стабілізації ситуації слід віднести тенденції у формуванні зовнішньоторговельного сальдо. За два місяці  відбулося фактичне вирівнювання балансу торгівлі у розмірі 29 млн. дол. США (за 2 перших місяці 2008 року від’ємне сальдо торгівлі товарами сягнуло 2,6 млрд. дол. США). У цілому за січень-лютий п.р. додатне сальдо поточного рахунку становило 562 млн. дол. США (порівняно з дефіцитом у 1,9 млрд. дол. США в січні-лютому 2008 року).

Позитивним є і той факт, що надходження за довгостроковими негарантованими кредитами суттєво перевищили виплати за ними (на 771 млн. дол. США).

Отже, за таких умов, втрата резервів НБУ обумовлена приростом іноземної готівки поза банками внаслідок розігрітих девальваційних очікувань населення та недовіри до банківської системи (2,1 млрд. дол. США), у той час як динаміка статей платіжного балансу, що відображають фінансові потоки більш фундаментального характеру, була позитивною.

Сприятливим для розвитку виробництва на початку року стало “заспокоєння” валютного ринку. Після різкої девальвації на 58,9 % протягом вересня-грудня 2008 року у січні-березні офіційний обмінний курс гривні відносно долара США залишився на рівні грудня 2008 року – 7,7 грн./дол. США. Слід зазначити, що більшість валют світу продовжили знецінення кінця 2008 року і у І кварталі поточного року.

Також після зростання цін в економіці у січні-лютому спостерігалося уповільнення їх динаміки – індекс споживчих цін (ІСЦ) склав 101,5 % (102,9 % у січні).

Довідково: ІСЦ в Росії у лютому 2009 року становив 101,7 % (у січні-лютому – 104,1 %), в Білорусії – 101,2 % (105,4 %).

Отже, підсумки січня-лютого засвідчили, що негативний вплив від світової фінансової кризи не дозволяє розпочати рух вгору. Проте, попри погіршення основних умов розвитку зовнішнього середовища та цінових умов торгівлі, в Україні спостерігаються перші ознаки стабілізації, які пов’язані передусім з реалізацією чіткої антикризової програми Уряду.

Так, Урядом вживаються заходи для її повної реалізації, зокрема, щодо недопущення зниження рівня життя для найменш захищених верств населення, сприяння розвитку підприємництва, стимулювання інвестиційної діяльності, підтримки реального сектору економіки.

Тому сьогодні, як ніколи, необхідно сконсолідувати всі зусилля для того, щоб закріпити ці перші ознаки стабілізації і працювати надалі над вирішенням гострих проблем, які загрожують поновленням дестабілізації ситуації.

Адже світова криза ще раз довела прості істини, що українська економіка потребує значної модернізації і зниження ступеня залежності від зовнішніх сировинних та енергетичних ринків. Потребують відновлення та розвитку фінансові ринкові інститути, які мають повернути довіру до себе і стати ефективним інструментом акумуляції національних заощаджень і перетворення їх у довгий інвестиційний ресурс.

Виходячи з того, що в умовах кризи стоїть складне завдання пошуку компромісного балансу між декількома конкуруючими цілями економічної політики – стимулювання розвитку економіки, недопущення зниження рівня життя населення, стримування інфляційних процесів та стабілізація валютного ринку – головні дії Уряду в кризовий період  спрямовані в таких напрямах:

– досягнення макроекономічної стабілізації;

– недопущення зниження рівня життя населення;

– сприяння розвитку підприємництва;

– стимулювання інвестиційної діяльності;

– підтримка реального сектору економіки.

На посткризовий період (2010 – 2012 роки) визначено середньострокові завдання та заходи: створення умов для модернізації економіки, зняття інфраструктурних обмежень розвитку, підвищення технологічного рівня промисловості, створення сучасного агропромислового комплексу а також продовження інтеграції у світовий простір.

 

Одним із найголовніших пріоритетів є “досягнення макроекономічної стабілізації, як визначальної умови подолання кризи та відновлення економічного зростання”.

Основою макроекономічної стабільності має стати: мінімальний дефіцит бюджету, низький рівень інфляції; передбачуваність валютного курсу, виважена податкова політика.

Уряд розуміє, що в умовах кризи досягнути макроекономічної стабільності буде вкрай важко. Насамперед, це стосується необхідності поєднання антикризової стимулюючої бюджетної політики  з політикою мінімізації бюджетного дефіциту та забезпечення низького рівня інфляції.

В рамках цього пріоритету, розроблено та вже реалізується відповідний комплекс заходів, які знайшли своє відображення в прийнятому Законі України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Зокрема, це стосується:

– створення Стабілізаційного фонду у державному бюджеті;

– збільшення розміру гарантування вкладів фізичних осіб, включаючи відсотки, до 150 тис. гривень;

– надання дозволу Уряду придбавати акції банків в обмін на державні облігації чи за рахунок інших запозичень, отриманих понад планові обсяги з відповідним коригуванням державного боргу тощо.

Для поліпшення ситуації з кредитуванням економіки забезпечено поповнення статутних капіталів державних банків – Ощадбанку (до 13,8 млрд. грн.) та Укрексімбанку (до 6,7 млрд. грн.), які мають реальні можливості зорієнтувати ці кошти на кредитування економіки.

Крім того, задля економії бюджетних витрат Уряд кардинально скоротив свої витрати. Скорочено видатки на всі раніше прийняті проекти, які не є критичними і не працюють на подолання кризи.

 

Другий пріоритет, який також є дуже важливим це недопущення зниження рівня життя населення.

Ми повинні підтримати перш за все людей, які опинилися в складних умовах. Це є важливим і тому, що мінімізація згортання внутрішнього споживчого попиту, особливо спрямованого на придбання вітчизняної продукції, сприятиме активізації економічних процесів. Крім того, це недопущення різкого погіршення ситуації у сфері зайнятості населення та зростання безробіття, підтримка рівня доходів в бюджетній сфері і пенсіонерів, забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення.

Необхідно передбачити також існуючі ризики. Передусім, збереження зайнятості “за будь-яку ціну” призводить до зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції і унеможливлення її реалізації. Тому, якщо проводяться звільнення, вони мають бути компенсовані заходами щодо створення умов для отримання нової роботи.

Серед інших заходів Уряду передбачається:

– запровадження (за умов економічної доцільності та соціальної необхідності) громадських робіт для захисту людей, які втратили роботу;

– створення дієвої системи професійної орієнтації незайнятого населення;

– забезпечення збільшення розмірів мінімальної заробітної плати відповідно до індексу інфляції;

– недопущення зниження рівня оплати праці у бюджетній сфері;

– створення ефективного механізму підтримки  працівників, які опинилися під загрозою вивільнення, з метою збереження кадрового потенціалу підприємств, забезпечення надання соціальних гарантій громадянам в період безробіття;

– забезпечення захисту українських громадян, які втратили свою роботу за кордоном та повертаються в Україну;

– забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат.

– забезпечення надання державної допомоги сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям на рівні встановлених у 2008 році гарантій з урахуванням індексу інфляції.

У рамках цього пріоритету:

1. Прийнято Закон щодо посилення соціального захисту  найбільш вразливих верств населення в умовах фінансової кризи.

2. Прийнято рішення про застосування такого порядку обчислення сукупного доходу сім’ї, який дозволить вже у перші місяці після втрати роботи надати державну підтримку малозабезпеченим сім’ям для оплати житлово-комунальних послуг та соціальну допомогу.

3. Прийнято за основу законопроект щодо мінімізації наслідків світової фінансової кризи у сфері зайнятості населення та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Третій пріоритет – “сприяння розвитку підприємництва”.

З метою зменшення в умовах кризи напруження на ринку праці та недопущення значного зростання безробіття Уряд спрямовуватиме зусилля на створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, зняття адміністративних та регуляторних бар’єрів.

Розвиток малого та середнього бізнесу, особливо в умовах кризи, повинен сприяти вирішенню низки завдань: це й дієвий засіб у забезпеченні зайнятості, формування нових імпортозамінюючих виробництв, зниження соціального навантаження на бюджет, модернізація виробництва, запровадження інновацій тощо.

Криза, серед низки негативних наслідків, має і один позитивний – у людей з’являється шанс розпочати свою справу і створити нові полюси зростання. В ідеалі – мають бути інноваційні полюси.

Уряд сприятиме цьому через:

– спрощення вимог та процедур при відкритті та закритті бізнесу;

– скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та запровадження для окремих видів діяльності безстрокового терміну дії ліцензії;

– суттєве скорочення та визначення вичерпного переліку документів дозвільного характеру;

– розширення практики відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу, з метою стимулювання створення нових робочих місць, реалізації інвестиційних проектів;

– зменшення витрат для малого бізнесу у сфері торгівлі та наданню послуг.

У рамках цього пріоритету:

1. Розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

– зменшення розміру статутного капіталу при створенні товариства з обмеженою відповідальністю у 6 разів;

– спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру (розширення застосування декларативного принципу та запровадження принципу мовчазної згоди при отриманні дозвільного характеру).

2. Затверджено план заходів з виконання у 2009 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

3. Розроблено законопроект щодо мінімізації негативних наслідків фінансової кризи для суб’єктів господарської діяльності.

 

Четвертий пріоритет – це стимулювання інвестиційної діяльності.

Завданням Уряду є зменшення відпливу капіталу, сприяння підвищенню рівня капіталізації національних заощаджень та обсягів прямих іноземних інвестицій в Україну, що у свою чергу має на меті створити умови для прискорення технологічної модернізації вітчизняного виробництва.

При цьому, необхідно задіяти усі джерела та використати всі можливості, зокрема щодо:

– розвитку механізмів державно-приватного партнерства;

– завершення підготовки (підписання та набуття чинності угодою про позику) спільних з МФО інвестиційних та системних проектів (22 проекта загальною оціночною вартістю 9,44 млрд. дол. США);

– утворення спільних підприємств, концесій, в частині вдосконалення митного режиму, конкурсної процедури та зменшення площі ділянок надр, що сприятиме залученню більшої кількості інвесторів;

– укладення кредитних угод під державні гарантії для залучення фінансових ресурсів у енергозберігаючі та енергоефективні інвестиційні проекти;

– розвитку організованого ринку цінних паперів, обов’язкового здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах, впорядкування дозвільної системи на ринку цінних паперів;

– використання механізмів Кіотського протоколу.

У рамках цього пріоритету Уряд проводить активну роботу щодо реалізації інвестиційних проектів у реальному секторі економіки Так, наприклад, Мінтранс’звязку передбачає реалізувати 62 масштабних інфраструктурних інвестиційних проекти; Мінжитлокомунгоспом підготовлено 4 інвестиційні проекти, а Мінагрополітики – 5 інвестиційних проектів тощо.

Багато із запропонованих проектів реалізовуватимуться за рахунок частини коштів Стабілізаційного фонду, які передбачені н

Комментарии